Оксана ХромоваФранцузи завжди вміли надавати особливого змісту фразі «Art de Vivre!» («Мистецтво жити»). Це не лише стиль, а й спосіб мислення, здатність перетворювати буденність на елегантність. Однією з перших, хто втілив це у життя й водночас змінив саму природу жіночої моди, була Габріель Шанель. Жінка-легенда, жінка-епоха — так про неї говорили ще за життя. Вона створила стиль, у якому елегантність поєдналася з простотою, а зручність стала не менш важливою, ніж краса. Її спадок і досі живе у двох літерах — Chanel, що перетворилися на символ.
Від притулку до кабаре
Дитинство Габріель Бонер Шанель у Сомюрі було далеким від блиску, з яким пізніше асоціюватиметься її ім’я. Коли матері не стало, батько залишив дітей, і майбутня ікона моди опинилася у сиротинському притулку. Там вона вперше відчула обмеження форми, яка робила всіх однаковими, і вже тоді почала мріяти про одяг, що дарує свободу. Голка й нитка стали її першим інструментом, а фантазії про сукні — першим простором втечі.
Пізніше були вечори в кабаре, де вона співала під оплески постійних відвідувачів. Там народилося ім’я Коко — від легкої пісні «Ko Ko Ri Ko». Її сценічний талант був скромним, але харизма й наполегливість не залишилися непоміченими. Саме у кабаре вона зустріла офіцера Етьєна Бальзана, який допоміг їй вирватися з провінційного життя й переїхати до Парижа.
Перші кроки у світі моди
Великим переломом у житті став Артур Кейпел, молодий англійський бізнесмен. Він повірив у її ідею та допоміг відкрити перший магазин капелюшків на вулиці Камбон — адресі, яка й сьогодні є серцем Дому Chanel. Її творіння вражали простотою й відмовою від надмірностей, і саме це робило їх особливими. Згодом вона наважилася на більше: прикраси, костюми й сукні.
Саме Коко Шанель запропонувала світові кілька популярних і завжди актуальних речей:
- маленька чорна сукня;
- блузки з краватками;
- приталений жакет;
- твідовий костюм;
- прикраси із штучних перлів;
- однотонний плащ;
- широкі жіночі штани;
- матроські сорочки;
- жіночі ремені;
- одяг кольору хакі;
- тканина букле і джерсі у повсякденному одязі.
Її стиль називали «простою розкішшю»: вбранням, яке не кричить, а говорить тихо й упевнено. Маленьке чорне плаття, створене у 1920-х, стало революцією. З роками воно було доречним і вдень, і ввечері, а його універсальність Vogue порівняв з автомобілем Ford T.
Парфуми Chanel №5 зробили її ім’я безсмертним. Уперше аромат мав номер, а не назву, і став символом жіночої свободи, вільної від романтичних кліше та солодких ноток.
Жінка, яку кохали і яку боялися
В історії життя Шанель неможливо не згадати про її романи. Бальзан і Кейпел, князь Дмитро Романов, герцог Вестмінстерський — кожен із них відкривав їй двері у світ, але жоден не залишився назавжди. Найсильнішим було кохання до Кейпела, яке закінчилося трагічно: він загинув у автокатастрофі, і ця втрата переслідувала Коко все життя.
Її стосунки з чоловіками були водночас підтримкою й викликом. Зв’язок із німецьким дипломатом Гансом фон Дінклаге у воєнні роки залишив величезну тінь на репутації Шанель. Після війни жінку звинувачували у співпраці з нацистами, але її врятувало впливове коло друзів, серед яких був Вінстон Черчилль. Шанель поїхала до Швейцарії, де провела десять років у вигнанні.
Тріумфальне повернення
У 1953 році, коли їй було вже понад сімдесят, вона повернулася до Парижа. Перші колекції критикували, але Коко не здавалася. Вона знову зробила костюм із твідового жакета й вузької спідниці символом жіночої незалежності. Її образи стали частиною історії XX століття, так само, як і її непокірний характер.
Вона не вийшла заміж і не мала дітей. Але її вплив на світ був настільки масштабним, що самотність не здавалася поразкою. У 1971 році Коко Шанель померла у своєму номері в готелі «Ріц», з вікон якого відкривався краєвид на вулицю Камбон і її знаменитий Будинок. На могилі в Лозанні викарбували п’ять левів — її улюблений символ і талісман.
Коко Шанель залишилася єдиною модельєркою, яку журнал Time вніс до списку 100 найвпливовіших людей ХХ століття. Її спадщина давно вийшла за межі моди: це філософія свободи, сміливості й простоти. Вона довела, що стиль — це не примха і не розкіш, а спосіб існування, внутрішня впевненість і мистецтво жити. І навіть через десятиліття після її смерті ім’я Шанель означає не лише назву бренду, а уособлення жіночності, яка здатна кидати виклик часу.