Життя Норми Джин Бейкер, яку весь світ знає, як Мерилін Монро, багато в чому нагадує казку про Попелюшку. Важке дитинство, важка робота, завзятість та прагнення слави – і ось воно, здавалося б, довгоочікуване свято життя, принц і безхмарне щастя. Щоправда, історії казкарів завжди закінчувалися добре, на відміну від життєвої драми акторки, співачки, моделі та секс-символу свого часу.
Дитячі поневіряння
Норма народилася 1 червня 1926 року у міській лікарні Лос-Анджелеса. І хоча при народженні її записали під прізвищем Мортенсон, за півроку дитину хрестили в місцевій церкві як Норму Бейкер. Біологічний батько був невідомий, а у Гледіс, матері дівчинки, були постійні проблеми з роботою та фінансами. До того ж вона страждала на психічні розлади.
Майже все своє дитинство Норма провела в сирітських притулках та чужих сім’ях. Коли їй виповнилося вісім років, у матері діагностували шизофренію і відправили до клініки, де вона й провела все своє життя. А її дочки почався довгий шлях поневірянь родичами і подругами Гледіс, де довелося пережити чимало неприємних моментів.
У 16 років вона зустріла Джеймса Догерті, покинула школу і вийшла за нього заміж. А за рік по тому влаштувалася на авіаційний завод. У роботі не було нічого примітного, крім одного факту – це був якийсь поворотний момент у її долі. Саме на неї звернув увагу армійський фотограф Девід Коновер, якому потрібно було зробити серію знімків дівчат на військових заводах. Невдовзі Норма Джин, незважаючи на невдоволення чоловіка, пробує себе у ролі моделі. З цих перших спроб і почалося її нове життя.
Читайте також: Перші: Кетрін Хепберн, яка випередила епоху й 60 років царювала на вершині Голівуду
Від моделі до актриси
Образ Норми ідеально підходив під популярний на той час пінап, тому найчастіше вона мелькала в рекламі та чоловічих журналах. Вже через рік її фото розмістили на обкладинках 33-х журналів, після чого був перший контракт з акторським агентством. Саме тоді, в 1946 році, замість Норми Джин Бейкер з’явилося ім’я Мерилін у поєднанні з дівочим прізвищем матері й новим образом фатальної блондинки.
Загалом за свою кінокар’єру актриса з’явилася на 872-х обкладинках.
За кілька місяців після підписання договору з кіностудією вона розлучилася з чоловіком і з головою поринула в артистичний світ. У перші місяці контракту ролей майже не було. Та Мерилін цілодобово перебувала в студії, спостерігаючи за грою акторів.
Вона вивчала акторську майстерність, займалася танцями та вокалом. А паралельно продовжувала роботу з фотографами. Вже тоді багато хто з її оточення відзначали надзвичайну працездатність і витривалість моделі та акторки.
Поступово вона змінювала свій зовнішній вигляд. Її русяве волосся висвітлили ще для перших рекламних фото. Пізніше його висвітлили до платинового відтінку й сформували об’ємну зачіску, незмінну довгі роки. Прагнення ідеального образу торкнулося й обличчя Монро. Вона виправила неправильний прикус, підправила щелепу й форму носа. Благо, завжди знаходилися шанувальники, готові допомогти юній протеже виглядати ще краще. Тепер вона була готова до справжнього прориву у кінокар’єрі.
У грудні 1950 року Монро уклала семирічний контракт з кіностудією «20 Century Fox». З цього моменту розпочалося її сходження на творчий Олімп.
Читайте також: Прісцилла Преслі: принцеса для короля рок-н-ролу
Зірка епохи
Фільмографія Монро налічує лише близько 30 фільмів, з яких далеко не всі були успішними. За нинішніми мірками зовсім небагато. Але 20 із них принесли у прокаті 200 млн доларів. Ім’я Мерилін було популярним, її образ не сходив з обкладинок та екранів, а саму акторку готові були носити на руках. При цьому вона не була кінодівою чи геніальною артисткою.
Її шлях у Голлівуді був часом складним і суперечливим. Адже Монро, постійно навчаючись новому, не залишала спроб заявити про себе як про характерну, драматичну та серйозну актрису. За свідченнями багатьох очевидців, вона могла б успішно впоратися і з цим завданням. Але умови контракту, особисте бачення продюсерів і ставки на неї виключно в комедійному амплуа та в образі сексуальної красуні зробили свій внесок у послужний список Мерилін.
Зірка епохи
Вона стала не лише однією з найрентабельніших виконавиць у Голлівуді, а й секс-символом своєї епохи. Чи треба говорити, що численні романи та кілька шлюбів стали невід’ємною частиною її спокусливого образу та складного особистого життя?
