16 листопада о 19:00 — на ютуб-каналі Першого відбудеться прем’єра документальної стрічки що розповість три болісні історії українців які щоденно борються за базові права.
«Перш за все у фокусі проєкту людина — з почуттями, проблемами та страхами. З великою кількістю щоденної праці, волонтерства та захисту країни. Їх історії викликають думки про розуміння об’єднання людей в Україні, а не поглиблення поділу між ЛГБТКІ+ і не ЛГБТКІ+людьми. Коли наші героїні та герої розповідали свої історії, мені було боляче і прикро разом з ними, адже, окрім того, що їм складно, як і всім українцям, вони не мають достатньо юридичного захисту у, задавалось би, банальних для інших громадян і громадянок, речах та обставинах. І почасти мають переживання за своє життя, яке не пов’язане із зовнішнім ворогом. — коментує Анастасія Гудима, керівниця Координаційного центру мовлення національних меншин Суспільного та проєктів з розмаїття.
У межах ініціативи «Ілюзія Рівності», ЛГБТКІА+пари та їхні партнери діляться унікальними життєвими історіями. Вони розкривають аспекти свого професійного життя, пов’язаного із службою в Збройних Силах України, а також діляться враженнями про кохання та болючі втрати. Ці розповіді охоплюють широкий спектр почуттів, таких як страхи та нерозуміння, що є знайомими для кожного. Проєкт ставить на меті розширити свідомість та сприяти відкритому висловленню почуттів, щоб кожна людина могла вільно ділитися своєю унікальною історією.
Передпокази документального проєкту «Ілюзія рівності» відбудуться:
- 24 листопада в Ужгороді
- 26 листопада в Івано-Франківську
- 28 листопада у Львові
- 29 листопада в Києві
Герої проєкту зазначають, що попри неприйняття суспільством та стереотипізацію, їхня мета — показати, що бути різними — це нормально. Проєкт Закону про інститут реєстрованих партнерств спрямований на досягнення рівноправ’я на рівні закону в Україні, створюючи комфортне середовище для всіх. Але не зважаючи на пропозиції переїхати до країн з більш лояльним законодавством, герої проєкту відмовляються від такої можливості, висловлюючи свою позицію на користь рівноправ’я саме в Україні.
Останні новини
- Уламки зруйнованого росіянами літака АН-225 «Мрія» перетворилися на прикраси в благодійній колекції «оМРІЯна помста»
- Українські зірки відроджують українські народні казки
- Моя дитина подивилася порно! Топ-7 порад від психологині для батьків
- Оновлений артпростір V’YAVA в Саду Бажань на ВДНГ відкрив літній сезон: як це було
- «Писанки. Відродження»: в ТРЦ Gulliver покажуть врятовану колекцію писанок Новости на главной
Герої
Дмитро Гаврилюк пережив втрату партнера, який загинув на війні. Разом пара була чотири роки. Про тяжке поранення Олексія Дмитру повідомили його побратими, оскільки за законом вони є один для одного ніким.
Навіть якби Дмитро дізнався про поранення свого партнера раніше та встиг доїхати до реанімації, його все одно не допустили б до відвідин у лікарні, оскільки так визначено українським законом.
Ольга Оніпко, масажистка-реабілітологиня та волонтерка, та її партнерка Юля (просить звертатися до неї в третій особі — ред.) — тактичні медики, стали свідками двох втрат рідних братів на війні. Навіть маючи спільне майно, заяву про його передачу Ольга зіткнулася з позовом від сім’ї Юлі. Вона висловлює занепокоєння, що у випадку загибелі, полону, поранення чи зникнення безвісти її партнерок, вона буде безсила перед українським законом.
Тетяна Касьян, правозахисниця, яка брала участь у документальному проєкті, наголошує, що потрібно вдосконалювати законодавство, спілкування, доступність міст і селищ, а також послуги. Зокрема, вона зазначає, що законопроєкт про цивільні реєстровані партнерства не визначає особисті немайнові права та обов’язки сторін як батьків, що викликає недолік у законі для одностатевих пар.
Дмитро Павлов, військовослужбовець, пройшовши від «хто у мами найкращий син» до «сорому родини» через камінг-аут, висловлює своє переживання, оскільки близькі відмовилися від нього після виявлення його сексуальної ідентичності. Він самостійно пройшов реабілітацію після поранення на фронті, оскільки його сім’я відмовилася від його підтримки.
«Для нас важливо було розповісти історію людини, не акцентуючи на гендерній ідентичності. Саме у пострадянському суспільстві й досі існують спотворені образи, стереотипи та міфи щодо ЛГБТК(ІА+) людей. Через свою життєву історію герої заглиблюються у суть своїх проблем, які для суспільства можуть бути нечіткими та примарними. Однак їхні розповіді спроможні стерти поняття “іншості” та не шукати ворогів там, де їх нема», — розповідає Олена Кривенко, креативна продюсерка проєкту.
