Прибирання на індивідуальному підході: Як спростити та стуктурувати простір

Головне правило - домівка і все, що в ній, не повинно на нас тиснути

Щоб організувати своє життя, не обов’язково позбавлятися всіх речей у квартирі та жити строго за годинником. Автор книги «Відредаговане життя» Анна Ньютон запропонувала цілком інший підхід: зрозуміти, що саме для вас важливо, упорядкувати власні думки, а вже потім — порядковувати домашній простір, режим дня, робоче місце, гардероб, соціальне життя тощо. Анна розповідає те, як простим шляхом набути хороших і корисних звичок простим шляхом та як піклуватися про себе, робити все вчасно та жити максимально комфортно. Публікуємо уровок з книжки. 

ДІМ

Дім — це кінцевий етап нашого шляху, без якого важко уявити все інше. Адже коли в домі чистота й порядок, можна не задумуючись кликати гостей і не витрачати цілу годину на те, щоб у паніці розсувати речі по шухлядах і пилососити підлогу. Та й планувати меню на тиждень значно простіше, якщо в піддоні не гниє куплена місяць тому капуста. А для того, щоб гідно оцінити недільний сеанс турботи про себе, бажано лягати в чисту ванну, без щетини, що ви її збрили ще на тому тижні. Із продуманим гардеробом навіть існує імовірність прийти на роботу в гарному вбранні і до того ж не спізнитись. Це свого роду клей, на якому тримається все інше. Що менше в домі мотлоху, то простіше організувати свій життєвий простір. Та й почуватись ви будете набагато вільніше. Принаймні, можна не боятись, що в двері постукає санінспектор. Отже, перевдягайтеся в домашнє і несіть пакети для сміття: час наводити лад! А коли звикнете до оновленої оселі, пропоную ознайомитися з ефективною методикою прибирання. Ми також навчимось протистояти раптовим поривам під лозунгом «Мені нема що вдягнути!», зібравши капсульний гардероб відповідно до власних потреб і смаків, і переконаємось, що кількість ніколи не переходить у якість (хіба що йдеться про пончики чи графік прибирання). Нарешті, ми сформулюємо для себе такий підхід до підтримання порядку, завдяки якому корисні звички по-справжньому приживуться. Настав час додати останні штрихи до вашого оновленого — і все-таки дуже індивідуального — життєвого простору, у якому всі сфери життя відніматимуть мінімум часу і зусиль.

Спрощуємо та структуруємо побут 

Пропоную вам ознайомитись із методикою прибирання, яка ґрунтується на індивідуальному підході та дуже простому принципі: у нашій оселі є місце речам необхідним, дорогим серцю та корисним — не більше й не менше.

Цілком імовірно, що ви придбали цю книжку як керівництво з організації життєвого простору, і це не так уже й далеко від істини. Адже я показала вам, як мінімізувати свої зусилля та спростити собі життя в усіх сенсах, починаючи з регулярного відпочинку від гаджетів і закінчуючи складанням чітких, лаконічних планів, що приведуть вас до мети. Я велика прихильниця мінімалізму незалежно від сфери, але із зауваженням: такий підхід має бути гнучким, інакше ми ризикуємо опинитися в затісних межах, і потребує постійного вдосконалення — або, якщо завгодно, редагування. Зрештою, мінімалізм — поняття комплексне. Тож позбавлення зайвих речей, хоча й відіграє не останню роль, є лише частиною цілого. Можу сказати з власного досвіду, що, викинувши весь непотріб із дому, ви не перевернете своє життя з ніг на голову. А от якщо це супроводжується змінами в інших аспектах життя, таких як робота, спілкування, турбота про себе, результати будуть приголомшливі.