Читайте також: Перші: як Амелія Ергарт боролася за права жінок і першою самотужки перелетіла через Антлантику
У гонитві за мрією
Другим чоловіком Мерилін став відомий бейсболіст Джо Ді Маджо. Проте офіційно їх шлюб не тривав і року – новий чоловік страшенно ревнував Монро до всіх чоловіків. Незважаючи на це, він продовжував любити її і був єдиним, хто завжди приходив їй на допомогу і всіляко намагався підтримати у скрутну хвилину.
Джо Ді Маджо та Мерилін Монро
Через два роки після розлучення Мерилін знову вийшла заміж за драматурга Артура Міллера. Цьому шлюбу передував довгий роман з перервами. Обидва не були вільні, до того ж постійна робота та творчі пошуки. Цей шлюб тривав чотири з половиною роки, але довгоочікуваного особистого щастя та спокою не приніс.
З Артуром Міллером
Мерилін мріяла про міцну сім’ю, дітей, про сильного та розумного чоловіка. Її турбував рівень власної освіти. Вона не просто намагалася уникнути образу «пустушки», а справді хотіла заповнити існуючі прогалини. Певні надії в цьому Монро покладала на Артура. Але він ставився до неї, як до дитини.
До того ж і в цьому шлюбі вона так і не змогла народити дитину. У січні 1961 року вони розлучилися. Психологічне становище акторки було настільки пригніченим, що вона півтора місяці провела у психіатричній клініці.
У її житті були романи з Івом Монтаном та Френком Сінатрою. Любовний зв’язок з Мерилін приписували собі актори Марлон Брандо та Тоні Кертіс, журналіст Роберт Слетцер. Але найгучнішим романом XX століття називають таємні стосунки Монро із президентом США Джоном Кеннеді.
Читайте також: Жінки, які змінили світ кулінарії: п’ять новаторок, що надихають
Покохати – так президента
Про цей роман написано десятки статей та книг, інформація в яких найчастіше суперечить одна одній та загальновідомим фактам. Документальних доказів численні чутки не мають, або вони досі не оприлюднені. І це навряд чи може статися в майбутньому. Більшість біографів схиляється до версії про те, що Мерилін справді досить тривалий час підтримувала зв’язок із Джоном. Деякі з них також говорять про її роман із Робертом Кеннеді.
Як би там не було, дуже багато непрямих деталей говорить про те, що Монро мріяла бути поруч із президентом. Після років інтриг, скандалів та депресій вона нарешті зустріла чоловіка своєї мрії. Її обожнювали у всьому світі, але Мерилін була самотня і глибоко нещасна. А з Джоном вона могла нарешті втілити все те, що їй досі не вдавалося. Адже він був гарний, розумний, впливовий, зрештою, головний чоловік країни.
Можливо, вона й справді сподівалася, що колись зможе замінити Жаклін Кеннеді, але її надіям не судилося збутися. Досить епатажний на той час виступ Мерилін з піснею «Happy Birthday, Mister President» у рамках гала-концерту став останньою точкою в їхньому романі. А сам роман, можливо, став точкою неповернення до колишнього життя акторки, коли спертися і сподіватися було нема на що і на кого. Вночі 5 серпня 1962 року Мерилін Монро знайшли мертвою у власній спальні з телефонною трубкою в руці.
Через два роки після її смерті, художник Енді Ворхол увічнив блондинку роботою «Бірюзова Мерилін Монро», остаточно перетворивши Норму Джин Бейкер на ікону.
Читайте також: Невгамовна місіс Бекхем: від сексуальної перчинки до впевненої бізнесвумен
Кілька цитат Мерилін Монро
- «Я справжня жінка і насолоджуюся цим»
- «Я ніколи не прагнула стати Мерилін — це просто сталося. Мерилін як вуаль, за якою ховається Норма Джин»
- «Я не переживаю з приводу того, що мене вважають гламурною і сексуальною. Але думка про те, що з цим робити, змушує мене нервувати»
- «Я одягаюся для чоловіків. Жінки завжди дивляться на мій гардероб критично. І лише чоловіки можуть його по-справжньому оцінити»
- «Секс-символ — це лише річ, а я ненавиджу бути річчю»
- «Спочатку я намагалася довести собі, що я особистість. А потім — переконати себе в тому, що я акторка»
- «Приємно бути частиною фантазій, але ще краще, коли тебе люблять за те, яким ти є насправді»
- «Якщо я зірка, значить, люди мене нею зробили»
- «Слава не годиться для щоденного раціону, вона не може плекати вас. Вона лише зігріє вас небагато, та й то на якийсь час. Це як чорна ікра. Ви знаєте, ікру приємно їсти, але не тоді, коли її треба їсти щодня і замість всіх інших страв».
- «Більшу частину життя я тікала від себе».
Читайте також: Заха Хадід: «Все фантастичне — реально»
Оксана Хромова
Долучайтесь до наших соцмереж, аби бути в курсі усіх важливих новин та подій: Facebook, Telegram, Instagram
