13 тисяч учасників і понад мільйон гривень за один благодійний марафон для дітей-сиріт

Наталія Холоденко, психологиня, спікерка та громадська діячка, провела масштабний благодійний онлайн-марафон, який зібрав рекордну аудиторію — понад 13 тисяч учасників і більш ніж мільйон гривень. Усі кошти від нього спрямують дітям-сиротам, зокрема тим, які постраждали внаслідок війни.

Наталія Холоденко і марафон єднання

Марафон «Щастя бути», який тривав п’ять днів у режимі онлайн, став великим простором емоційної підтримки, натхнення й переосмислення для тисяч людей. Програма охопила лекції про життєстійкість, психологічну трансформацію та сенси в умовах війни. До нього також долучилися гості з числа українських публічних діячів, митців і волонтерів.

Участь була доступною для всіх охочих: кожен міг задонатити будь-яку суму і приєднатися до ефірів. Завдяки такій моделі марафон охопив широку аудиторію, від переселенців до людей з тимчасово окупованих територій.

На що підуть кошти

Усі зібрані кошти у розмірі 1 086 000 гривень спрямують до благодійного фонду «Запорука», який опікується дітьми-сиротами та тими, хто втратив батьків унаслідок війни. Частина суми піде на реабілітаційні програми, психологічну допомогу та закупівлю речей першої потреби.

Наталія Холоденко наголосила, що для неї цей марафон став не лише професійною ініціативою, а й особистим внеском у майбутнє країни:

«Я вірю, що щаслива країна починається з емоційно здорових дітей. Ми не можемо повернути їм батьків, але можемо дати шанс на новий старт, підтримку й любов».

Коли психологія стає дією

Наталія Холоденко ініціювала подію, що стала прикладом того, як публічні фігури можуть використовувати свої знання, довіру аудиторії й медіапотенціал для реальних змін. У час, коли емоційне виснаження стало повсюдним, такі марафони перетворюються на спільну роботу заради майбутнього.

Організатори вже анонсували, що восени планують нову серію благодійних заходів. А нинішній марафон став свідченням того, що добро можна організувати, систематизувати й масштабувати. І що навіть через екран можна створити відчуття підтримки — реальної, відвертої і життєво необхідної.