Перший тиждень у школі в нових реаліях: практичні поради для батьків

Два тижні тому розпочалося навчання для українських дітей. Із початку навчального року в Україні 12 904 школи розпочали освітній процес, з них 424 перейшли з очного на дистанційне навчання. Раніше результати опитування показали, що лише 26% батьків в Україні готові відправити дитину до школи, а 59% — не готові віддати дитину на офлайн-навчання через безпекову ситуацію.

Неважливо від форми навчання дітям важко пристосуватися до нових умов, при цьому вони гірше переживають стрес, ніж дорослі. Тож психологи та лікарі надали поради для батьків, аби спростити цей період для дітей. 

Стрес збільшує навантаження на здоров’я дитини, тому діти у цей період потребують більш уважного ставлення до здоров’я. Постійний стрес та перенавантаження нервової системи негативно впливає на стан соматичного здоров’я, каже головний педіатр медичної мережі «Добробут» Олексій Риков.

«Той режим навчання, в якому перебувають діти, особливо якщо це офлайн-навчання, то він є складнішим для батьків та дітей, що може призводити до фізичного перенавантаження. Крім того, перебування дитини у сховищі у школі, призводить до збільшення скупчення дітей.  Наприклад, учні молодшої школи зазвичай перебувають по класах і на перервах мають достатньо великий простір для відпочинку, а якщо діти змушені тривалий час перебувати у сховищах у школі під час повітряної тривоги, то це може посприяти швидшому поширенню інфекцій. Ризик захворіти на респіраторну або кишкову інфекцію — збільшується», — каже він.

Він додав, що наразі також збільшується кількість захворілих дітей на коронавірус. Хвороба перебігає у дітей не дуже важко, але він швидко розповсюджується через те, що діти тривалий час перебувають у замкненому просторі.

У цьому році лікарі наголошують на тому, щоб батьки робили щеплення дітям, яких відправляють у школу, зокрема, від сезонного грипу, адже лікарі очікують значний спалах грипу у цьому році. Також педіатр радить зробити дитині щеплення від пневмококової інфекції, бо це захищатиме дитину від бактеріальних ускладнень цих респіраторних інфекцій. А також щеплення від менінгококової інфекції, яке проводиться у будь-якому віці.

На сьогодні ми можемо вакцинувати дітей від коронавірусу віком від 12 років, а у європейських країнах це можна зробити дітям віком від 5 років. Щеплення наразі доступні і будь-який центр вакцинації може це робити. Варто щепити дітей, аби знизити швидкість розповсюдження коронавірусу.

З 6 місяців можна вакцинувати дитину від грипу, якщо це перше щеплення та у дитини не було до цього підтвердженого випадку захворювання на грип, то вакцинація проводиться двічі, а потім повторяється щороку.

«Стосовно спалаху грипу — йдеться не тільки про нього, але й про інші респіраторні інфекції. Чесно кажучи, цих захворювань досить багато і під час підйому захворюваності завжди вони йдуть разом із грипом. Крім цього, враховуючи велику скупченість дітей, можливі проблеми із питною водою у закладах, харчування, проблеми з гігієною, можуть виникати кишкові інфекції, але це більш притаманно дітям дошкільного віку. Діти шкільного віку свідоміше ставляться до цього питання — частіше миють руки, користуються санітайзером тощо», — каже Риков. 

Менінгококова інфекція — також інфекція великого скупчення дітей, особливо у приміщеннях з обмеженою вентиляцією.

«Ми сподіваємося, що цього року рівень вакцинації від кору буде достатній, щоб попередити спалах цієї інфекції, бо вакцини доступні і вони обов’язкові для дітей. Звичайно, в умовах низької доступності до медикаментів, особливо йдеться про регіони, які найбільше постраждали унаслідок війни, може виникнути спалах такого захворювання», — каже педіатр. 

Особливу увагу треба приділяти дитині, яка відвідує дитячі колективи, бо саме вони мають високий ризик захворіти на грип. У дітей грип надає ускладнення набагато частіше, ніж коронавірус, застерігає лікар. Крім того, якщо дитина має хронічну хворобу, вона мусить мати запас ліків та знати, як поводити себе у разі обстрілу.

Попри те, що війна вплинула на частоту проведення фізкультури у школі та можливість погуляти на подвір’ї, школярі мусять мати щонайменше півгодини-годину фізичної активності на день, тому батькам варто звернути увагу на додаткові заняття для дитини. Особливо, якщо йдеться про дітей віком від 12 років. Батьки мають самі організувати цю активність для дитини, якщо вона навчається дистанційно. Підійдуть навіть прогулянки пішки протягом 40 хвилин. Добре, якщо дитина відвідує спортивну секцію, бо тоді вона стовідсотково матиме рівень достатньої активності.

Якщо ви пропустили щеплення за віком, то якомога швидше доробіть ті вакцини, бо якщо рівень вакцинації знижуватиметься, то є ризик виникнення, наприклад, дифтерії.

