Під враженням: 10 сильнодіючих книжок від українських видавців

Обережно, гарні книжки викликають залежність!

09.01.2018

Іноді нам хочеться легкої, модної, чи не дуже, книжки на одну ніч максимум. Але є такі книжки, які захоплюють і не відпускають роками — після них ходиш під враженням і вони визначають висоту, на якій буде знаходитись наша літературна планка. Отже, пропонуємо нові, найновіші, або маловідомі видання «сильнодіючих» творів від українських видавництв.

Груповий портрет з дамою

Генріх Белль, «Вавилонська бібліотека»

Генріх Белль — лауреат Нобелівської премії, один з найвидатніших німецьких письменників ХХ століття. За назвою ви, можливо, згадаєте однойменний фільм з Ромі Шнайдер. Головна героїня, німкеня Лені Пфайфер, присутня лише у спогадах і розмовах знайомих, друзів, ворогів, колег — всі вони розповідають про її життя, творячи своєрідний «груповий портрет». Автор збирає відомості про жінку, яка кинула виклик німецькому післявоєнному суспільству, покохавши радянського військовополоненого. Таким чином, книжка не тільки і не стільки портрет Лені, скільки «груповий портрет» кількох поколінь.

Розмальована вуаль

Сомерсет Моем, «Клуб Сімейного Дозвілля»

Моем — улюбленець багатьох. Хтось захоплюється його дівою Джулією у романі «Театр», хтось обирає моделлю для наслідування Ларрі Даррела з «Леза бритви», всі одностайно вважають «Розмальовану вуаль» одним з найкращих зразків психологічної драми у світовій літературі. Повість було екранізовано тричі: у 1934, 1957 та 2006 роках, а нещодавно «Клуб сімейного дозвілля» збагатив нас ілюстрованим виданням. «Розмальована вуаль» — тонкий серпанок ілюзій, які часто закривають від нас реальне життя, чесноти та гріхи оточуючих і нас самих. Легковажна дівчина, серйозний чоловік і несерйозний чоловік — трикутник, який не веде до добра, але до прозріння та духовного вдосконалення — майже завжди.

Моя бабуся просить їй вибачити

Фредрік Бакман, книголав

Казка — це те, як про реальність дорослі розповідають дітям. Саме так сміливці стають лицарями, чуйні душі — обраними, негідники — породженнями темряви. У дівчинки Ельзи непросте сімейне життя, але в неї є чесна, щедра і трохи божевільна бабуся. Божевільна рівно настільки, щоб після власної смерті влаштувати Ельзі «пригоду дорослішання» у вигляді казкового трилеру. Під час пригоди Ельза багато чого дізнається про доброту, взаємопоміч, прощення, солідарність та спротив злу. Це найкраща казка для дорослих, яку варто почитати, щоб знайти фантастичного супергероя у собі.

Ловець повітряних зміїв

Халед Госсейні, «Видавництво Старого Лева»

У романі-бестселері йдеться про дружбу і про те, як її можна зрадити через власну малодушність. Одного разу афганський хлопчик Амір не втрутився і не захистив свого найкращого друга Гассана. Це відступництво буде переслідувати його все життя, навіть коли він стане дорослим чоловіком в Америці, аж доки не вирішить зробити те, що зможе виправити давню помилку. «Ловець повітряних зміїв» вийшов у 2003 році і два роки поспіль очолював список бестселерів The New York Times.

Поклик янгола

Гійом Мюссо, «Клуб сімейного дозвілля»

Книжки про кохання можуть бути достатньо поверховими, як, власне, і саме почуття. Але книжки Мюссо — не такі. Медлін і Джонатан зіштовхнулися в аеропорту Нью-Йорка. Зустріч можна було б вважати «без зобов`язань», якби не одне але: випадково вони переплутали мобільні телефони. Звісно, у чужому телефоні не варто було б порпатись, але цікавість виявилася сильнішою. І жінка, і чоловік занурюються  у пам’ять чужого телефону, намагаючись зазирнути у життя незнайомої людини. Однак таємниці, які вони дізнались, змусили обох терміново взяти квитки на літак і зробити крок назустріч одне одному…

Без кровi. Така iсторiя

Алеcсандро Барікко, «Фоліо»

