Наполеон І одружився на Жозефіні де Богарне з великого кохання. Прожив із нею у шлюбі тринадцять років і, як стверджують історики, любив її до самої смерті. Але, незважаючи на це, 15 грудня 1809 року змусив сенат підписати особливий указ, який дозволив розпочати шлюборозлучний процес. Розлучення імператорського подружжя увійшло у світову історію і вплинуло на їхнє життя. Що спонукало Бонапарта до цього кроку? І до чого зрештою призвело?
«Запасна наречена»
Марі Роз Жозефа Таше де ла Пажері народилася 1763 року на Мартиніці у сім’ї небагатого французького плантатора. Її батько сподівався поправити своє становище завдяки вигідним шлюбам двох дочок. Жозефа часто згадувала про те, як у дитинстві стара негритянка з плантації батька пророкувала їй майже королівську долю. Правда це чи ні, достеменно невідомо, але гарне життя дівчина любила завжди.
Старшій дочці виповнилося шістнадцять, коли батьки видали її заміж за багатого віконта Олександра де Богарне. Союз молодих навряд чи був щасливим. Та у шлюбі народилися улюблені діти — син Ежен та дочка Ортанс. А головне — Жозефіна з чоловіком спромоглася виїхати до Парижа, про який тільки мріяла. Подружжя було занадто різним, що згодом позначилося на стосунках. Олександр був далекий від розкоші та палацових інтриг, тоді як його дружина рвалася у вищий світ. Почалися сварки і скандали, і незабаром вони розлучилися. За кілька років Жозефіні довелося повернутися до батьків.
Жозефіна на портреті роботи П’єра-Поля Прюдона
Невідомо, як би склалося її життя, якби не революція 1789 року, коли багато дворян бігли до Франції. Жозефа повернулася до Парижа, почесне прізвище дозволило їй відновити деякі старі зв’язки. Але й тут на ситуацію вплинув колишній чоловік. Влітку 1794-го заарештованого за доносом Олександра де Богарне відправили на ешафот. Жозефіну заарештували й засудили до смерті. Її та інших постраждалих від якобінського терору врятували під час державного перевороту. Вдова жертви режиму швидко влилася у новий рух, де у неї з’явилися впливові покровителі.
Один із них порадив їй якнайшвидше вийти заміж. Чудовим кандидатом став молодий та перспективний офіцер Бонапарт, про військові перемоги якого почали говорити у Парижі.
Читайте також: Альфонс Муха: віртуозний майстер ар-нуво
Кохання імператора
Наполеон у 1792 році. Філіппото, 1834 рік
Молоді люди познайомилися у 1795 році. Виявилося, що вони мають багато спільного: бідне дитинство, життя у провінції, арешти. Полководець не був розпещений жіночою увагою і майже відразу закохався. Для Жозефіни підкорення ще однієї вершини було нескладним.
Пізніше Наполеон зізнавався, що вважав свою майбутню наречену заможною жінкою з вищого суспільства, не маючи уявлення про її реальне становище. Жозефа була утриманкою й мисливицею за багатим чоловіком. А Наполеон — закоханим юнаком, якого не зупиняли ані вік коханої жінки, ані її минуле. 9 березня 1796 року вони оформили шлюб у нотаріуса. Наполеон усиновив Ежена та Ортанс і мріяв про власну дитину.
Багато біографів вважають, що кохання було взаємним і неймовірним. Достеменно відомо, що мати й сестри Наполеона відразу ж зненавиділи невістку і благали його покинути «цю стару». Також відомо, що Бонапарт страждав під час розлуки з дружиною і це серйозно впливало на його військову стратегію.
«Якщо ти мене вже не любиш, то мені вже нема чого робити на цій землі», — писав він їй із військових походів.
Але особливу жорсткість він виявляв тоді, коли отримував із Парижа звістки про зради Жозефіни. Він ставав нещадним, і доля Європи залежала від поведінки дружини Наполеона. Бонапарт воював, а вона його зраджувала. Його просили кинути Жозефіну, але він продовжував тужити і вірити їй.
Читайте також: Ганна Барвінок — magnum opus Пантелеймона Куліша
Почуття та амбіції
У 1804 році Наполеон очолив Французьку імперію, і Жозефіна стала імператрицею.
Бонапарту вдалося зробити блискучу кар’єру у французькій армії та підпорядкувати собі не тільки всю країну, а й більшу частину Європи. Він вирішив закріпити свої досягнення створенням династії та передачею створеної ним держави прямому спадкоємцю. Деякий час Бонапарт сподівався, що імператриця народить йому сина, але цього так і не сталося. Йому довелося обирати між любов’ю та амбіціями, й останні виявилися сильнішими.
