Людмила Сотніченко про професію слідчого-криміналіста

Криміналістика — та професійна сфера, де потрібна психологічна стійкість. В силу гендерних стереотипів ця робота вважається «не жіночою». Чому це не так, розповідає старший слідчий в особливо важливих справах Людмила Сотніченко, учасниця проекту «Жінки незвичайних професій», який реалізовується ГО «Скриня корисних справ» в Житомирі за сприяння БО «Український Жіночий Фонд».

Про себе

Я — старший слідчий-криміналіст в особливо важливих справах слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області, майор поліції. Мені 34 роки. В мене двоє дітей: Владислав – 8 років і Тетянка – 7 років. Я також серйозно займаюсь спортом і є чемпіонкою області з бадмінтону, виступаю за збірну з бадмінтону Житомирської області, неодноразова призерка всеукраїнських та міжнародних турнірів з бадмінтону серед ветеранів (так називають спортсменів, старших 30 років). Моя мама завжди була проти мого професійного вибору, вона і зараз проти: скільки років уже минуло, а вона майже кожен день при нагоді не упускає можливості спробувати переконати мене в тому, щоб я звільнилась з поліції. Чоловік уже звик, сприймає, як належне.

Як я стала криміналістом

Слідчий – це перш за все юрист, а юристів готують різні виші. Я, наприклад, не навчалась в спеціалізованому міліцейському виші, а закінчувала цивільний юридичний факультет, а уже після нього проходила короткострокове навчання в «школі міліції».

Свій шлях в поліції (на ту пору ще в міліції) я розпочала у 2006 році, прийшовши на посаду оперуповноваженого в справах неповнолітніх Комінтернівського (тепер уже Лиманського) відділу поліції ГУНП в Одеській області (я до того навчалась в Одесі в університеті і залишилась працювати в місті). У вказаному відділі до 2010 року я працювала оперуповноваженим, потім – старшим оперуповноваженим, завершувала вже виконуючим обов’язки начальника відділу. А завершувала, тому що пішла в декретну відпустку. Народила двох дітей поспіль і з сім’єю вирішили переїхати в Житомир, звідки я родом.

Після декрету стало питання переводу по службі в Житомир. І якщо бути до кінця чесною, то мені крім слідчого в міському відділі поліції більше нічого не запропонували, тому що слідчих дуже не вистачало. Так, власне, я і стала слідчим слідчого відділу Житомирського відділу поліції в 2014 році. Пропрацювала на вказаній посаді два роки, розслідувала пограбування, розбої, багатоепізодні крадіжки. В 2016 році заступниця начальника слідчого управління області, з якою я часто контактувала по роботі, запропонувала мені посаду слідчого у відділі розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров’я особи.

Що робить слідчий-криміналіст?

Вказаний відділ, простими словами, займається розслідуванням вбивств, тяжких тілесних ушкоджень, які потягли за собою смерть людини, злочинів статевої спрямованості. Одним з найважливіших завдань слідчого в ОВС-криміналіста є збір слідової інформації (доказів) на місці події негайно після виїзду на місце скоєння злочину. В подальшому – проведення важливих слідчих дій. Крім цього, — призначення особливо важливих експертиз та контроль за досудовим розслідуванням злочинів вказаної категорії в слідчих підрозділах області, надання вказівок.

Якщо злочинець — чоловік

Звичайно слідчим-жінкам важче працювати, хоча б через те, що психологічно злочинці-чоловіки не сприймають їх як загрозу. Але у нас у відділі дуже досвідчені і розумні жінки-слідчі, які вміють правильно поводитися в таких ситуаціях. Особисто я намагаюсь не піддаватись маніпуляціям злочинців-чоловіків, просто виконую свою роботу, не піддаючись психологічному тиску — стійкість приходить з досвідом і роками. Працювати з колегами-чоловіками легко, у нас у відділі – це підтримка і допомога. Якщо ти сама до роботи ставишся відповідально, допомагаєш колегам, завжди готова підтримати, то чоловіки це бачать і ти не відчуваєш гендерної нерівності.

