HRD «Добробут»: Якими б ідеальними не були процеси, головне в компанії — люди

31.05.2021

Молодь часто ставить собі за мету працювати лише в іноземних компаніях. Вони говорять, що це про престиж, бренд та вищі зарплати. Але в Україні дедалі більше успішних кейсів з вітчизняними компаніями, де вибудовані всі професійні процеси, є місія та цінності не лише для компанії, але й для кожного співробітника, сильна команда та одна велика мета. Ольга Луштей, HR-директорка Медичної мережі “Добробут”, розповіла WoMo про те, як бути ефективним топменеджером в компанії зі штатом 3 000 людей, для чого взагалі HR та якою має бути компанія майбутнього. 

Про освіту та досвід

Я ніколи не мріяла стати лікарем, але хотіла лікувати всіх, хто поруч, починаючи з домашніх тварин в дитинстві. Я прагнула допомагати усім та хотіла врятувати весь світ. Не вмію бути байдужою. Ще я мріяла всіх навчати, і частково моя мрія реалізувалася. Я закінчила лінгвістичний університет (раніше педагогічний), вивчала англійську та німецьку мови та літературу. Отримала диплом магістра зі знанням двох іноземних мов. На жаль, з викладацькою діяльністю не склалося. Для виховання доньки потрібні були інші фінансові можливості, тож довелось обрати інший професійний курс.  

Я починала з адміністративних та перекладацьких посад у компаніях. За декілька років мене запросили у міжнародну компанію на посаду рекрутера. Мені подобалося взаємодіяти з людьми, відшукувати таланти та надавати їм кар’єрні можливості. 

Згодом за велінням долі я потрапила у п’ятизірковий готель InterContinental Kyiv, що тільки готувався до запуску та був другим п’ятизірковим готелем в Україні. Мене запросили працювати менеджером з рекрутингу, а вже за кілька місяців я стала заступником HR-директора і згодом очолила HR департамент найбільш клієнтоорієнтованої команди. Я у правильний час потрапила у правильне місце, де ставлення як до гостя, так і до працівника, було на рівні 5 зірок.  

Після цього було ще декілька компаній, де я працювала HR-директором. Я завжди заходила у компанії, коли була потреба у кризовому менеджменті, коли потрібно було будувати нову HR-стратегію, перезавантажувати команду та змінювати процеси. Мені подобаються виклики, і якщо їх немає — я їх створюю. Інакше зникає рух вперед.

Важливо знайти компанію, в якій ти на своєму місці

В HR працюю вже 15 років, у мережі “Добробут” — третій рік.  Буду відвертою, у “Добробуті” я жодного разу не запитувала себе “а що я тут роблю?” Я працювала у багатьох міжнародних компаніях, але “Добробут” — компанія для людей і про людей, тому саме тут я знайшла себе і професійно, і особистісно. Для мене, як і для кожного у компанії, це місце, де я залюбки працюю з усвідомленням своєї причетності до великої справи.

HR як частина процесу реалізації цілей компанії

Виконуючи функції HR, я роблю внесок у загальну справу мережі “Добробут”. Наша мета, щоб лікарі якісно надавали медичну допомогу пацієнтам, та при цьому почувались комфортно, отримували достойну оплату праці, відчували, що їх цінують та оберігають.  

Функція HR-директора в «Добробуті» в першу чергу стратегічна та є частиною реалізації амбітних стратегічних цілей компанії.  Це відбувається через організацію системного підходу управління персоналом на всьому життєвому циклі перебування працівника у компанії: від залучення кандидатів, прийняття на роботу, адаптації, розвитку та навчання, підвищення його залученості та мотивації, оцінки, до виходу з компанії. 

Завдання HR директора — забезпечити функціонування вищезгаданих процесів на високому рівні. Також він будує міжособистісні зв’язки та співпрацю, особливо це важливо у лідерській команді. Адже хоч якими б чудовими були процеси, головне у компанії —люди.

HR-стратегія зберегла весь персонал під час пандемії

У медичній галузі звикають до стресів, але пандемія всіх шокувала. Команда топменеджерів збиралася щодня, щоб розробити новий план дій. Було складно, бо ми не знали, що буде завтра. 

Пандемія та карантин передбачали обмеження роботи великої кількості персоналу, не зважаючи на те, що ми медична мережа. Стало зрозумілим, що пацієнти перестали ходити до клінік без нагальної потреби, стали потребувати інших послуг (таких, як онлайн-роз’яснення) або викликали лікаря додому. Ми закрили всі поліклініки, окрім стаціонарних відділень. Переформатувалися дуже швидко, ми були першою приватною мережею в Києві, яка відкрила двері ковід-стаціонару для пацієнтів. Ми задавали тренд в лікуванні, у використанні засобів індивідуального захисту (створили ряд тренінгів на базі матеріалів передових медичних установ світу). Тож я однозначно можу сказати, що адаптувались ми дуже швидко завдяки професійній команді та згуртованості лідерської команди. 

Ми розуміли, що не можемо втратити персонал, адже я вже говорила, що люди – перш за все. Ми зберегли частину зарплати та дозволили не працювати співробітникам старше 65 років, із хронічними хворобами та вагітним жінкам. 

Також ми ініціювали групу резервістів — лікарів, які зголосилися працювати під час пандемії. Ними виявилась достатньо велика кількість людей. Цей персонал ми інтенсивно навчали та готували до умов роботи з ковід-пацієнтами. Команда нам довіряла, адже ми показали, що нікого звільняти не плануємо.   

