Рівність та спорт — для всіх: як різдвяна ковзанка в центрі Києва допомагає дітям з інвалідністю подолати бар’єри, а суспільству — стереотипи

19.01.2022

Буденні для більшості з нас речі досі залишаються викликом для людей з  фізичними, ментальними, інтелектуальними або сенсорними порушеннями. Адже навіть найкоротша прогулянка, бажання вчитися та розвиватися чи займатися спортом — це завжди боротьба. Не так із хворобою, як з упередженнями та стереотипами, бар’єрами та обмеженнями. І найскладніше в цій боротьбі — дітям. Їм не так просто соціалізуватися, знайти нових друзів і тим більше — втілити власну мрію. Та перемогти ці бар’єри можливо. Для цього достатньо почати з малого — робити інклюзивними речі, що поки залишаються недоступними для тисяч дітей з інвалідністю по всій країні. Наприклад, різдвяну ковзанку, яка, здавалося б, ніколи не зможе стати дійсно доступною для всіх.

Принаймні, так було, допоки благодійний фонд Parimatch Foundation не довів: вихід на лід — це не перешкода і не бар’єр, якщо поруч є професіонали, здатні навчити, підтримати та допомогти. Другий рік поспіль фонд облаштовує інклюзивну різдвяну ковзанку в урядовому кварталі столиці, поруч з Офісом Президента. Завдяки цьому сотні дітей отримують шанс вперше стати на ковзани та спробувати себе в новому виді спорту. 

Різдвяна інклюзивна ковзанка — частина комплексної програми «Так, я можу!», в межах якої фонд допомагає своїм підопічним  соціалізуватися через спорт, знайти нові знайомства та здобути перші перемоги. Сьогодні ініціатива працює в 15 регіонах країни та об’єднала на постійних тренуваннях понад 500 дітей з фізичними та ментальними порушеннями. А восьмеро з них уже стали учасниками національних збірних. Тому ковзанка — це ще один спосіб зробити спорт доступним для кожного.

Із кожним учасником тут працюють кваліфіковані тренери та волонтери. Крім того, фонд ініціював справжні шоу за участю відомих фігуристів, проєкт «Тренування із зіркою» та майстер-класи від гравців легендарного київського хокейного клубу «Сокіл».

На думку директора представництва міжнародного благодійного фонду Parimatch Foundation в Україні Вадима Місюри, усе це — результат співпраці професійних спортсменів, соціально відповідальних бізнесів та місцевої влади. Він переконаний: інклюзивні спортивні свята здатні не лише подарувати дітям нові емоції, а й мотивувати й надалі займатися спортом та вірити у власні сили. 

«У кожному нашому проєкті ми намагаємося довести, що спорт не має обмежень чи бар’єрів, він — для всіх. І наша різдвяна ковзанка — частина цього спорту. Вона також доступна для кожного, хто прагне бодай спробувати себе на льоду. Я надзвичайно радий бачити сьогодні дітей, які вперше приходили на ковзанку ще наприкінці минулого року. Вони стали більш впевненими, відкритими та наполегливими. І наша команда надзвичайно радіє їхнім успіхам», — поділився Вадим Місюра.

Бар’єри та обмеження існують лише в нашій голові

Знайомство з фігурним катанням для кожної дитини починається з базових правил безпеки. Під наглядом досвідченої тренерки Ольги Коляди діти вчаться правильно стояти, падати та робити перші кроки. І лише після цього учасники починають кататися разом із наставниками.

«До нас приходять різні діти, з різними нозологіями. І ми починаємо тренування з індивідуального підходу до кожного учасника. Важливо навчити всіх дітей правильно рухатися на ковзанах, стояти, падати так, аби це було безпечно. А вже після вивчення загальних правил починаємо формувати невеликі групи. Із кожною працює тренер та команда волонтерів. Діти — щасливі, і ми також, тому що отримуємо неймовірну віддачу. Для них це диво: стати, поїхати, перемогти себе та якісь стереотипи. Це те, про що вони мріють, і те, що перетворилося з мрії на реальність», — зазначила Ольга Коляда.

На Банковій Ольга працює в тандемі зі своєю донькою Анастасією Петронюк. Вона — також тренерка, яка допомагає дітям опанувати ковзани та спробувати себе у фігурному катанні. На думку Анастасії, подібні заходи надихають не лише маленьких учасників, а й кожного, хто працює з ними. Адже інклюзивна ковзанка доводить: бар’єри та обмеження існують лише в нашій голові.

