Мод Жозеф: “Ідеального балансу не існує”

Вона керує Франко-Українською торгово-промисловою палатою, організовує щорічну Премію “Створено Жінками”, виховує трьох дітей та живе між Францією та Україною. Мод Жозеф не вірить в ідеальний баланс, але знає як залишатися вірною своїм цінностям. У відвертій розмові з WoMo Мод розповіла, чому не варто чекати ідеальних умов, що дає їй життя на дві країни, і як змінилося її розуміння успіху.

– Ви керуєте Франко-Українською палатою, організовуєте конкурс для підприємниць, виховуєте трьох дітей. Як вам вдається все це поєднувати та підтримувати баланс?

Я давно прийняла для себе, що ідеального балансу не існує. Є періоди, коли робота дуже інтенсивна – наприклад, під час підготовки конкурсу чи інших великих подій Палати. А є моменти, коли більше часу присвячую родині. Головне – залишатися вірною тому, що дійсно має значення.

Для мене родина – це опора. Саме вона надає сенс і стабільність усьому іншому. Діти та близькі – мій пріоритет. А професійні рішення мають вписуватися в цей баланс, а не навпаки.

Щоб підтримувати баланс, я намагаюся виділяти час для відпочинку. Прогулянки, читання, моменти, коли можна відійти від справ. Це дозволяє подивитися на речі з іншого боку і відновити енергію.

Але найціннішим для мене є спілкування з людьми. Невимушені розмови, обмін думками, дружба, сміх – це те, що полегшує все. Мені пощастило мати гарне оточення, людей, на яких я можу розраховувати – і в особистому, і в професійному житті.

Знаєте, багато ідей народжуються саме в таких простих моментах: під час прогулянки, розмови та спільного сміху. 

– Які поради ви могли б дати жінкам, які прагнуть розвивати власний бізнес і залишатися активними у сім’ї?

Перше і головне — не прагнути до досконалості. Шлях завжди складається з адаптації та навчання.

На початку моєї професійної кар’єри мій батько дав мені пораду, яка мені дуже запам’яталася: спочатку йти вперед, а потім вирішувати організаційні питання. Не чекати, поки все буде ідеально, щоб почати діяти.

Це дуже слушна порада, і я часто згадую її, коли працюю з українськими підприємицями. Якщо чекати ідеального моменту – ідеального плану, ідеальних умов, ідеального фінансування – ризикуєш ніколи не почати.

Дуже важливо оточувати себе людьми і не залишатися наодинці з викликами. Жінки часто мають надзвичайні організаторські здібності та стійкість, іноді навіть не усвідомлюючи цього.

– Ви вже не перший рік організовуєте конкурс «Створено Жінками». Що мотивує вас розвивати цей проєкт і повертатися до нього знову?

Цей проєкт одразу став для мене цінним, адже він відкриває історії жінок-підприємиць, які реально впливають на суспільство. Саме тому я продовжую працювати над його розвитком. В Україні жінки часто реалізують чудові проекти – іноді в дуже складних умовах, під час війни, в умовах невизначеності. Підтримуючи їх, ми відзначаємо їхню мужність і здатність перетворювати виклики на можливості. 

Кожного разу мене вражає різноманітність і креативність проєктів. Багато жінок розвивають підприємства, які є не тільки економічними, але й мають соціальний чи екологічний вплив.

Жіноче підприємництво в Україні часто демонструє, що бізнес може бути одночасно ефективним і значущим. Це не суперечить одне одному – навпаки, проєкти із місією часто виявляються стійкішими.

Окрім фінансової винагороди, конкурс забезпечує видимість та створює мережу контактів. Переможниці знайомляться з іншими підприємницями, розвивають нові партнерства, набувають впевненості. Іноді таке визнання припадає на вирішальний момент у житті проєкту – і це може змінити все.

– Ви живете на дві країни – Францію та Україну. Такий формат точно має свої виклики. Як ви це організовуєте?

Це справді вимагає організованості та гнучкості. Але життя між двома країнами – це також велике багатство. Це дає змогу бачити світ з двох точок зору, пізнавати дві культури та налагоджувати зв’язки між ними.

Я виросла в двокультурному середовищі, і це глибоко сформувало мою особистість. Зростання між кількома культурами вчить дивитися на речі з різних точок зору та розуміти різні погляди. А розуміння різних культур допомагає краще пізнати світ.

Це цінність, яку я намагаюся передати своїм дітям. А в професійній діяльності це природно виражається в бажанні будувати мости між людьми та країнами.

– Що вас найбільше вражає в Україні – особливо в контексті жіночого підприємництва?

Енергія та життєстійкість. Особливо у жінок. Незважаючи на труднощі, війну, невизначеність, люди мають величезне бажання будувати майбутнє. 

Багато українських підприємниць мають рішучість, здатність пристосовуватися та велику внутрішню силу. Вони діють прагматично і знаходять рішення там, де інші бачать тільки перешкоди.

– Що для вас означає успіх сьогодні? Чи змінилося це розуміння з роками?

Так, моє уявлення про успіх змінилося. Раніше успіх був пов’язаний із позицією, статусом, досягненнями, які можна виміряти.

Сьогодні я бачу його інакше – як пошук сенсу. Працювати над проєктами, які мають практичну користь, які налагоджують зв’язки між людьми, які дають змогу створити щось довготривале.

Успіх – це вже не питання статусу. Це питання сенсу.

– Яку головну пораду ви дали б українським жінкам-підприємицям?

Залишайтеся вірними своїм цінностям і не бійтеся рухатися вперед, навіть коли шлях недостатньо добре прокладений. Підприємництво – це пригода, сповнена невизначеностей. Але водночас це чудова нагода творити та робити свій внесок.

Не шукайте досконалості. Шлях завжди складається з адаптації та навчання. І не залишайтеся наодинці – оточуйте себе людьми, які підтримують і надихають.