Не така дівчина: Життя, кіно та книга Ліни Данем

Як отримати все й одразу від безіменного існування в кіноіндустрії до найпрестижныших нагород та списку найвпливовыших людей по версії Time? Для цього досить бути «не такою дівчиною», насправді ж — бути собою, приймати всі свої дивацтва, слабкості, свій досвід. Не брехати собі, як би тебе не шокувала правда. Так пише Ліна Данем у своїй книжці «Не така дівчина. Молода жінка розповідає, чого вона «навчилася», шо вийшла друеом у видавництві «Віват».

Ліна Данем — американська акторка, режисер, сценарист, письменниця та комік. Першим її успіхом був фільм «Крихітні меблі» (2010), який приніс їй премію «Незалежний дух», а після виходу на екрани її серіалу «Дівчата» (2012) Данем здобула чотири номінації на премію «Еммі», а в 2013 році отримала «Золотий глобус» за свою роль у шоу. У 2015 році Данем створила онлайн-видання Lenny Letter — проект на самофінансуванні, який надає платформу для молодих жіночих голосів для обговорення феміністської проблематики.

Вступ

Якщо мої поради допоможуть вам упоратись із важкою роботою або утримають од такого сексу, коли треба тримати напоготові кеди, бо раптом доведеться тікати просто посередині акту, то кожен мій хибний крок буде виправданий. Передбачаю, мені буде соромно від того, що я роблю вам такі-сякі пропозиції. Та водночас я відчуватиму неабияку втіху, якщо завдяки мені ви відмовитеся від грабіжницького детоксу на соках і якщо у вас не з`явиться відчуття провини, коли раптом ваш любчик накиває пятами, перелякавшись вашої світлої місії на цій планеті. Ні, я не сексолог, не психолог і не дієтолог. Я не маю ані трьох дітей, ані великої трикотажної фабрики. Я проста дівчина, яка жадає отримати все зразу, і те, що ви прочитаєте далі, є оптимістичними новинами з передової.

Кохання та секс

Пропоную перелік тих, із ким варто ділити своє ліжко:

Твоя сестра, якщо ти дівчина, чи брат — якщо ти хлопець; твоя мама, якщо ти дівчина, чи тато — якщо тобі ще немає дванадцяти або йому вже є дев`яносто. Твоя найкраща подруга. Тесля, якого ти надибала коло ятки з лаймовими пирогами у Ред-Гуку. Кур`єр, якого ти зустріла в бізнес-центрі готелю в Колорадо. Іспанська модель, цуценя, кошеня, домашня міні-кізка. Подушка-грілка. Порожній пакет із-під запечених шматочків піти. Кохання всього твого життя.

А от із ким не варто спати:

З тим, хто поводиться так, ніби ти загарбала його особисту територію. З тим, хто говорить тобі, що зараз він «просто не може бути на самоті». З тим, хто не здатен довести тобі, що спати в одному ліжку неймовірно затишно і що це найприємніша справа, яку тільки можна вигадати (звісно, якщо цей «хтось» не належить до згаданих вище родичів: попри всю любов до ваших спільних ночівель, вони завжди поводитимуться стримано, ба навіть трохи роздратовано).

А тепер подивіться на людину, котра перебуває поруч із вами. Вона відповідає оцим вимогам? Якщо ні, тікайте від неї. У такому разі краще бути самій.

Чоловіки

Я завжди приваблювала різноманітних недоумків — од нахабних диваків, які з рештою виявлялися досить непоганими хлопцями, до соціопатичних секс-маніяків. Усі вони вже за першої зустрічі виявляли нешанобливе ставлення до мене й бажання навчити розуму. Люди, невже ви вважаєте, що привернути увагу дівчини можна, покепкувавши над нею у крамниці дієтичних продуктів? Невже, на вашу думку, я не помічу, як ви нехтуєте мною у спільній компанії? Особливо мені подобається, коли хлопець починає знайомство образами, затим пояснює, що це в нього такий захисний механізм, але замість того, щоб якось виправитися, стає дедалі грубішим. Перетнувши позначку у чверть століття живою, я нарешті спізналася з дійсно гарною людиною, і «хвороба ідіототяжіння» відступила. Утім, коли десь поблизу вигулькує подібний екземпляр, я зразу потрапляю до зони ризику.