Чотири роки тому я не на жарт захопилась мінімалізмом і з головою поринула в літературу. Купила вісім книжок на тему (яка іронія!), безперестанку читала відповідні сайти та слухала подкасти. Ох і непросто ж було моїм близьким! Я вже писала у вступі, що викидання речей припало мені аж надто до душі. Із взірця затишку та гордості хазяйки наша оселя перетворилась на магазин дешевих меблів, який не сьогодні-завтра закриється. У домі стало порожньо. Шафа стояла порожня. Спорожніли шухляди. І знаєте що? Так само порожньо було в мене на душі. Я настільки загорілась ідеєю трішній голос, який кричав: «Стривай! Може, ця річ потрібна?» Внутрішній голос може помилятись, а може й мати рацію. В результаті я не мала, що вдягнути, і змушена була прати двічі на тиждень, а наша домівка втратила будь-яку індивідуальність (і мало не втратила пульт від телевізору — добре, що тут все-таки втрутився здоровий глузд). Я думала, що, позбувшись усього надлишкового в матеріальному плані, відчую моральне полегшення, задихаю на повні груди. Так і сталось, от тільки тривало це дуже недовго. Певний час я почувалася гуру мінімалізму — куди там тій Марі Кондо! А потім якось принюхалася до себе (адже той самий светр доводилося носити по три дні) і зрозуміла, що зайшла далі, ніж слід.

Існують, звісно, й інші крайнощі, скажімо, коли мінімалізмом у домі взагалі не пахне. Може, у вас самих ваз стільки, що мамі з її колекцією до вас далеко, чи, як у мого чоловіка, постійно вивалюються із шухляди старі квитки й талончики. Якщо ви любите оточувати себе речами і така обстановка вас радує, то краще для вас. Тим же, хто задихається у власній оселі, не в змозі впоратися з великою кількістю майна, піде на користь так зване розхламлення (або деклатеринг). Означає це в контексті відредагованого життя таке.

Розхламлення — це процес створення оптимального з урахуванням ваших потреб і вподобань простору і наповнення його речами, які приносять вам радість, у будь-якій кількості, причому всіх інших речей необхідно позбутися

Розхламлення (чи, радше, грамотне захламлення, якщо ви також перегнули палку з мінімалізмом) передбачає не тільки зменшення обсягу майна. Мета полягає в тому, щоб лишити собі все необхідне, а також непотрібні речі, дивлячись на які ми усміхаємось. З останнього можу навести як приклад свої пухнасті леопардові туфлі на височезних підборах: не те щоб без них я не уявляла життя, але ж як я собі в них подобаюсь!

Домівка і все, що в ній, не повинно на нас тиснути, адже стресу нам вистачає й без того. Тож деклатеринг корисний для всіх, як мінімалістів, так і «плюшкіних» (а також для золотої середини). Це насамперед спосіб організувати життєвий простір відповідно до своїх смаків, діяльності та наявної площі.

Як і в інших сферах життя, тут головне — поміркованість. Я колись перестаралась, але згодом усвідомила, що істина, як завжди, десь посередині. В ідеалі всі наші речі мають або приносити користь, або тішити око, причому всього має бути в достатній кількості, не забагато, але й не замало. Рівно стільки чистих сорочок, скільки нам потрібно.

Способів розхламлення існує безліч, та я пропоную просту методику, яка вбереже вас від моїх помилок. Ану покладіть пульт на місце! Упс, це вже пішли проєкції… Погані спогади.

Метод чотирьох запитань

Існує думка, що все в оселі має дарувати нам радість. В основі інших підходів — певна кількість речей, якої слід прагнути: нам пропонують залишити три светри, п’ять пар взуття, один ноутбук і одну дорожню торбу. Практикуються також обмеження в обсягу.

Кажуть, наприклад, що все наше майно має вміщатись в одну валізу. Якщо перша теорія здається мені дещо розмитою, то решта лякає безкомпромісністю. Тож уже кілька років я зберігаю вірність методу чотирьох запитань. Ніколи не чули? Воно й не дивно, адже я сама його вигадала! Але повірте, метод робочий, принаймні мені він завжди допомагає ухвалити правильне рішення, коли постає питання, що робити з тією чи іншою річчю. Досить поставити собі чотири запитання: 

  1. Чи є в цієї речі якесь практичне призначення? И Є В ЦІЄЇ РЕЧІ ЯКЕСЬ ПРАКТИЧНЕ ПРИЗНАЧЕННЯ?
  2. Чи ви цією річчю костуєтесь (чи користувалися хочу б раз за останній рік)?
  3. Чи ця річ вам дорога?
  4. Чи ви вважаєте цю річ гарною?

