Надежда Перевизнык: «Жінка в Україні є об`єктом вибору, особливо в питанні шлюбу та народження діточок»

Надежда Перевизнык, пиар-специалист, в рамках TEDхKyivSalon рассказала об одной из главных трудностей, с которой сталкиваются женщины в украинском обществе.

На жаль, не дивлячись на всю нашу прогресивність, жінка в Україні є об`єктом вибору. Особливо в питанні шлюбу та народження діточок. І для цього вам не потрібні ніякі соціологічні дослідження.

Мені 32. Я не одружена і поки не маю дітей. І я відчуваю тиск у цьому питанні, не дивлячись на всю прогресивність та всі посади, які я обіймаю. Можна довго копатись в історії Украіни, світу, традиціях, досліджувати патріархат — чому так. Я дійшла скромного висновку в цьому питанні: у нас відбулось дуже цікаве й негативне заміщення — заміщення призначення людини на її роль.

Призначення в людини є одне — це те, для чого вона народжена. Це дуже нелегка тема, і дуже нелегко зрозуміти, задля чого тобі потрібно вставати кожного ранку з ліжка. А ролі у нас є різні. Є особистісні, адже всі ми когось граємо: стерву, мати Терезу, керівника, підлеглого; є сімейні: всі ми комусь дочка, сестра, брат, кум сват; є соціальні і так далі.

Але у жінок відбулось дивне заміщення: роль матері стала нашим єдиним призначенням. Так, це прекрасна, важлива, фантастична роль, але вона просто роль. Власне, тому мені здається, що сум в очах жінок старшого віку, пов`язаний з тим, що ось це нереалізоване призначення стукає з середини і дає про себе знати депресіями.

Пригадайте пісню «Рідна мати моя…» — вона сумна, і син, що співає її, відчуває цей сум. І це є повсюди — у наших бабусях, у наших матерях, у літературі, фільмах. Жінки у старшому віці нещасні тому, що вони нереалізовані. У них не розкрите призначення, бо перед ними поставили вимогу бути матір`ю.

Але є хороші новини: природа паралельно до функції дітонародження дала нам фантастичний компенсаторний механізм. Науково доведено, що жінка володіє мультизадачністю — вмінням, якого немає у чоловіків. Природа дала жінці можливість бути мамою і розкривати своє призначення.

Ця жінка мене особисто надихає. Її звати Лічія Ронзулі, два роки поспіль вона ходила на слухання Європарламенту з дочкою від її перших місяців до кінця каденції. Дочка поводила себе тихо, а наприкінці навіть голосувала за мамою. Після цього випадку почався цілий рух «Візьми дитину на роботу». Насправді, за цим прикладом є десятки подібних, і я впевнена, що визнаєте багато жінок, які вміють поєднувати все.

Отже, жінка мультизадачна, проте є одне «але». Мультизадачність чудова, але вона виснажує. Вона виснажує вашу психіку, ваш організм, ваше серце. Це нелегко. Проте є і хороша новина: мультизадачність в розкритті свого призначення і поєднанні соціальних ролей можлива тоді, коли жінку підтримує оточення. Коли жінку підтримують близькі, у тому числі й чоловіки — тобто мультизадачність можлива в синергії з чоловіками.

Для мене жіноче питання це не про боротьбу за свої права, не про «ліфчики догори», для мене це питання синергії. І мені здається, що ми з вам будемо щасливі, коли ми будемо допомагати один одному розкривати своє призначення. Допомагайте нам, чоловіки, розкривати своє призначення, так як ми допомагали вам дві тисячі календарних років.

— Читайте также: Лара Агаронян: «Роль матери не должна диктовать женщине, что и как ей делать»