Насильство, медичне втручання без згоди, хабарі та дискримінація: З чим стикаються жінки під час пологів в українських лікарнях

В Україні стартувала кампанія «Разом — за безпечні пологи!» Перша акція пройшла у Києві 1 жовтня, у парку ім. Тараса Шевченка. Організатори встановили гінекологічне крісло, на якому прикріпили стікери з історіями жінок та чоловіків, які описали свій досвід пологів за останні 5 років.

Більша частина історій була про порушення прав жінок у пологових будинках: фізичне насильство, медичне втручання без згоди, корупція, приниження гідності чи дискримінація. Організатори поділилися цими історіями за згоди жінок.

Світлана розказує, що ще мінімум рік згадувала пологи. «Хоча мої пройшли непогано, з чоловіком, і ставлення було більш-менш нормальне. Проте я готувалась до пологів — дивилася багато лекцій, знаю, як вони повинні проходити. У нашому місті не дозволяють народжувати вертикально, на боці. Тільки на спині і все. Пуповину перетискають одразу. Постійно намагаються пришвидшити процес, ти постійно у напрузі, відстоюючи свої права. Я рік проживала свої пологи (для дівчат, які не цікавляться пологами, сподіваються тільки на лікаря, то для них мої пологи пройшли ідеально)«, каже наша співрозмовниця.

Друга дівчина, Наталія, народжувала в липні 2021 року. За її словами, лікарі також під час пологів тиснули на живіт. На її думку, мабуть, від цього у дитини була кефалогематома (родова травма м’яких тканин черепа, в результаті якої між окістям і кісткою накопичується кров — WoMo.)

У нас з дружиною все було чудово, але після пологів дружину змушували платити за масаж грудей, інакше не хотіли нічого робити. Ми не знали, чи це нормально, довелося платити”, — згадує Костянтин.

Інші учасники акції розказують, що чули фрази під час пологів: «Усі терпіли і ти потерпиш», «Не кричи, бо розбудиш усіх», що найбільше ранило хамство медичного персоналу і небажання узгоджувати те, що роблять. Одній жінці, у якої 5 дітей, просто під час пологів вирвали руками поліп біля матки зі словами: “Воно тобі тут не треба”, а зараз у жінки там множинні поліпи.

Народжувала у 2015 році.  Жах.  Дуже сильно травмувала психіку. Я просила, щоб мені якось допомогли, але всі просто вдавали, що мене не існує. Я свідомо розуміла, що не справляюся, викачую сили з себе. З Божою допомогою якось усе розв’язалося і народила донечку, але через деякий час після пологів моя нервова система нагадала про себе. Я боролася з цим 9 місяців — тільки потім мені трохи полегшало. Зараз не можу назвати себе цілком здоровою жінкою, бо психіка зірвалася не на жарт” — каже Романія.

За опитуваннями громадської організації «Природні права Україна», зустрічається серйозна проблема з інформуванням жінок, які медичні втручання проводяться. Часта проблема з отриманням згод на проведення цих процедур — жінку можуть не попередити про них, а потім дати підпис на згоду на ці втручання. Є проблема з приватністю, конфіденційністю — на пологах можуть бути присутні студенти, практиканти, про яких жінку не попереджали. Це для неї ще більший стрес.

Акція «Разом — за безпечні пологи!»

«Я розумію, що це персонал пологового будинку, але ці моменти можна з жінкою узгодити, тим більше, що є багато тих, хто не проти такої сторонньої присутності. Ще одна проблема — використання забороненого прийому Кристеллера — це по суті видавлювання дитини. В Україні є протокол, який забороняє використання такого прийому, але, на жаль, близько 25-30% жінок (кількість варіюється в залежності від регіону) свідчать про те, що це відбувається. Це доволі тривожна практика, бо такий прийом є потенційно небезпечним як для матері, так і для дитини”, — розповідає   співзасновниця організації та експертка кампанії «Разом — за безпечні пологи!» Євгенія Кубах.

Найчастіші порушення та категорії жінок, які з ними найбільше стикаються 

Жінки ромської національності, пацієнти з ВІЛ, молоді мами до 20 років та так звані «старонароджуючі” найчастіше потерпають від психологічного чи фізичного тиску з боку медичного персоналу. 

Хабарництво ж зменшилося, бо у жінок тепер є офіційна можливість обрати собі лікаря чи палату покращеної якості. Раніше ж це робилося за “конверт” у кишеню халату чи “благодійний внесок”. При цьому через брак бюджету у медичній системі лікарні дійсно іноді намагаються закрити якісь питання за рахунок пацієнтів. 

