Леся СайкоПонад 150 тисяч шлюбів і лише близько 2 700 шлюбних договорів за минулий рік. Українці продовжують покладатися на кохання і забувають про правові інструменти. Проте шлюбна угода – це як парасолька в багажнику: ви сподіваєтесь, що не знадобиться, але коли йде дощ – вдячні, що вона є.
Наразі на 54 шлюби припадає лише 1 шлюбний договір, і з моєї адвокатської практики скажу, що багато людей досі не знає базових принципів розподілу майна. Як наслідок – розставання може перетворитися на тривалу судову тяганину. Уникнути цього допоможе шлюбний договір.
Шлюбний договір – інструмент турботи
Документ дозволяє подбати про себе і про партнера заздалегідь. Навіть, якщо життя поверне не туди – ви не залишитесь без підтримки.
Шлюбний договір – це письмова угода, посвідчена нотаріусом, вона дозволяє подружжю самостійно визначити:
- кому належить майно (набуте до шлюбу чи під час)
- хто відповідає за борги
- хто користується спільним житлом після розлучення
- як розподіляються витрати на дітей
- як діляться доходи, якщо один з подружжя не працює або веде побут
Якщо договір не укладено – діють загальні правила: усе набуте в шлюбі вважається спільною сумісною власністю. Навіть якщо квартиру придбано за особисті кошти – вона належить обом.
Звісно є винятки. Відповідно до статті 57 Сімейного кодексу України, не вважається спільною сумісною власністю:
- майно, набуте до шлюбу
- отримане у спадщину під час шлюбу
- подароване одному з подружжя, навіть під час шлюбу
- майно, набуте в результаті приватизації або договору дарування
- придбане за особисті кошти (до шлюбу або з дарування/спадкування) — за наявності документального підтвердження
- предмети індивідуального користування
Але на практиці навіть ці винятки часто стають предметом судових спорів. У разі конфлікту доведеться доводити походження коштів, цільове призначення, право власності.
Що варто прописати в договорі:
- розподіл майна (існуючого та майбутнього)
- права на бізнес, корпоративні права, акції
- витрати на дітей, освіту, медицину
- режим банківських рахунків
- користування автомобілем, нерухомістю
- компенсації у разі нерівномірного розподілу обов’язків (наприклад, догляд за дітьми)
Що не можна регулювати:
- моральні чи інтимні аспекти
- обмеження права на освіту, роботу, пересування
- визначення долі дітей (це виключно компетенція суду)
- повне позбавлення аліментів
Щоб укласти шлюбний контракт, який захистить обох партнерів, спершу варто відверто поговорити одне з одним – навіщо вам цей договір, які у вас очікування, що важливо прописати. Далі можна скласти проєкт документа – самостійно або звернутися до юриста, який допоможе врахувати всі нюанси. Готовий договір обов’язково потрібно завірити у нотаріуса – без цього він не матиме юридичної сили.
І не забувайте: життя змінюється. Якщо у вас народилися діти, ви переїхали, змінили країну, інвестували в бізнес – перегляньте угоду і за потреби оновіть її.
Шлюбний договір vs договір про поділ майна: у чому різниця?
Ці документи часто плутають, хоча різниця принципова – за змістом і наслідками.
Шлюбний договір – це превентивна угода. Її можуть укласти:
- особи, які подали заяву до РАЦСу (договір набуває чинності з моменту шлюбу)
- подружжя, яке вже перебуває в офіційному шлюбі.
Він не змінює власника майна, а лише встановлює режим користування та відповідальності. Наприклад, у договорі можна зазначити, що квартира, придбана в шлюбі, належатиме одному з подружжя. Це не передача власності, а визначення правил на майбутнє. Договір має бути посвідчений нотаріусом.
Натомість договір про поділ майна укладається, коли майно вже набуте, і необхідно юридично визначити, кому що належить. Наприклад, пара купує квартиру, а згодом домовляється, що вона належить дружині – тоді й укладається договір про поділ.
Такий договір:
- може бути укладений у шлюбі або після розлучення
- є підставою для реєстрації права власності
- посвідчується нотаріально (якщо йдеться про нерухомість чи авто)
- може укладатися за довіреністю
При цьому договір про поділ майна можуть укладати і пари без зареєстрованого шлюбу, якщо є майно, спільно набуте під час проживання.
Ключова різниця:
- шлюбний договір – про правила на майбутнє
- договір про поділ – про передачу прав на майно
Ці документи не виключають, а доповнюють одне одного.
Якщо шлюб не зареєстрований і договору про поділ майна немає – які ризики?
Якщо ви не реєстрували шлюб, але живете разом, варто заздалегідь подбати про свою безпеку. Почніть з оформлення майна у спільну власність – з фіксацією часток у договорі купівлі-продажу. Зберігайте підтвердження всіх спільних витрат: чеки, банківські перекази, договори. Це стане в пригоді, якщо доведеться щось доводити в суді.
Найнадійніший варіант – укласти договір про спільне набуття майна. У ньому можна передбачити, хто і скільки інвестує, на кого оформлюється майно, яка частка кожного, як ним користуватиметесь і що буде з ним або вкладеними коштами, якщо стосунки завершаться.
Такий документ бажано оформити письмово, а якщо мова про нерухомість – нотаріально.
Якщо не готові до договору – оформіть хоча б розписку: партнер підтверджує отримання коштів на конкретну покупку та вашу частку. Вона має бути написана від руки, підписана, з датою та сумою. Бажано у присутності свідків або з нотаріальним підтвердженням.
Ми вміємо говорити про кохання. Але чомусь боїмося говорити про шлюбну угоду. Проте договір – це не про брак довіри, а про внутрішню повагу: до себе, до партнера, до майбутнього. Це розмова, яка не скасовує любов, а дає їй опору. Бо ніжність не виключає передбачливості. І турбота іноді виглядає як підпис під договором.
Якщо ви живете у цивільному шлюбі – не зволікайте з оформленням прав на майно. Договір про поділ або спільне набуття – це те, що захистить у момент, коли любов не зможе. Домовлятися на березі – означає поважати себе і партнера.