Про симптоми й особливості найпоширеніших дитячих хвороб — у книзі Олени Луцької та Тетяни Логвиненко «Мамо, тату, не хвилюйтесь»

Уривок з книги «Мамо, тату, не хвилюйтесь» Олени Луцької та Тетяни Логвиненко

Бути мамою, татом, бабусею чи дідусем — це крім моря позитивних емоцій, ще й постійна тривога. Особливо в питаннях, які стосуються здоров’я дитини. Найбільше лякає, що ми не знаємо, як учинити правильно. Чи нежить — це привід іти до педіатра? А може, антибіотик? Коли починати збивати температуру? А сік цибулі працює? У цій книжці, написаній практикуючою лікаркою-педіатринею та інфекціоністкою Оленою Луцькою спільно з редакторкою Тетяною Логвиненко, ви знайдете симптоми й особливості найпоширеніших дитячих хвороб, рекомендації, як діяти та чого очікувати від лікування, та про які важливі маркери слід повідомляти лікарю передусім.

Ця книжка не замінить лікаря, але допоможе краще орієнтуватися в усьому, що відбувається з дитиною, предметніше спілкуватися з лікарем і сміливіше розпитувати його про все, що вас турбує.

Уривок з книги «Мамо, тату, не хвилюйтесь» Олени Луцької та Тетяни Логвиненко

Біль у горлі

Біль у горлі — поширена проблема. Власне, така ж поширена, як і віруси, що його найчастіше викликають.

Значних проблем вони зазвичай не створюють. Гострий вірусний фарингіт (вірусне запалення глотки) — це, як правило, легке захворювання. Воно минає саме і лікування не потребує.

Інша поширена причина болю в горлі — тонзиліт, тобто запалення мигдаликів. Однак зазвичай до нього приєднуються запалення в інших частинах верхніх дихальних шляхів. За чітко виражених симптомів фаринготонзиліту (запалення мигдаликів і глотки) без інших ознак вірусної інфекції (риніт, кашель, осиплість голосу) показаний експрес-тест на стрептокок чи бакпосів мазків із горла.

Особливої уваги заслуговує інфекційний мононуклеоз, оскільки при ньому тонзиліт виглядає страхітливо. На мигдаликах з’являється біло-сірий щільний наліт, а самі вони стають такими великими, що можуть навіть змикатися, перегороджуючи дихальні шляхи. Але, що цікаво, боліти таке горло буде не дуже сильно. У цей час іще підскочить температура, ніс перестане дихати (через запалення аденоїда), лімфовузли на шиї можуть помітно збільшитися. Крім того, часто також збільшується печінка і селезінка (однак це може визначити тільки лікар під час огляду). Це характерно для інфекційного мононуклеозу і мине, хвилюватися не варто. Однак варто обмежити участь малюка в контактних видах спорту (боротьба, бокс, інші бойові мистецтва, футбол тощо) на три тижні, щоб захистити селезінку від травм. Мононуклеоз триває досить довго — в середньому два тижні, але слабкість може дошкуляти малюку ще кілька місяців.

Найчастіше такий синдром викликає вірус Епштейна–Барр, зрідка інші — цитомегаловірус, вірус краснухи, аденовірус, віруси гепатитів і навіть ВІЛ. Від того, що саме призвело до мононуклеозу, тактика лікування не зміниться. А воно симптоматичне, оскільки захворювання вірусне. Попри те що тонзиліт і хвороба загалом виглядають страшно, антибіотик не потрібен — адже, знов-таки, захворювання вірусне. Якщо позитивної динаміки немає та/чи стан тяжкий, лікар може призначити аналізи, щоб виявити, який саме вірус викликав синдром. У випадку гепатиту чи ВІЛ існує специфічне лікування.

Мережею шириться безліч страшилок про інфекційний мононуклеоз. І про заборону щеплень, і про заборону перебування на сонці, і про онкогенність вірусу Епштейна–Барр. Насправді імунокомпетентному організму він нічим не шкодить. Захворювання мине, і ставитися до нього треба як до тяжкої ГРВІ — без паніки. Вірус не збільшує захворюваність на рак у популяції загалом. Щоб занедужати на онкологічне захворювання, що його асоціюють із цим вірусом, має зійтися багато чинників: раса, місце проживання, дефекти в імунітеті. А відкритого сонця варто уникати всім.