Конвеєрний підхід, перевтомлення та “традиції”: чому медперсонал може зневажливо ставитися до породіллі

За словами правозахисниць Євгенії Кубах та Ксенії Шиманської, існує декілька причин, чому у пологових будинках досі жива зневага до жінок. Жінку досі сприймають як об’єкт, який необхідно “розродити” — такий підхід з боку лікарів тягнеться ще з радянських часів, коли жінку не сприймали як повноцінного учасника пологів, як людину, яка здатна ухвалювати рішення та нормально реагувати. Культура прийняття пологів передається від покоління до покоління лікарів. Внаслідок того, що молоді лікарі не бачать нормального підходу до породіль, вони переймають той досвід, що їм дають “наставники”, й продовжують допускати зневажливе ставлення до жінок.

Акція «Разом — за безпечні пологи!»

Ще одна з причин — перенавантаження медиків. Медична система в Україні така, що багато медиків працюють понаднормово, отримуючи мінімальну зарплатню, не маючи профілактики вигорання. Більшість персоналу перебуває “не в ресурсі”, щоб підтримувати пацієнтів і проявляти терпимість, бо самі не встигають відпочивати. Медики діють лише в рамках протоколу. 

 

 

На жаль, зафіксувати випадки дискримінації, фізичної чи моральної шкоди поки важко через брак судової практики.

“Наразі в Україні немає реальної відповідальності за такі порушення. Якщо жінка захоче звернутися до суду чи до поліції, то їй буде досить важко довести факт порушення прав, бо вони не прописані у законодавстві. Це має бути дуже фаховий юрист, щоб довести такі порушення. Крім того, реальні дії якісь можуть відбуватися, якщо є шкода здоров’ю чи життю”, — пояснює Кубах. 

Заборона партнерських пологів та збільшення кількості кесаревих розтинів: як пандемія вплинула на проведення пологів

У березні 2019 року, коли в Україні ввели карантин через поширення коронавірусу, у лікарнях заборонили партнерські пологи, що автоматично зменшило допомогу жінкам після кесаревого розтину, оскільки раніше додатковий догляд забезпечували родичі. 

При цьому, за даними громадської організації «Природні права Україна», до карантину 75% пологів в Україні були саме партнерськими. Заборону на партнерські пологи ввели окремі пологові будинки та місцеві департаменти охорони здоров’я. Міністерство охорони здоров’я такої заборони ніколи не вводило. Наказ, яким керувалися лікарні, скасовував лише планові госпіталізації. 

За словами експертки кампанії «Разом — за безпечні пологи!» Євгенії Кубах, ця хвиля пішла з Києва — київські лікарі сказали, що розуміють, що заборона партнерських пологів це нісенітниця, бо людей можна запускати з негативним тестом на коронавірус, у масках, заборонити виходити з пологової зали. Навіть Всесвітня організація охорони здоров’я дозволяла за певних заходів проводити партнерські пологи.

Врешті за пів року партнерські пологи дозволили у столиці, проте у регіонах залишалася жахлива ситуація. Вагітні жінки виходили на акції, вимагаючи дозволити партнерські пологи.

«Ситуація поліпшилася, коли регіони перейшли до “жовтої” та “зеленої” зон. Потрібно розуміти, що партнерські пологи це не лише психологічна підтримка, але й реальна допомога, коли акушерка не встигає допомогти усім пацієнткам, бо їх у неї, наприклад, 10», — пояснює  Євгенія Кубах.

Правозахисниця Євгенія Кубах

За даними досліджень, без партнерської підтримки жінкам і психологічно, і фізично важче пройти через пологи. На 33% збільшується ризик кесаревого розтину, на 61% зростає вірогідність народження дитини, яка потребуватиме реанімаційних процедур, і на 45% зростає вірогідність негативного сприйняття жінкою своїх пологів. Жінка може втратити позитивний досвід пологів через заборону допуску партнера. Крім того, під час цієї заборони збільшився відсоток проведення кесаревих розтинів.

«Ніхто офіційно цього зв’язку не встановлював і не поєднував ці події, але факт є фактом. Зростання кількості розтинів не дивне, бо якщо жінка перебуває у стресі, то ймовірність ускладнень просто зростає”, — пояснює Кубах.

Якщо вам сказали щось зробити — це не є акушерське насилля, — акушер-гінеколог.