Ми зберегли всю команду під час пандемії, плинність персоналу була нижчою, ніж зазвичай: 1,9% на місяць за норми 3%. 

Головне для персоналу — можливість розвиватися

У “Добробуті” працюють люди – з неймовірною жагою навчатися.  Ми розвиваємо персонал зовнішнім та внутрішнім навчанням. В компанії працюють 3000 працівників, серед них 1200 – медичний персонал. Є підготовлені тренери та медичні експерти, які впроваджують програми навчання, готові ділитися своїми знаннями та цінним досвідом.  

Співробітники навчаються постійно, і період пандемії дав для цього більше можливостей у той час, коли не було змоги працювати з пацієнтами. Ми активно навчались онлайн і відчуваємо зручність в цьому форматі навчання.  

В близькому майбутньому плануємо відкрити приватний медичний університет, а поки що створили внутрішню академію “Добробут”, в якій реалізовуються різні школи — школа сервісу, школа медсестринства, працює симуляційно-тренінговий центр з базової підтримки життя (BLS). Готуємось до відкриття школи невідкладної допомоги.

Працювати у компанії може професіонал з високими цінностями

Під час підбору персоналу зважаємо не лише на професійні навички та попередній досвід кандидата, а й на те, наскільки він розділяє цінності компанії. Кандидат має продемонструвати, що ніколи не зупиниться на досягнутому та постійно підвищує свій рівень знань. Нині все настільки стрімко змінюється, що потрібно бути гнучким та адаптивним. Знання англійської мови додає цінності, адже добре, коли лікар читає прогресивну медичну літературу та може вільно розмовляти з англомовним пацієнтом.  

Цього року ми відкриваємо три нові медичні центри. Це велика проєктна робота команд. HR-фахівці наймають персонал, який розділяє наші цінності. Наше завдання — адаптувати людей та інтегрувати в команди, ознайомити зі стандартами роботи та залучити до виконання нашої великої місії.

Цінності та місія «Добробуту»

Цінності “Добробуту” — це життя людини, турбота, професіоналізм, співпраця. Місія — будувати довіру до української медицини, підвищуючи стандарти надання медичних послуг.  

Наша мета — бути медичною мережею №1 в Україні. Ми потужно розвиваємося, і немає в компанії такого працівника, який не відчував би цей ритм. Ми ростемо кількісно і прагнемо до збереження та покращення якості та ефективності. 

Компанії майбутнього та штучний інтелект

“Добробут” майбутнього — це присутність в усій Україні. Це медичні центри для дорослих та дітей зі всім спектром послуг. Ми рухаємося до автоматизації дещо швидше, ніж законодавство, і багато процесів перейдуть в онлайн, що робить зручнішим обслуговування клієнтів та роботу багатьох служб.  

В HR усі процеси не заміниш штучним інтелектом. Адміністративні функції, як кадрові процеси, можна автоматизувати, але, знову ж таки, частково, бо не все дозволено законодавством. 

Бізнес рухається швидше, ніж змінюється законодавство. Та людський чинник з HR не усунеш. Можуть бути чат-боти, які проводитимуть першу співбесіду чи тести, але фінальна оцінка та  рішення щодо кандидата має проводитись вживу, з контактом очей та вивченням сторін.

Про якості професійного HR 

Щоб ефективно організувати шлях співробітника у компанії, мотивувати та утримувати його, HR має стратегічно мислити і знати, як відбуваються всі процеси в компанії. Чи кожна людина може бути HR?  Не знаю. Важливо любити те, що робиш, саме відчути своє особливе місце. Безкорисно любити людей. У конфліктній ситуації шукати шляхи вирішення через співпрацю. Бути хорошим медіатором.

Важливо читати не лише професійну літературу

Я на різних етапах життя захоплювалася різними книжками. У підлітковому віці читала Рея Бредбері, його книги навчили мріяти та фантазувати. Люблю також Ремарка, його герої знають ціну дружби та мають жагу до життя. Зараз перечитую книгу про успішну клініку Майо та Homo Deus.

HR не станеш, прочитавши книжку про те, як стати HR. Треба читати книжки, які надихають, які не дають можливості зупинятися у складних ситуаціях, які демонструють цінності лідера та команди.

Жінка-лідерка надихає інших

До речі, дуже люблю біографічні книжки, з улюблених, наприклад, про Коко Шанель.  Жінка-лідерка вміє будувати відносини та надихати інших. Бути лідером — це працювати у команді та вести за собою, задавати вектор руху до цілей компанії. Лідер сміливо ухвалює рішення, сміливо виходить до своєї команди із різними новинами, діє чесно та об’єктивно.

Про мрії, ресурс та особисте

Щодо професійних цілей, то я не прагну до вертикального зростання, але прагну до розширення знань. Є бажання попрацювати у “Добробуті” років 10 та досягти з компанію того рівня, коли про нас будуть знати та довіряти в кожному місті України. Щодо особистого, то мрію про будинок. А коли залишу корпоративну діяльність, хочу свою майстерню, де буду творити.

Навіть коли вранці обмаль часу, я не відмовляюся повагом заварити каву (вона пробуджує своїм ароматом та налаштовує на хороший день) та помедитувати хвилин 10-15. Люблю бувати на природі, люблю купувати взуття. Увечері прогулянка по стомлених вуличках Києва зі своїм чотирилапим другом. 

Час від часу їду на свою ділянку землі. Дерева та квіти відновлюють. 

Проте найбільш надихаєшся та відновлюєшся в колі своєї родини. І переповнююсь спокоєм та радістю від того, що донька доросла та самостійна, вільна від стереотипів та відкрита світу.