Часто книжка вражає не тим, про що вона написана, а тим, як вона написана. Алессандро Барікко — відомий майстер форми, це письменник, який пише не як всі і запам’ятовується надовго. У книжці видавництва «Фоліо» — два романи, 2002 та 2005 років. Барікко взагалі не любить «розписуватись» на більше, ніж 200 сторінок. Головна героїня роману «Без крові» Ніна усе життя шукає тих, хто вбив її сім’ю: шукає і мститься. Аж ось вона знайшла останнього винуватця, та замість почуття помсти відчуває зовсім інше. Дія роману «Така історія» починається в 1903 році, з історичних перегонів Париж–Мадрид, і закінчується в 1950-му не менш історичною гонкою «Міллє Міль’я». У центрі — головний герой, трохи «схиблений» на гоночних автомобілях, Ультімо Паррі. Цікаве і божевільне життя, де є місце і для незвичайного кохання, в якому, на відміну від перегонів, не буває руху по колу.

Музей невинностi

Орхан Памук, «Фоліо»

Ви не повірите, але «Музей невинності» дійсно існує. Його створив саме автор одноіменного роману, Нобелівський лауреат, турецький письменник Орхан Памук. Він почав збирати старовинні речі паралельно з написанням проникливої історії кохання. Роман розповідає про взаємини багатого спадкоємця Кемаля та його бідної далекої родички Фюсун. А у вітрині справжнього музею — речі, що належали головним героям роману. Як і його автор, Кемаль обережно збирає те, що колись належало його коханій Фюсун: ось її жовті черевички, ось загублена сережка, а ось старий годинник. За експонатами музею можна прослідкувати цілий період історії Стамбула. Якщо вам доведеться побувати у турецькій столиці, то адреса музею така: Beyoglu, Cukurcuma Caddesi, Dalgıc Cıkmazı, 2.

Тев’є-молочник

Шолом-Алейхем, «Знання»

Соломон Наумович Рабинович, відомий усім поціновувачам чудової прози в дусі реалізму як Шолом-Алейхем, народився у Полтавськиій губернії, а помер у Нью-Йорку, емігрувавши, як і багато євреїв з Російської імперії, у пошуках кращої долі. Його найвідоміший герой — молочник Тев’є, теж готується залишити рідні краї, де у нього були родина, робота, радість і горе. Повість побудована у формі монологів головного героя, звернених до самого автора, який ніби сидить поруч і слухає разом з нами зворушливі, трагічні, шляхетні історії, про які грає «Скрипаль на даху». Шолом-Алейхем писав російською та ідіш, а українське видання, та ще й без цензорських «купюр», — рідкісна та цінна книга.

Місіс Делловей

Вірджинія Вулф, «Komubook»

Твори Вірджинії Вулф — це мастрід для будь-кого, хто вважає себе освіченою людиною. Якщо вас лякає термін «потік свідомості», або ви з тих, хто не впорався з «Уліссом» Джойса, якого вважають «найближчим літературним родичем» Вулф, то знайте: твори Вулф не мають нічого спільного з в`язкою каламуттю, яку прийнято чомусь називати «потоком свідомості», а Джойс їй родич дуже далекий. Проза Вулф — яскрава, рельєфна, швидка, всепроникна. Сам сюжет вкладеться у одну фразу: чудового червневого дня Кларіса Делловей розмірковує, чому вийшла заміж за статечного Річарда, а не за екстравагантного Пітера. Сюжет — сюжетом, а книга — це три окремих складних, таких схожих на наші, життя. Три життя та одна смерть. Один з найкращих англомовних романів за версією Time, який надихнув володаря Пулітцерівської премії Майкла Каннінгема на написання не менш блискучого роману «Години». Це перше видання роману “Місіс Делловей” українською мовою.

Підземна залізниця

Колсон Вайтхед, «Bookchef»

Для багатьох рабів з Півдня США ця підземна залізниця була шляхом до свободи або до загибелі за часів Громадянської війни. Темношкіра Кора дізнається про цю залізницю та вирішує втікати, але, виявляється, недостатньо змінити штат, пройшовши через труднощі та небезпеку, аби отримати справжню свободу. Важко здобути право на гідне життя та волю там, де панують лицемірство та обман. Роман, в числі інших нагород, отримав, Пулітцерівську премію у 2017 році.

— Читайте также: Книжковий оракул: Чим потішать нас українські видавництва у 2018 році