Тривожність

Тривожність, що переслідувала мене протягом усього життя, неначе мстива подружка, з’явилася знову, набувши нової форми. Я ніби вийшла із власного тіла і збоку спостерігала за тим, як воно функціонує окремо від мене. (…) Жорстока правда полягає в тім, що ти ніколи не знаєш, якої миті виникне ота клята тривожність.

Тіло

Слідом за кожним дієтичним зривом ішов напад булімії, та навіть у цій справі мені бракувало майстерності. Я чудово знала, як натовкти черево легкодоступним печивом і соєвим сиром, одначе зразу по тому впадала у ступор і просто забувала, що все це належить виблювати. (…) Спати я лягала з набряклою пикою і болем у шлунку, а вранці прокидалася зі смутною підозрою, ніби вчора, від пів на дванадцятої до першої ночі, скоїлося щось жахливе. (…)

Нерідко мене запитують, як я «наважуюся» демонструвати своє тіло на екрані. (Читайте — виставляти напоказ свої недосконалості. Підозрюю, що Блейк Лайвлі подібних запитань не ставлять). (…) Отож відповідаю: коли ти робиш те, що тебе не лякає, відвага не потрібна. Вона би знадобилась мені, якби я вирішила стрибнути з парашутом. (..) Натомість задля того, щоби грати в сексуальних сценах, які я сама ж і ставлю, і демонструвати свої кумедні пухкеньки соски, мені не треба виходити із зони комфорту.

Материнство

Я чудово уявляю, як то — коли в тебе є діти. Припустимо, вони не повзають по тобі, не відригують на твоє волосся і не верещать. Вони займаються нормальними дитячими справами, а ти дбаєш, щоби з ними було все гаразд. Але ти дозволяєш собі гніватись на них. Через їхню настирливість, через те, що вони втручаються в твоє особисте життя, у дозвілля, у денний сон, у мрії та серце… Вони з’явилися зарано, і ти вже не можеш робити все, що заманеться. Отож єдине, що тобі лишається, — виживати.

Дружба

Авжеж, у світі є чимало жінок, котрі вражають мене: хтось — своїми успіхами в роботі, хтось — умінням красиво і влучно висловлюватися, хтось — дотепністю, а ще дратівливою, та водночас дуже принадною звичкою пускати шпильки співрозмовникові. У звичному сенсі цього слова я не заздрю комусь, хто має взірцевого чоловіка, дітей і банківські рахунки, — одначе я прагну досягти того, чого досягли інші, успішніші за мене жінки. (…) Безсумнівно, я заздрю і чоловічим якостям, ба навіть самим чоловікам. Мене розриває від ревнощів, коли я бачу, як на позір легко вони досягають успіхів у професійній діяльності — не відчуваючи потреби вибачатися перед кимось чи прогинатися під когось, плазувати, аби лиш догодити. (…) Та водночас я переконана, що бути жінкою — це унікальний дар, така собі сакральна радість, настільки глибока, що й словами не передати. Якщо ти народилася в тому тілі, яке тобі до вподоби, якщо ти збагнула сутність своєї статі, то вважай, що, попри деякі недоліки жіночого єства і бажання щось виправити, у тебе є певні привілеї. 

Робота

Утім, амбіції — дивна штука: вони виникають тоді, коли ти зовсім того не очікуєш, і дають тобі копняка під зад, навіть якщо в тебе геть протилежні плани. Я зголодніла за творчістю, бо саме вона сповнює сенсом той довгий шлях, що зветься життям. Тож одного вечора, коли ми вкотре збиралися непрохано завітати на чергову вечірку, мене враз осяяло: ось воно! Чом би нам не розповісти ті історії, які наразі з нами відбуваються? Історії про дітей богеми, котрі силкуються (хай і марно) досягти батьківського успіху й котрим кортить скуштувати слави, але бракує впевненості у власному хисті й уподобаннях.

Післямова

Ти засвоїла нове правило — дуже просте: не потрапляй у ті ситуації, звідки невдовзі захочеш утекти. Утім, коли вже втікаєш, то тікай до себе, немов оте зайченя з казки «Як зайча тікало», котре бігло до своєї мамуні. Адже насправді ти і є собі мамою — колись на тебе спаде усвідомлення цього факту, і в твоїй душі зродяться неабиякі гордощі за себе.

— Читайте также: WoMo-книга: «Что я делала, пока вы рожали детей», Кристин Ньюман