Якщо ви ствердно відповіли хоча б на одне із запитань, річ можна залишити. Зараз поясню, чому цей метод ніколи не підведе.

Перше запитання не дасть вам викинути потенційно корисний предмет. Спитавши себе, коли востаннє користувались тією чи іншою річчю, ви навряд чи залишите те, до чого не звертались уже багато років. Не доведеться також із болем у серці розставатися з речами, які мають для вас сентиментальну цінність: адже ви питаєте себе, чи цей предмет вам дорогий. І, нарешті, деякі деталі інтер’єру виконують суто естетичну функцію. Саме ці дрібниці перетворюють будинок на дім.

Порівняно з іншими підходами цей радше можна назвати консервативним: досвід навчив мене, що краще лишити речі, з якими ви ще не готові розлучитися, і дати собі переспати з цією думкою. Якщо через пів року ви зрозумієте, що так і не скористалися цим предметом, а до того ж не в захваті від його зовнішнього вигляду — наступні дії зрозумілі. Коли навчитеся дослухатись до себе, можна переходити на вищий рівень. Коли якийсь одяг дуже вам до вподоби, але не вдягається по чотири роки, а вільний вішак у хазяйстві не завадить, то, певно, з річчю краще розстатися. Не хвилюйтесь: до цього ми ще дійдемо.

Генеральне прибирання

З чого ж почати? Пропоную одразу зануритись у справу з головою та провести генеральне прибирання, тобто пройтися по всіх кімнатах (і, відповідно, всіх своїх речах), щоразу ставлячи вищезгадані чотири запитання. Таким чином ви одразу опинитесь в оновленому

життєвому просторі, що обов’язково принесе свої плоди в усіх сферах життя. Та, перш ніж починати, варто ретельно підготуватись.

Підготовчий етап 

ВИЗНАЧТЕСЯ З МЕТОДАМИ УТИЛІЗАЦІЇ. Деякі предмети для повторного використання точно не годяться. Сміливо складайте такі у пакет і не забудьте помахати на прощання. Якщо ж ви сподіваєтесь трохи підзаробити, розпродавати майно варто на спеціалізованих сайтах, таких як eBay і Facebook Marketplace (для одягу добре підійде Depop, а брендові речі найкраще продаються на Vestiaire Collective). Продати можна далеко не все, та деяким речам зрадіють ваші близькі; тому я завжди беру окремий пакет для всього, що піде друзям чи рідним. Решту здаю в благодійний магазин. Згадайте, чи не влаштовує хтось із знайомих розпродажі та інші заходи для збирання коштів на благодійність. Коли так, спитайте, що може їм знадобитись. Без злиднів живе хто речі береже — теж, можна сказати, народна мудрість. Перевірте всі варіанти, перш ніж бігти до смітника.

ВИДІЛІТЬ СОБІ ВДОСТАЛЬ ЧАСУ. Якщо ваша домівка не нагадує лігво злодія з фільмів про Бонда, з білими стінами та імпозантним каміном, абсолютно порожнє в усіх інших сенсах, швиденько розхламитись не вийде. Ті, кого ця перспектива лякає, можуть розтягнути процес на кілька вихідних. Особисто мені цей варіант підходить ідеально, адже так залишається час на спілкування і ти не перетворюєшся на зомбі з пакетом для сміття в руці. Вам знадобляться достатньо часу та щире бажання це зробити (маю надію, що, прочитавши цей розділ до кінця, ви сповнитесь ентузіазму). Варто один раз не пошкодувати часу, щоб потім зекономити не одну годину на прибиранні. До того ж почуття полегкості після розставання з мотлохом нерідко допомагає утриматися від немотивованих покупок. А це означає, що в довгостроковій перспективі деклатеринг також піде на користь вашому бюджету. Самі тільки плюси, хоч куди глянь.