Наполеон Бонапарт багато років мріяв про спадкоємця та династію
«У політики немає серця, а тільки голова», — сказав Наполеон на нараді 1809 року.
Мріючи про династію, він натиснув на представників сенату, які дозволили розпочати шлюборозлучний процес. Жозефіна до останнього сподівалася, що сенат не дозволить порушити закон. Але імператора боялися, і розлучення відбулося.
Після розставання за Жозефіною залишився титул імператриці, Єлисейський палац та два замки — Наваррський та Мальмезон. Вона не мала нестачі у фінансах і загалом продовжувала майже колишнє життя у звичному оточенні. Вона не мала лише одного — її Бонапарта, якому вона завжди була потрібна.
Жозефіна тяжко переживала розлучення з Наполеоном, але згодом скорилася долі.
Читайте також: Нікола Тесла: дивний геній, науковий провидець і «володар блискавок»
Політичний розрахунок
Вже за три місяці у королівських покоях колишню дружину змінила законна нова — ерцгерцогиня Австрійська Марія Луїза. 27 березня 1810 року сорокарічний Наполеон на околиці столиці зустрічав вісімнадцятирічну дівчину. За тиждень в імператорському палаці відбулася весільна церемонія. Перед нареченою стояло лише одне завдання — народити Наполеону спадкоємця. Вона швидко впоралася з ним і через рік ощасливила чоловіка сином. Бонапарт був щасливий і відразу ж надав новонародженому титул короля Римського.
Місце Жозефіни зайняла дочка імператора Австрії Марія-Луїза
Імператор знову домігся свого. Але тверезий розрахунок в особистому житті на відміну від військових та політичних дій зіграв із ним злий жарт. Марія-Луїза була зручною картинкою при дворі, що виконує певну місію. Але це тривало рівно доти, поки Наполеон залишався при владі.
Наполеон приймає королеву Прусії в Тільзіті. Николя Луї Франсуа Госс (1787-1878)
Через три роки імператор був змушений зректися престолу, на нього чекало самотність на острові Ельба. Розважлива імператриця визнала свою місію виконаною, незважаючи на наполегливі прохання Бонапарта приїхати або хоча б відправити до нього сина. Незабаром Марія-Луїза забула і про чоловіка, і про спадкоємця престолу.
Читайте також: Радість та горе однієї перемоги. Як особиста трагедія футболіста згуртувала збірну Данії
У гонитві за ілюзіями
Юний Наполеон II досить рано залишив Францію і виховувався у палаці свого діда, австрійського імператора. З раннього дитинства його називали Францем, не згадуючи справжнього імені. Пізніше він отримав титул герцога Рейхштадського. Як і його батько, він мріяв про військові подвиги та славу. Проте постійно перебував під пильною увагою великих політиків Європи, які побоювалися його сходження на престол.
Наполеон II так і не зміг продовжити справу свого батька
22 липня 1832 року Наполеон Франсуа Жозеф Шарль Бонапарт помер від туберкульозу. Хоча ходили чутки, що його могли отруїти. Єдиній законно народженій дитині імператора Наполеона був лише 21 рік.
Марія-Луїза швидко забула про чоловіка. А після його заслання на острів Святої Єлени швидко знайшла чергового фаворита. Смерть Наполеона дозволила їй вийти заміж за австрійського графа. За договором із титулом імператорської величності їй відійшли Парма, П’яченца та Гвасталла. Вона осіла в Пармі та займалася будівництвом і розвитком регіонів, за що місцеві жителі вважали її найкращою правителькою.
Наполеон II, народжений Марією-Луїзою у законному шлюбі, не продовжив династію батька, на відміну від дітей Жозефіни. Ежен, усиновлений Бонапартом, став віцекоролем Італії та герцогом Лейхтенберзьким. Дочка Ортанс стала дружиною голландського короля Людовіка Бонапарта та матір’ю Наполеона III.
Покинута Наполеоном Жозефіна до останнього рвалася до нього на острів Святої Єлени і була згодна на будь-які поневіряння. Перед смертю Бонапарт прошепотів три слова: «Армія. Франція. Жозефіна». Великий імператор надто пізно зрозумів, що він втратив через гонитву за ілюзіями.
Французький імператор мріяв про династію і пожертвував заради імперії любов’ю всього свого життя. Але на французький престол зійшов не його законнонароджений син, а онук Жозефіни, Наполеон III.
Оксана Хромова
Читайте також: Анук Еме: французька жінка з великої літери
Долучайтесь до наших соцмереж, аби бути в курсі усіх важливих новин та подій: Facebook, Telegram, Instagram
