12 порад школярам, які мріють стати зоологами

Від кандидата біологічних наук Наталі Атамась

21.08.2018

Кожна дитина – певною мірою зоолог, вважає кандидат біологічних наук Наталя Атамась. Вона працює в Інституті зоології НАН України, де вивчає життя птахів у водоймах, а також займається екопросвітою та популяризацією науки. В межах спецпроекту з науково-популярною конференцією INSCIENCE Наталя дала поради, як і чим можна заохотити дітей займатися наукою.

З чого складається ваша щоденна робота як науковиці?

Я вивчаю птахів заплавних водойм України, перш за все Дніпра. Також працюю із польськими колегами у долині польської ріки Вісла. Вода – це життя, і це не просто гарний вислів. Як організовано та змінюється життя диких тварин, зокрема птахів, у річках, ставах, водосховищах, як на нього впливають люди та різні чинники – це те, що я досліджую. Такі знання потрібні для того, щоб зберегти ті шматки дикої природи, що ще залишилися у нас відносно неушкодженими, і навчитися передбачати те, на що перетвориться дика фауна, якщо вплив людей та інших чинників (як-от потепління, вселення нових видів) не припиниться. І чи є у цьому якась майбутня загроза.

Моя робота кожного року ділиться на два великі відрізки – «сезон» і власне наукова діяльність. У «сезон» я працюю в експедиціях, збираю науковий матеріал на річках та ставах, досліджую птахів у полі. Взимку та восени обробляю цей матеріал, пишу статті, беру участь у популяризаторських проектах тощо. Особисто я намагаюсь слідкувати за прогресом науки у інших галузях, не обов’язково біологічних, читати статті, які далекі від мого професійного інтересу. Мені це потрібно як популяризатору науки, а також допомагає мізкам «не засохнути».

Як батьки заоохочували вас займатися наукою?

Мої батьки – інженери, завжди були байдужі до живої природи і не цікавились нею навіть у вигляді шашликів у парку. Зате батько дуже знається на фізиці, математиці, кібернетиці, слідкує за прогресом у цих областях. Я завжди могла прийти до нього з диференціальним рівнянням або складною главою про електромагнетизм, і він терпляче та зрозуміло пояснював. Мабуть, з нього вийшов би гарний педагог. Я тішилась, що мені не треба пояснювати йому, що таке РНК, бактеріофаг або харчовий ланцюжок. У хаті завжди була купа книжок з наукової фантастики, і мені жодного разу не відмовили купити книжку, навіть у часи, коли зовсім грошей не було. І не питали, навіщо мені потрібен підручник, наприклад, латини.

Що б ви порадили батькам, які хочуть бачити своїх дітей в науці?

Кожна дитина – це певною мірою зоолог на якомусь етапі. Майже всі діти рано чи пізно починають цікавитись комахами, рослинами, птахами, ну а динозаврами, певно, абсолютно всі. У зоології дуже низький поріг входження – на відміну від молекулярної біології чи фізики, дитині не треба купи спеціальних складних знань, навичок і вартісного обладнання. У більшості ця цікавість до живого з часом проходить або трансформується у щось інше. Але деякі таки вирішують зробити це своїм фахом.

Якщо батьки якимось дивом хочуть бачити свою дитину вченим, я пораджу їм подумати. Це точно професія не для всіх. Сьогодні — це висококонкурентне середовище з високим стресом, невеликими грошима й абсолютно непередбачуваними шансами щодо майбутньої посади, успіху тощо. Вже більше 10 років найвпливовіші наукові видання кричать про те, що сучасний науковий процес дещо відійшов від безпосереднього пошуку істини та здобування нового знання. А саме це – бажання знати за будь-яку ціну – основа науки, тому ця діяльність для тих, хто не може інакше. Що стосується розвитку критичного мислення, розширення кругозору, вміння орієнтуватися у морі різноманітної інформації, то ці найважливіші навички мають розвиватися і у майбутніх менеджерів, і у інженерів, і у офіціантів. На щастя, сьогодні є дуже багато можливостей доторкнутися до науки і принести реальну користь у зоології і ботаніці для аматорів, які вивчають світ живих істот у якості хобі. Це неймовірно тішить.

12 порад для батьків і дітей від Наталі Атамась

Гадаю, багато дітей, що цікавляться наукою, зокрема зоологією чи ботанікою, такі просунуті у цьому питанні, що, скорше за все, порадять щось мені. Тому цей перелік насамперед для батьків, аби вони не відчували себе геть відсталими та здичавілими на тлі своїх чад.

«Цікава наука» – ентузіасти перекладають українською коротенькі науково-популярні ролики-мультики про все на світі – тварин, космос, біологію й не тільки. Існує як YouTube-канал і сторінка у Facebook.

«Довколоботаніка» – найдотепніший сайт про різні наукові цікавинки з ботаніки та зоології, та біології загалом. Його мега-автор проводить цікавезні інтерактивні екскурсії та квести для дітей у Національному науково-природничому музеї в Києві – про динозаврів, хижі рослини, павуків, шкідливі звички, вимирання видів, прянощі тощо.

Сторінка Національного науково-природничого музею в Києві – підпишіться на нього у Facebook, там багато корисної інформації.

Сторінка Державного природознавчого музею у Львові – варто слідкувати за ним у соцмережі, бо для Львова цей музей – один з центрів популяризаторської активності, який проводить і пише багато цікавого для дітей.

Сторінка професора-зоолога Дмитра Шабанова – ще одне корисне місце для юних і не дуже знавців та любителів природи. Тут він публікує купу цікавих відео та інших посилань.

«Пернаті друзі» – сайт для любителів птахів України. Його створили і підтримують аматори та фахівці з орнітології.

Онлайн-видання ScienceUkraine – більше за все тут технологій і космосу, але зоологія з ботанікою також є.

Джеррі Койн «Чому еволюція правдива?» – фактично єдина доступна для широкого загалу книга про еволюцію та спростування міфів навколо неї.

Елізабет Колберт «Шосте вимирання» – її корисно прочитати для усвідомлення того, наскільки глобально людство впливає на тваринний світ, до яких наслідків це призводить і чим це може скінчитися.

Річард Докінз «Егоїстичний ген» – прочитала її у 14 років і була у захваті.

Франс де Вааль «Мораль без релігії. У пошуках людського у приматів» – на диво добра та цікава книжка.

Геннадій Фесенко «Птахи садів і парків Києва» – ніколи не перестану радити її любителям птахів, як малим, так і великим. Це чудова книжка з фантастичними фото, ілюстраціями та зрозумілим та цікавим текстом одного з провідних вітчизняних спеціалістів.

Підготувала Марія Педоренко. Фото: Саша Злуніцина

— Читайте також: WoMo-находка: Онлайн-проект «Околошкольное ребенковедение»