Проводячи діагностику тонзиліту, його важливо відрізнити від дифтерії, епіглотиту, ларингіту, паратонзилярного абсцесу та паратонзиліту. Щоб установити правильний діагноз при огляді, лікарю треба буде проаналізувати багато інформації.

Фахівець зверне увагу на:

  • загальний стан дитини — чи є температура, як виражена інтоксикація, як малюк поводиться;
  • дихання дитини — чи не ускладнене воно, осиплість чи гугнявість голосу;
  • стан ротоглотки: наявність енантеми (висипу), набряку, як малюк відкриває рот, який дихальний просвіт. Перевірить, чи є нальоти, а якщо є, то дослідить їхні характеристики: поширеність, щільність, колір, чи знімаються шпателем, як поводиться слизова при спробі зняти наліт, чи не кровоточить;
  • шию — лікар пропальпує її (дослідить пальцями) на предмет збільшення лімфовузлів, їхню болючість;
  • — наявність чи відсутність висипки на шкірі;
  • інші джерела інфекції: синуси, вуха, зуби, нижні дихальні шляхи;
  • набряк обличчя, повік, збільшення печінки і селезінки, інших груп лімфовузлів.

Якщо в малюка болить горло, важливо визначитися з тактикою, перш за все з’ясувати, чи потрібен антибіотик. Для цього використовують експрес-тест на бета-гемолітичний стрептокок групи А (оскільки 5–20 % випадків болю в горлі — саме його відповідальність). Тест зручний і швидкий. Виявити стрептококову інфекцію важливо, якщо її не лікувати чи лікувати неправильно, вона може дати ускладнення на серце, суглоби, нирки.

Щоб зрозуміти, як діяти — проводити тест, відразу призначити антибіотик чи впевнитися, що причиною тонзиліту став вірус — лікар оцінить симптоми за шкалою Макайзека (McIsaac). Кожен критерій має конкретну «ціну»:

  • температура вище за 38 °С — 1 бал;
  • відсутність кашлю — 1 бал;
  • болючі та збільшені передньошийні лімфовузли — 1 бал;
  • набряк мигдаликів та/чи наліт на них (ексудат) — 1 бал;
  • вік від 3 до 14 років — 1 бал;
  • вік 15–44 роки — 0 балів;
  • вік за 45 років — мінус 1 бал.

Якщо при оцінюванні дитина набирає 2 і більше балів, необхідно провести тест на стрептокок або зробити бакпосів. Якщо балів 4 і більше, лікар може призначити антибіотик навіть без обстеження.

Найчастіше біль у горлі має вірусне походження і вимагає тільки симптоматичного лікування. У народі активно застосовують різноманітні засоби, що можуть нашкодити. Наприклад, розчин Люголя може викликати опік, а всім знайомий зелений розчин — алергію.

Вони не лікують. Натомість малюку допоможуть дуже прості засоби. Наприклад, прохолодні напої і морозиво добре знеболюють. Зверніть увагу і на умови у квартирі та/чи кімнаті. Сухе і тепле повітря може посилити біль у горлі.

Із 6 років при болю в горлі можна застосовувати місцеві препарати: бендизамін або флурбіпрофен, які призначає лікар. Але найкраще знеболювання — ібупрофен та парацетамол у дозуванні на масу тіла.

Терміново зверніться до лікаря, якщо:

  • дитина не може відкрити рот;
  • малюк не може ковтати;
  • у дитини проблеми з диханням;
  • температура вище за 39 °С і не спадає після жарознижувальних засобів;
  • на тілі малюка з’явилася висипка;
  • дитина не прокидається чи дуже сонна.

Про авторів:
Олена Луцька — лікарка-педіатриня, дитяча інфекціоністка.
Тетяна Логвиненко — редакторка, журналістка та копірайтерка.

Придбати книжку можна тут