Якщо потерпіла — жінка

Справи про згвалтування, або інші злочини статевої спрямованості, звичайно, намагаються дати жінкам-слідчим, мотивуючи тим, що жінка-слідча може краще знайти підхід до жінки-жертви, щоб остання змогла розповісти більш детально про обставини справи. А така деталізація в подальшому дає змогу швидше розкрити злочин. Жінка-слідча тут повинна вміти знайти підхід. Думка потерпілих про те, що чоловіки-слідчі черстві, зазвичай, складається тому, що у чоловіка інший склад характеру, вони не завжди налаштовують потерпілу до себе, не співчувають їй, не відволікаються на якісь побутові теми, щоб заспокоїти жертву, а просто виконують слідчі дії і все. Також у потерпілих на підсвідомому рівні закладається зневага і недовіра до усіх чоловіків, і в кожному (в тому числі у слідчому) вони вбачають негатив.

Жертві звичайно краще знайти спільну мову з жінкою-слідчим, адже обидві — жінки і одна одну може краще зрозуміти. Особисто я завжди співчуваю потерпілим, адже подібне може статись з кожною і кожна потребує підтримки і допомоги. Обставини можуть бути різні, але ніхто з них не заслуговує на таке, а відповідно і ставлення поліцейських до жертв повинно бути належним, адже саме це ставлення може вплинути на подальше життя потерпілої: її поведінку, осмислення того, що відбулось, і перегляд своєї поведінки в майбутньому.

Які якості потрібні слідчому-криміналісту

Слідчому в особливо важливих справах перш за все потрібні високі професійні знання, адже шансу на помилку немає. Помилка не може бути допущена там, де на кону стоїть допомога людині. Від того, як ти спрацюєш на місці події відразу після скоєння злочину, які відшукаєш докази, залежить те, якою стане основа для подальшого доказування вини злочинця. Якщо упустити цей момент, злочинець залишиться на свободі і невідомо скільком людям завдасть шкоди, залишившись непокараним. Відповідальність перед близькими людей, які стали жертвами важких злочинів, – ось чим завжди повинен керуватись слідчий та і власне кожен поліцейський. Ще дуже важлива висока психологічна стійкість, ніщо не повинно перешкоджати холодному розуму і прийняттю правильних рішеннь в найскладніших ситуаціях.

Типовий день слідчого в особливо важливих справах

Неможливо досконало спланувати день слідчого в ОВС-криміналіста, він залежить від криміногенної обстановки в області, але день коли немає викликів, слідчий даної посади проводить разом з колегами слідчі дії по справах, що розслідуються, призначає судові експертизи, проводить службові розслідування порушень, вчинених іншими слідчими під час досудового розслідування кримінальних проваджень, вивчає кримінальні провадження по лінії тяжких та особливо тяжких злочинів, надає вказівки по них та розглядає звернення громадян в рамках злочинів вказаної категорії.

День коли є виклик проходить в надзвичайно форсованому режимі: швидкий збір слідчо-оперативної групи, в нашому випадку – це начальник або заступник відділу, слідчий в ОВС-криміналіст, черговий слідчий по нашому відділу та інспектор-криміналіст. У важких випадках – весь склад відділу. Крім даного складу до огляду місця події залучаються різного роду спеціалісти: судово-медичні експерти, кінологи, вибухотехніки, експерти-пожежники і ін.). А разом з ними нерідко й інші підрозділи поліції: силовики, оперативники, технологічні служби. Мої виїзди здійснюються по усій території Житомирської області. На місці події прикладається максимум зусиль для якнайшвидшого розкриття злочину, максимальне проведення розшукових дій, скільки б це не зайняло часу. При виїзді на злочини вказаної категорії ніхто особистого часу не рахує, працюють до максимально можливого виконання тих чи інший дій. На жаль, чинне законодавство надзвичайно затисло слідчого в часові рамки проведення слідчих дій, а тому усі працюють з найбільшою віддачею і максимально швидко.

Як це виглядає в кіно та в житті

Плюс професії — в можливості допомогти людям, відчути свою користь, а також можливість набути знань в інших галузях, так як постійно співпрацюєш з різними людьми різних професій та напрямків, а мінуси – робота відбирає час у сім’ї, а ще ризик – ніколи не знаєш, що тебе чекає при виїзді на те чи інше місце події. Мій улюблений фільм «слідчої» тематики – це «Місце зустрічі змінити неможливо», от в ньому показаний увесь ентузіазм цієї роботи, відданість людей своїй професії, а загалом і картина боротьби зі злочинністю. З більш сучасних подібних «Ліквідація» — також дуже правдивий фільм.

Бесіду вела Тетяна Гордієнко

Фото: Відділ комунікації Нацполіції Житомирської області

— Читайте також: Ольга Радченко про роботу тілоохоронця