«Після початку тренувань ми побачили, що діти з інвалідністю тренуються на одному рівні зі своїми однолітками. І це нереально надихає. Я бачу, як діти нарешті можуть спробувати те, що раніше здавалося недосяжним. Вони радіють кожному успіху та кожній маленькій перемозі. А я радію разом із ними, адже це усвідомлення, що ти допомагаєш дітям, воно надзвичайно надихає. І, якщо чесно, за весь тренерський досвід я ще не зустрічала подібних проєктів та локацій для таких дітей», — розповіла тренерка.

Щороку — на різдвяну ковзанку

Для багатьох гостей святкові катання поступово стають традиційними. Вікторія разом із сином Валентином вперше прийшли на інклюзивну ковзанку наприкінці 2020-го року. Тоді хлопчик навіть не вмів стояти на льоду, а сьогодні вже самостійно катається та намагається вивчити більш складні елементи. 

«Усе почалося з того, що знайома надіслала посилання на сторінку Parimatch Foundation. Ми заповнили форму і невдовзі прийшли на перше тренування. Тоді Валік вперше в житті став на ковзани і під наглядом тренерки почав робити перші кроки. А сьогодні він уже катається сам! Після першої ковзанки ми намагаємося слідкувати за анонсами фонду та відвідуємо більшість заходів. Нещодавно були на зустрічі з Олександром Шовковським. Навіть відео з ним записали! Він дуже класний. І я рада, що завдяки таким проєктам мій син та інші дітки починають цікавитися спортом. Раніше здавалося, що для цього потрібно чимало коштів, а виявляється, спорт може бути доступним для кожного», — поділилася Вікторія.

Вдруге на ковзанку прийшли й Марія із сином Владиславом. Хлопчик — учасник програми «Так, я можу!», займається футболом, а у вільний час відвідує секції з настільного тенісу та плавання. Про роботу фонду та проєкти родина дізналася від вчителя фізкультури. Відтоді Влад уже не уявляє свого життя без спорту.

«Ми були на аналогічній ковзанці торік і просто не могли оминути її цьогоріч. Владік — дуже спортивна дитина. Але так було не завжди, все почалося з розмови із шкільним вчителем фізичного виховання. Він порадив слідкувати за роботою фонду, і з того часу ми буквально живемо спортом. Синок старається, вчиться бути впевненим на ковзанах, а в майбутньому, можливо, спробує себе ще й у хокеї», — розказала Марія.

Варто працювати над рівністю, а не співчувати та оберігати

Залучення дітей з інвалідністю до спорту сприяє їхній соціалізації та допомагає малечі почуватися більш впевнено. У цьому переконаний керівник експертної групи з питань інклюзивної та позашкільної освіти МОН Віктор Сальков. На його думку, в питанні адаптації таких дітей важливішою є не допомога, а рівність.

«Скажімо, є думка, що таких діток треба оберігати від усього на світі. Але думка — це ж суб’єктивне поняття. Практика європейських країн, де впроваджують інклюзію та безбар’єрність, свідчить зовсім про інше. Вона говорить не про допомогу, а про рівність, і це абсолютно різні поняття. Допомагати, жаліти — це не бути рівним, і точно не давати дитині шанс стати самостійною. Тому передові країни обирають шлях рівності та підтримки. Завдяки цьому діти з інвалідністю тягнуться до своїх однолітків, намагаються бути такими ж, і цей процес сприяє соціалізації краще за будь-які співчуття та жаління», — переконаний експерт.

Один із таких способів підтримки — інклюзивні свята. Саме тому різдвяну ковзанку на Банковій Віктор Сальков вважає своєрідною фізичною терапією та взірцем просування принципів рівності в нашому суспільстві.

«Завдяки таким проєктам діти отримують буквально все! Емоційна складова допомагає їм перебороти будь-які бар’єри, внутрішній біль та невпевненість. І це справді фізична терапія, яку визнав увесь прогресивний світ. Тому можу з упевненістю сказати, що з погляду реабілітації та соціалізації такі ініціативи, особливо напередодні свят, — це надважливо!», — додав Віктор Сальков.

Новини партнерів