Татьяна Гордиенко
6-7 грудня 2017 року Верховна Рада України голосувала за прийняття законопроектів, покликаних захистити жертв насильства стосовно жінок та жертв домашнього насильства. Два законопроекти повинні бути прийняті з тим, щоб наша країна нарешті ратифікувала Стамбульську конвенцію — міжнародний договір про запобігання насильству стосовно жінок та боротьбу з ним.
Обидва законопроекти (№ 4952 та 5294) ухвалено у другому читанні: що це означає для всіх нас? Перш за все, це означає, що законодавець нарешті робить кроки до того, аби толерантність до насильства у нашому суспільстві поступово рухалася хоча б до відмітки «нуль». Адже, наприклад, масштаби домашнього насильства у нашій країні вражають. За повідомленням прес-служби Національної поліції України у 2017 році поліція зареєструвала майже 60 тисяч заяв, повідомлень, пов’язаних з насильством у сім’ї. Наразі слідчими підрозділами закінчено 439 кримінальних проваджень, розпочатих за фактами вчинення злочинів, пов’язаних з насильством в сім’ї. Але всі ми розуміємо, що це тільки «видима частина айсберга». У Національній поліції також повідомляють, що до найбільш розповсюджених кримінальних правопорушень, у яких жінки стають жертвами, відносяться зґвалтування, торгівля людьми і грабежі. Протягом 2017 року за кримінальними провадженнями, направленими до суду, потерпілими від злочинних посягань визнано майже 77 тисяч жінок, що становить 38% від загальної кількості потерпілих.
Христина Кіт, адвокатка, к.ю.н., юристка ГО «Центр «Жіночі перспективи», голова ГО «Асоціація жінок-юристок України «ЮрФем»:
6 грудня 2017 року Верховна Рада України прийняла закон, яким було внесено зміни до Кримінального кодексу України та Кримінально-процесуального кодексу України. З моменту набрання чинності цього Закону, а це буде не раніше, як через рік після його підписання президентом, домашнє насильство буде вважатися злочином, а не адміністративним правопорушенням. Окрім того, вчинення будь-якого іншого злочину на ґрунті статевої приналежності чи відносно подружжя або колишнього подружжя, або іншої особи, з якою винний перебував (перебуває) у сімейних або близьких відносинах, буде вважатися обтяжуючою обставиною, тобто буде призводити до збільшення розміру покарання. Також варто зазначити, що відповідно до внесених змін, вчинення злочину у присутності дитини у віці до 14 років також буде обтяжуючою обставиною.
Окрім того, сьогодні 7 грудня 2017 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про запобігання та протидію домашньому насильству», який набере чинності на наступний день після його опублікування. Сподіваюсь, що це буде найближчим часом і уже з січня наступного року ми будемо працювати за новим Законом.
Переваги цього Закону наступні:
- Дитина, яка буде свідком домашнього насильства буде визнаватися постраждалою від такого насильства і відповідно буде мати право на допомогу та захист. У зв’язку з цим у дитини буде більше шансів проживати окремо від кривдника та бачитися з ним лише за певних умов.
- Колишні члени подружжя, інші члени сім’ї, які проживали або проживають разом, будуть мати теж право на захист від домашнього насильства, чого до цього часу не було.
- Поліція буде мати право виносити термінові заборонні приписи (терміном до 10 днів), які окрім іншого будуть передбачати обов’язок кривдника залишити місце проживання постраждалої особи, навіть якщо житло, у якому вона проживає, є власністю кривдника. Тепер не жінка з дитиною буде змушена шукати безпечне місце ночівлі, а той, хто порушив їхні права, буде змушений піти.
- Постраждала особа буде мати право звернутися у цивільному порядку до суду із заявою про винесення обмежувального припису терміном до 6 місяців. За наслідками розгляду даної заяви суд має право не лише заборонити кривднику спілкуватися із постраждалою особою, але й наближатися до неї та покинути місце її проживання.
Це надзвичайно важливі спеціальні заходи, які мають не лише превентивний характер, але й надають більше повноважень поліції, суду та соціальним службам, спрямовані на захист прав постраждалої особи, у тому числі дитини, яка була або є свідком насильства. Важливо зараз налагодити реальні механізми впровадження даних норм заходу і забезпечити його виконання. Це залежить від поліції, соціальних служб та громадських організацій, які у даному напрямку працюють.
Настя Мельниченко, громадська діячка, голова ГО «Студена», про голосування народними депутатами 6 грудня щодо прийняття поправок до законопроекту № 5294:
Відкрила я поіменний список голосування за поправки до закону «Про Запобігання та протидію домашньому насильству». Думаю: як так, що жодна із поправок не прийнята? Жодна з поправок, яка би зробила законопроект таким, що має сенс. Відкриваю, значить, голосування, і бачу картину. Народ або відсутній, або не голосував, або утримався. І де-не-де проскакують поодинокі «за», яких недостатньо. І геть усі, геть усі поправки стоять із графою «рішення не прийняте». Це нам чудово ілюструє, чому важлива достатня представленість жінок у Раді.
Бо це дає реальний суспільний зріз. Нас не 11% жінок у соціумі проти 89% чоловіків, ні. Нас 51% проти 49%!
Бо це дає емоційну заангажованість. Що таке для чоловіків домашнє насильство? За статистикою, лише 9% чоловіків потерпають від насильства (проти 91% жінок), тобто для тотальної більшості чоловіків насильство — це щось з іншого світу.
Для більшості чоловіків, їм або про це нічого не відомо або вони самі чинять насильство. В той час як для жінок це є повсякденна рутина. Я є з тих жінок, які ніколи не зазнавали фізичного насильства і не були його свідками в родині, але я живу у постійному страху і у постійному оточенні людей, для яких це реальність. Нашу сусідку в селі на Лубенщині били обоє синів і чоловік, наприклад. Для жінок це повсякдення. Для чоловіків це щось, що відбувається не з ними, не тут і не зараз. То чому б їм бути зацікавленими у голосуванні за закон, який зробить побиття жінки кримінальним злочином? Так-так, вам не почулося: у нас побиття чоловіком жінки це адміністративний злочин. Тобто уявіть ситуацію: чоловік побив жінку, вона звернулася до поліції. Чоловіка затримали до 3 годин для з’ясування обставин, а потім відпустили! Додому! До жінки, яка «посміла» звернутися до поліції і «настукати» на мужа! І що, думаєте він її по голівці погладить? [traqli_related]
А знаєте, скільки є місць для жінок, аби вони могли втекти від такого чоловіка, який їх б’є і не несе відповідальності? Згідно зі статистики Ла Страда, таких місць є 25 на область. І 50 на Київ. Двадцять п’ять довбаних місць на всю область! А потім я отримую в приват десятки повідомлень, що жінки передають з рук в руки, шукаючи сховок для своїх подруг, які потерпають від насильства і не мають куди піти. О, так, для наших «обранців» це всього лиш щось, що відбувається не з ними і не зараз. Тому вони дозволяють собі не приходити, не голосувати і класти болт. Їм не болить, їм то що. Вони в безпеці. Зате вони дуже ревносні у відстоюванні «традиційних цінностей», о, так. Бо це їх напряму стосується. Право побити жінку без покарання. Право на безкоштовну обслугу: борщі, прибирання, попрасовані сорочки, діти — це так, це в їх інтересах. Не самим же це робити, атож?
Нагадуємо про новий телефон національної «гарячої» лінії з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації, роботу якої забезпечує Громадська організація «Ла Страда-Україна»: безкоштовно з мобільного можна телефонувати за номером 116 123.
Фото: Керсти К