Вагітна жінка перед пологами може більш вразливо сприймати звичайні прохання лікаря чи медичного персоналу, бо перебуває у стресі, вважає асистент кафедри НМУ імені О. О. Богомольця та акушер-гінеколог Роман Ворона.

“По-перше, не треба плутати акушерське насилля (здебільшого це медичні втручання) і банальне хамство персоналу. Якщо вам нахамила медсестра — це не є насиллям. Межу, після якої починається психологічне насилля, встановлює сама жінка. Лікарям іноді буває складно донести правильно інформацію чи дії, які має зробити жінка. Вона у цей час може більш вразливо сприймати будь-які прохання, які у буденному житті сприйняла б нормально. Наприклад, жінка усю ніч не спала, у неї все болить — будь-яка інформація може сприйматися інакше. Часто лікарі включають домінантну позицію і змушують її зробити щось. Якщо ми кажемо про лікарів, то тут може бути ще така ситуація, коли він кілька діб відпрацював і хоче, щоб ці пологи швидше закінчилися. Тут треба, щоб пацієнтка та лікар розуміли одне одного.  Звичайно, що хамство, образи, примус до дій, які жінці неприємні — неприпустимі”, — каже він.

Акушер-гінеколог Роман Ворона

Ворона додав, що партнерські пологи це не панацея для уникнення акушерського насильства чи зневажливого ставлення, бо партнер не завжди орієнтується у процесах, а здебільшого навіть заважає лікарю виконувати свої обов’язки. За його словами, наразі непрофесійна партнерська допомога може призвести навіть до неправильного завершення пологів.

«Наприклад, приходять у пологові зали папи і кажуть, що будемо народжувати так, як є. Ця позиція неправильна і наштовхується на спротив лікарів, які просять його нічого не робити. Виникають непорозуміння. Бажання вагітних потрібно виконувати, але не тоді, коли це стосується її здоров’я”, — каже акушер-гінеколог Роман Ворона.

Він пояснив, що усі медичні дії мають узгоджуватися із вагітною, проте є ургентні випадки (кровотеча), коли немає часу підписувати згоду. Також згоди можуть підписуватися постфактум, якщо лікар усно доніс до пацієнтки інформацію про медичні втручання і вона дала на них згоду.

Як убезпечитися під час пологів

По-перше, треба мати розуміння свого тіла, фізіології, етапів пологів, усвідомлювати, до чого треба бути готовою під час нормальних пологів, які можуть бути проблеми і на якому етапі. Для цього можна пройти курси з відповідального батьківства та підготовки до пологів, подивитися лекції чи почитати відповідну літературу. 

Ще можна заздалегідь обрати лікаря, який прийматиме пологи — наразі це можна зробити офіційно. З ним можна обговорити й можливі медичні втручання, які ви схвалюєте, а проти яких ви проти.

Також важливий супровід. Потрібно подбати про те, щоб під час пологів була людина, яка так само обізнана про перебіг пологів та зможе у разі чого прийняти рішення, відстояти ваші права, підтримати чи допомогти на післяродовому етапі.

Та не забувайте, що можна змінити лікаря на будь-якому етапі пологів.

Для майбутніх матерів і батьків експерти та експертки кампанії «Разом — за безпечні пологи!» створили інформаційний буклет із переліком прав, які має людина під час вагітності та пологів. У ньому описані права жінок, які можуть бути порушені під час конкретних періодів (вагітність, пологи, післяпологовий період). Найпоширеніші порушення в буклеті роз’яснені на прикладі реальних історій жінок, які народжували в останні 5 років.

Кампанія фактично стартує з жовтня і продовжуватиметься до березня 2022 року. У кіноклубах Docudays UA демонстрували документальний фільм «Невидимі», де через історії пологів трьох жінок режисерка показує невидиму для суспільства реальність, в якій жінки змушені мовчати через тиск оточення або медичного персоналу.

«Також роздаватимемо буклети із контактами організацій, які можуть допомогти жінці на різних етапах вагітності, у тому числі організацій, які надають юридичну допомогу. Також у нас є партнери, які надають допомогу жінкам, що опинилися у складних життєвих обставинах — надають тимчасове житло”, — каже експертка кампанії «Разом — за безпечні пологи!». 

Крім того, автори/-ки буклету зібрали перелік можливих дій для захисту жінками своїх прав у разі порушень, а також контакти державних установ і громадських організацій, до яких можна звертатися в разі порушень.

Матеріал підготувала Ярослава Жуковська