СТВОРІТЬ ПЛАН

Якщо ви вирішили спробувати метод чотирьох запитань, раджу починати з дрібніших задач, поступово рухаючись у напрямку масштабніших змін. Це стосується навіть найдосвідченіших майстрів організації. Окрім того, щоб розбити генеральне планування на кілька днів, рекомендую розбирати по одній кімнаті за раз. Маю також попередити, що посеред процесу вам, найімовірніше, захочеться скрутитись калачиком на підлозі, риторично питаючи себе, навіщо було взагалі починати цю безкінечну історію. Тож почніть із відносно легких приміщень, наприклад із ванної кімнати, адже речей там не

так багато і все, що від вас потрібно, — донести порожні пляшечки з-під шампуню до смітника. Тоді вже можна переходити до задач із зірочкою: скажімо, звернутися до комори або спальні. Речей у таких кімнатах чимало, і попрощатись із ними буває непросто. З таким підходом ви значно прокачаєте свої навички ще до вищезгаданої серединної кризи і зможете розгрібати старі папери, завали з вечірніх суконь, дірявих шкарпеток і невдалих подарунків однією рукою, просто на бігу до смітника. Рухатися пропоную так:

  1. Ванна кімната
  2. Прихожа
  3. Вітальня
  4. Кухня
  5. Спальня
  6. Комора тощо

Ось вам орієнтири для кожної з кімнат.

ВАННА

Я раджу починати з найпростішого в плані прибирання приміщення, і, гадаю, для багатьох це саме ванна. Найімовірніше, мотлоху буде небагато, якщо тільки у вас там не ціла фортеця із захисних ковпачків від одноразових станків, як у моєї колишньої сусідки.

Ніколи не забуду, як у нас забилась каналізація і сантехнік витягнув зі стоку клубочок волосся розміром із добрячу білку, здобрений цими самими ковпачками.

Поради

  • Тримайте у ванній тільки предмети, безпосередньо пов’язані з гігієною та душевним спокоєм.
  • В ідеалі тримайте все в спеціальних контейнерах та органайзерах: так швидше прибирати.
  • Усі запаси, які стосуються ванної, краще там і тримати, щоб не бігати зі спущеними штанами в пошуках туалетного паперу.

ПЕРЕДПОКІЙ

Саме з передпокою починається ваша домівка. Це перше, що бачите ви і ваші гості, ступивши на поріг. А з огляду на те, скільки сьогодні коштує квадратний метр житлової площі, тут нерідко влаштовують додаткову комору/кабінет/зону незрозумілого призначення.

Особисто я закликаю звести кількість речей у передпокої до мінімуму, якщо це тільки можливо.

Поради

  • У передпокої має приємно, по-домашньому пахнути (спробуйте дифузор з ароматом інжиру — райський аромат!).
  • Не захаращуйте прохід, щоб потім не спотикатися з торбами в руках, коли заносите додому двотижневий запас продуктів.

Утім, маю зізнатись, що в нашому коридорі наразі оселився велосипед Марка разом із взуттям та іншими приладами для катання (при цьому одного велосипеда моєму чоловікові замало, він хоче другий!); тож підтримувати мінімалістичний інтер’єр у передпокої буває непросто. І все-таки що менше мотлоху, то більше ви наближаєтесь до умовного фен-шую.

ВІТАЛЬНЯ

Наступна в списку — вітальня, або гостьова зона, залежно від ваших житлових умов. У когось це окрема кімната, інші обходяться кріслом перед телевізором у кабінеті. Іноді вітальню об’єднують з кухнею. Незалежно від планування мотлоху там не місце. Це простір, у якому ми розслабляємось увечері та спілкуємося з близькими. Не варто приносити його в жертву колекції губних помад чи свіжому захопленню пивоварінням, яке завжди супроводжується громіздким і не надто ароматним приладдям.