Психосоматичні розлади дійсно існують і вони пов’язані зі стресом, з перевантаженням дітей. Наразі, за словами лікаря, кількість психологічних розладів у дітей не катастрофічно збільшилася. Будь-яка зміна обстановки для дитини може призвести до функціональної дислексії, синдрому подразненого кишківника тощо. Лікування таких проблем без участі психолога неможливі, тим більше якщо для дорослого лікарі можуть призначити антидепресанти, то дітям такі препарати не призначаються. Зменшити рівень стресу та психосоматичних захворювань може допомогти фізична активність, перемикнутися на іншу дільність.

Дитяча та сімейна психологиня Катерина Гольцберг каже, що високий рівень кортизолу також пригнічує імунітет і це може сприяти виникненню психосоматичних захворювань.

Перший тиждень війни показав, що діти дуже перенавантажуються — це може викликати тикові розлади у дітей.

«Батьки зараз дуже замотивовані і хочуть, наприклад, щоб їхні діти опановували знання у двох школах, якщо вони переїхали за кордон — за місцем перебування та українській. Я вважаю, що іноді треба обмежитися, адже найголовніше — це психічне та фізичне здоров’я. Оцінки і знання можна надолужити, а є речі, які можна зіпсувати незворотно, тож важливо помірковано поставитися до навчання дитини. Перше, що треба зрозуміти, наскільки навчання комфортне для дитини і наскільки навантажується цим навчанням. Бо працювати у дві зміни дуже складно, особливо, коли дитина ще й перебуває у стані стресу», — каже психологиня. 

Крім того, дитина подовгу перебуває за екраном, що також погіршує здоров’я. Зрозуміти, що дитина перенавантажилася, можна помітити по тиковим розладам — коли дитина часто кліпає очима, висмикує брови чи вії, обкушує нігті тощо. Також є вокальні тики — покашлювання, шмаркання носом без видимих причин хвороби тощо.

Чим менша дитина, тим більше має бути фізичної та тактильної активності. У британських школах на фізичну активність йде до 5 годин і це досить правильно. Якщо дитина одночасно із фізичною активністю щось опановує, то це теж може бути формою активності.

Олімпійська чемпіонка Олена Говорова каже, що дуже важливо, аби у дитини була фізична активність, адже це стимулює мозкову діяльність.

«Не можна, аби дитина із 9 до 13-ї години сиділа за комп’ютером і займалася, бо це дуже важко — падає концентрація уваги, дитина втомлюється. Обов’язково потрібно робити перерви на прості рухи, присідання.  Дитині потрібно щонайменше 9 годин активності на тиждень», — каже вона. 

Після навчання варто виводити дитину на свіже повітря на 1-1,5 години, аби пограти в активні ігри, що дозволить емоційно відпочити та зняти стрес. Якщо є можливість відвести дитину у спортивну секцію — це потрібно зробити. Завдяки спорту дитина стає більш дисциплінованою, емоційно стабільною, соціалізованою.

«Важливо хоча б пройтися із дитиною, якщо немає можливості погуляти у парку — зараз ми усі живемо у різних умовах. Малечу важко мотивувати просто пройтися, а не пограти чи побігати, тож я брала крокомір і давала дитині телефон, просячи порахувати, скільки він пройде. Це була гра, яка зараховувалися як фізична активність», — розповідає Говорова. 

Психологиня Катерина Гольцберг зазначає, що аби мотивувати дитину до фізичної активності варто гуляти разом із нею, адже власним прикладом ми показуємо свою мотивацію. Можна також пояснити дитині навіщо потрібна прогулянка чи спорт, наприклад, це дає можливість відчувати себе більш здоровим, красивим, потужним тощо.

Під час війни часто діти починають заїдати стрес, аби цього уникнути треба дотримуватися кількох порад, каже спортсменка Олена Говорова:

•  готувати повноцінний сніданок;
•  уважно слідкувати за харчуванням дитини;
• відправляти дитину у школу з ланч-боксом;
• додати фантазію під час приготування їжі — один раз нарізати моркву кубиками, а в інший — соломкою
• не зловживати ковбасними виробами, солодким, копченостями, важкими продуктами тощо, адже при неправильному харчуванні дитина стає менш енергійною;
• повноцінний сон;
•  пити достатньо води.

Якщо дитина починає заїдати стрес, то батькам потрібно розібратися у причинах такого стресу, каже психологиня Катерина Гольцберг. Солодке — це найперший смак людини, адже материнське молоко — солодке, тому це природний спосіб заспокоїти себе.

Варто встановити режим харчування та прибрати можливі перекуси.

«Дитина має знати, що є час, коли ви разом сідаєте за стіл, їсте, розмовляєте. Це своєрідна виховна година для дитини. Тож сформуйте харчові традиції та дотримуйтеся їх», — зазначає вона.

Також психологиня радить звернутися до психолога батькам підлітків, які, наприклад, постійно стає на ваги, переймається калорійністю їжі.

«Зазвичай людина заохочена їсти, якщо вона голодна, а якщо вона при цьому починає вираховувати калорії, то є зовнішній вплив, який дитина намагається «відпрацювати». Зараз, за часів війни, є проблема, що діти намагаються голодувати, аби підготуватися до можливої нестачі їжі. Треба пояснити дитині, що дорослі про неї попіклуються, аби вона нормально харчувалася», — каже Гольцберг.