Оксана ХромоваПовернення до навчання після багаторічної перерви сьогодні не рідкість. Проте скільки жінок так і не наважуються зробити ще один крок до нового навчального етапу, особливо коли за плечима щоденна робота й родина. Про власний досвід магістратури після 35 розповідає Катерина Оніліогву, керівниця компоненту проєкту EU4DigitalUA.
У 35 я мала багаторічну кар’єру в міжнародних проєктах, британський диплом бакалавра з відзнакою і несподівано для себе знову стала студенткою. Цього разу — на магістратурі з Global Management в одному зі столичних університетів.
Я не єдина, хто повертається до навчання у дорослому віці. Статистика показує, що у розвинених країнах жінки становлять більшість серед дорослих студентів. Для багатьох повернення до навчання як ефективний інструмент кар’єрного зростання.
Два роки інтенсивного навчання, зайняті вечори після роботи, пари у вихідні, курсові роботи — це все звучить як додаткове навантаження в уже насиченому професійному житті. Що я отримала від цього навчання як фахівчиня зі сформованою кар’єрою ? І чому раджу іншим йти навчатись у дорослому віці?
Поза межами своєї сфери
З часом у кожного професіонала формується своя “професійна бульбашка”. Ми добре знаємо свою сферу, людей у ній, маємо перевірені алгоритми реалізації успішних проєктів. Ми працюємо в межах знайомого середовища, де мислять подібно до нас.
Навчання поруч з однокурсниками міжнародними юристами, топмаркетологами чи ветеранами — це не лише про нетворкінг, а ще й обмін досвідом, підходами й системами аргументації. І можливість побачити себе як професіонала під новим кутом. І хоча в однокурсників різний досвід, вони часто мають схожі цінності: відповідальність, внутрішню мотивацію до розвитку та серйозне ставлення до навчання. Саме це поєднує і створює унікальну спільноту та простір довіри й зростання серед професіоналів.
Простір для нових напрямів
“Я працюю в сфері цифровізації державних органів, але досить довгий час мене цікавила тема жіночого лідерства. Магістратура дала можливість зануритись у напрям, до якого лежало серце без тиску, ризиків чи різких змін”
Для фінальної магістерської роботи я провела дослідження про виклики, з якими стикаються жінки-лідерки у сфері цифровізації. Це був не лише академічний проєкт, а й джерело інсайтів, що допомогли мені поглибити експертизу, і згодом долучитися до проєктів, які працюють в сфері жіночого лідерства. Магістратура стала шансом дозволити собі звернути в напрямок, який давно цікавив, і зробити його частиною свого професійного шляху.
Структурування набутих знань
У процесі професійного розвитку ми постійно накопичуємо знання, досвід, інсайти. Але при цьому часто маємо обмаль часу на рефлексію на те, щоб зупинитися й упорядкувати все, що вже знаємо. Магістратура стала простором, де я змогла систематизувати свої знання, знайти правильні терміни, назви процесів, зрозуміти, як описати свій досвід структуровано.
Роки співпраці з міжнародними партнерами навчили мене інтуітивно як краще вести переговори, домовлятись, будувати довіру. Але лише під час курсу з міжкультурних комунікацій я вперше побачила, як уже наявний досвід вкладається у моделі та фреймворки, і як це можна передавати іншим. Це відкриття стало поворотним моментом.
“Нещодавно я провела свій перший воркшоп на тему міжкультурних комунікацій для лідерок у цифровізації. Це дало мені нову роль тренерки, і стало поштовхом до мого подальшого професійного розвитку”
Свобода “не знати”
Після років у ролі експертки, тренерки, менторки — повернення в позицію “студентки” може бути несподівано некомфортним. Фраза “я не знаю” рідко звучить у робочому середовищі, де від тебе очікують впевнених відповідей та лідерства.
“Магістратура повертає відчуття інтелектуального драйву, якого іноді не вистачає у професійній рутині”
Коли я розпочала курс фінансового менеджменту в бізнесі, то спочатку було страшно вчити щось з чистого аркуша. Але саме ця розгубленість швидко перетворилася на енергію й азарт, що я справді вчусь й виходжу за межі звичного. Тут не соромно не знати, ставити багато питань, сумніватися, шукати та обговорювати без тиску бути завжди “найкомпетентнішою у кімнаті”.
Навчання в дорослому віці — це не про ще один диплом у резюме, який навряд чи кардинально змінить кар’єру. Це про бажання поставити себе в нові умови, переосмислити свій досвід і відкрити нові напрямки розвитку. Тому якщо ви колись ловили себе на думці “а може, піти повчитись?” можливо, це і є сигнал, який варто почути. І найголовніше — не чекайте “ідеального моменту”, коли з’явиться більше вільного часу чи менше робочих проєктів. Цього моменту може не настати. Перший крок — це просто дозволити собі серйозно розглянути цю можливість як інвестицію в себе, а не як додаткове навантаження.