Комахи, що переробляють пластик, та електроенергія від коливання гілок: ТОП-3 українських екологічних стартапів

У світі вже не одне десятиліття набуває популярності наука, в якій природа є джерелом натхнення для людських технологій та моделлю для вирішення складних проблем. Вона називається біомімікрія.  До 2030 року бізнес, побудований за логікою біомімікрії, створить 2 млн робочих місць у США та становитиме $425 млрд ВВП країни, прогнозують Fermanian Business&Economic Institute. Природоорієнтованість стає новим трендом, а інвесторів усе більше цікавлять інноваційні рішення, натхненні природними процесами.

«Основна ідея полягає в тому, що природа вже вирішила багато проблем, з якими ми стикаємося. Тварини, рослини і мікроби є неперевершеними інженерами. Після мільярдів років досліджень і розробок невдачі стають копалинами, а те, що нас оточує, — це секрет виживання», — говорять в Інституті біомімікрії. 

Українські інноватори не відстають від глобальних трендів і пропонують власні рішення для забезпечення сталого розвитку. У червні завершився національний етап конкурсу рішень за логікою біомімікрії, проведений Програмою розвитку ООН в Україні спільно з Biomimicry Institute (США). У конкурсі перемогли три команди, які отримали менторську підтримку хабу інновацій для міст СИНХРО ПРОСТІР і представляють далі Україну на світовій арені серед трендсеттерів у сфері біоміметичних інновацій. Публікуємо винаходи українських вчених, які використали біоміметичний підхід у темі «дизайн без відходів».

Treefluct

Treefluct — інноваційний пристрій, який генерує електроенергію лише з коливання гілок на деревах. Сам прилад послуговується законами електромагнітної індукції. Інакше кажучи, він мімікрує поведінку акул. Цікаво, що акули мають електромагнітні рецептори у своєму організмі і таким чином розпізнають магнітні поля здобичі. Власне, це і є втілення електромагнітної індукції в природі.

Команда на чолі з Оленою Коваленко, ученицею Політехнічного ліцею КПІ в Києві, у своєму пристрої надихаються електромагнітною індукцією, адже прилад працює за такою ж логікою — «сприймає» коливання гілок дерева, до якого він прикріплений, та генерує від цього електричний струм. Через свою мобільність і легкість у використанні цей пристрій може відкрити нові двері на шляху до децентралізації постачання електроенергії. До того ж він значно дешевший в експлуатації за аналоги, які генерують енергію від сонця, вітру тощо.

MOL

Проєкт MOL — результат роботи команди на чолі з науковцем Любомиром Мацеха-Українським та біологом Василем Полюйко. Команда дослідила структуру організму молі-вогнівки та дійшла висновків, що ця комаха здатна переробляти пластик. Пояснення цьому явищу таке: міль-вогнівка на певному етапі свого життя плутає склад поліетилену з воском та може ним харчуватися без шкоди для свого організму. Внаслідок такої процедури вогнівка генерує етиленгліколь — речовину, популярну в промисловості та аграрному секторі.

Наприклад, етиленгліколь використовується як складова гальмівної рідини в автомобілях або в системах рідкого охолодження комп’ютерів. Цю корисну властивість молі-вогнівки автори проєкту планують використати наступним чином: розробити контейнер, в якому буде знаходитися комаха. У ці контейнери будуть спрямовані поліетиленові відходи, а міль, у свою чергу, перероблятиме їх та при цьому генеруватиме нову речовину. На цю ідею вже звернули увагу німецькі легкі промисловці.

Біорозкладні шнури

Третій проєкт —  «Біорозкладні шнури» — розробила команда дослідників Львівської політехніки, який очолила кандидатка хімічних наук Наталія Фігурка. Власне, ідея проєкту спрямована на переорієнтацію сільського господарства на вeco-friendly сторону, а саме на зменшення обсягів використання пластику.

Команда пропонує дієву альтернативу синтетичним шнурам, якими зараз переважно підв’язують тепличні культури та які суттєво забруднюють ґрунт. Біорозкладний шнур натомість відтворює стебло рослини та є повністю органічним. Річ у тім, що матеріали, з яких створений шнур, за довговічністю збігаються з життєвим циклом рослини. Відповідно, їх можна легко відправити в ґрунт разом із відпрацьованим біоматеріалом. У свою чергу, як шнур, так і рештки рослини, будуть гнити без шкоди для природи — а навіть із користю. Прогресивні тепличні господарства вже виявили зацікавленість у цьому продукті на рівні попереднього тестування, тож ми сподіваємося, що він знайде своїх користувачів у ще більших масштабах.