Поради

  • В пріоритеті мають бути комфорт та індивідуальність.
  • Намагайтесь не захаращувати цю зону, щоб мати змогу витягнутись як слід із величезним шматком полуничного торта та сповна насолодитись черговою серією «Великого пекарського турніру».

КУХНЯ

Отепер буде жарко. Для того щоб перейти на вищий рівень відредагованого життя, ми повинні перетворити кухню на максимально ергономічне та функціональне приміщення. У кухні має бути чисто та охайно.

Поради

  • Виділіть зручне чисте місце під свіжі продукти.
  • Почитайте, як краще зберігати запаси, щоб грамотно їх розкласти.
  • Усе кухонне приладдя тримайте під рукою. Усе має бути на своїх місцях, щоб ви не забували, як ми, про копчену часничину, яку сестра колись привезла з Франції і яка врешті-решт засмерділа так, що ми запідозрили мертвого пацюка. Якщо не ставити собі кожного разу всі чотири запитання, про ретельно сплановане меню годі буде й мріяти: яке там правильне харчування, коли ящики в морозильнику давно не відчиняються і до того ж невідомо, скільки вже лежить ота ковбаса, що ви подумуєте з’їсти її на вечерю!

СПАЛЬНЯ

Знаєте, як кажуть: «Спальня — оаза в домі»! Я з цим ствердженням повністю згодна. В ідеалі це місце, де ми одразу полегшено видихаємо і розслабляємось. Де можна перезарядитись і при цьому ніщо не відволікатиме, ані на тілесному рівні, ані на розумовому. От тільки у багатьох із нас спальня перетворюється на складське приміщення, і основна задача полягає в тому, щоб водночас ефективно використовувати площу та уникати захаращення. Пропоную пошукати баланс між організацією простору, зберіганням речей і сном.

Поради

  • Якщо це можливо, зарезервуйте спальню виключно для сну; не намагайтесь перетворити це приміщення на багатофункціональну зону.
  • Одяг зберігайте так, щоб він не створював безладу і не втрачав товарний вигляд: коротше кажучи, не на підлозі.

КОМОРА ТОЩО

Новорічні прикраси, валізи, бляшанки з фарбою, що залишилися після ремонту, портрет Чарлі Сімпсона, що ви його намалювали в дев’ятому класі й щиро вважаєте своєю найкращою роботою, — в усіх нас є такі речі, які потрібні нам, але не в повсякденному житті, і такі, з якими ми просто не в змозі розлучитися. Якщо вам пощасти- ло мати комору чи хоча б окрему нішу, здогадатись неважко: усі ці предмети живуть саме там. Комусь доводиться обмежуватись поличками у сушарці для білизни, інші мають у розпорядженні ціле горище, та, хоч скільки у людини місця, усе воно буде забите під зав’язку. Що й казати, навіть у Моніки з «Друзів» була повна шафа!

Для початку витягніть усе начиння на світ Божий та, чесно відповівши на чотири запитання щодо кожного предмета, складіть те, що залишилось, назад. Тільки цього разу спробуйте організувати простір так, щоб у шухляді чи то на поличці не утворилась велика купа начебто дуже необхідних (але не зараз) речей.

Поради

  • Не баріться, витягуйте все назовні. Ви маєте знати відповіді на чотири запитання для кожної речі, без жодного винятку.
  • За необхідності придбайте спеціальні контейнери або органайзери, щоб легко орієнтуватись у майні і не пошкодити його.

Що ж, ви визначились із методами утилізації, виділили собі вдосталь часу і знаєте, яку мету переслідуєте в кожному конкретному випадку (у цьому вам допоможе прочитання попереднього розділу). Час детально розписати свій план для окремих приміщень. На додачу до методу чотирьох запитань пропоную кілька порад спеціально для кожної категорії, які допоможуть вам у розхламленні та реорганізації свого життєвого простору і дозволять максимально ефективно використовувати будь-яку кімнату.