Анастасія Ніколаєнко
Читання — ідеальний спосіб, аби відпочити та перезавантажитися. Особливо, коли йдеться про легкий та романтичний роман.
Кожна сторінка цієї книги сповнена пристрасними почуттями головних героїв. Вони відчувають одне до одного цілий мікс різних емоцій, і читач має можливість зазирнути у той світ, де від дружби до палкого кохання — лиш один крок.
Видання обіцяє вам порцію романтики і веселих ситуацій, адже угода між медсестрою і пожежником ставить їх перед новими емоційними викликами.
Про книжку:
Клер Гарпер, медсестра, та її сусід, пожежник Ґрем Скотт, укладають незвичну угоду: вони одружаться, якщо до сорока років залишаться самотніми. Клер вважає цю угоду цілком вигідною, беручи до уваги її невдачі в любові, тож не очікує, що закохається в Ґрема з його пристрастю до екстриму.
Але коли Ґрем отримує серйозну травму і потребує її допомоги, Клер опиняється в його квартирі разом із навіженим песиком, який явно не радий її присутності.
Роман «Сусідська угода» неймовірно чарівний та сповнений пристрасними почуттями головних героїв. Вони відчувають одне до одного цілий мікс різних емоцій, і читач має можливість зазирнути у той світ, де від дружби до палкого кохання — лиш один крок.
Про авторку:
Ешлі Елісон — лікарка та письменниця. Ешлі тривалий час працює в онкологічній лікарні. Від надскладного навантаження відволіктися їй завжди дозволяли книги, зокрема читання романтичних комедій, тож не дивно, що зрештою вона написала власну.
Публікуємо уривок:
Розділ 3
За тиждень посеред робочого дня Клер написала Ґрему: «Я тебе ненавиджу».
Після того, як вона побачила Марвіна того ранку, голос Ґрема лунав у голові цілий день. Тобі потрібен не такий хлопець.
Вона помітила Марвіна з іншого входу до медсестринського пункту й помахала йому, щоб той підійшов. Марвін почервонів і відвів погляд, а потім усміхнувся їй. На секунду здалося, що хлопець таки підійде, але він розвернувся й швидко попрямував коридором у протилежний бік. Темно-синя форма тріпотіла на худій статурі.
Він був неймовірно милий. Хороший. Ніжний.
І, як сказав Ґрем, точно не її типаж. Річ не в тому, що вона не любила хороших, або навіть милих хлопців. Вона просто хотіла трохи більше… характеру. Вогню. Упевненості. Вона зрозуміла це, коли спостерігала, як Марвін іде геть, і уявила: що як вона наздожене його й запропонує влаштувати пізніше невеличке побачення в підсобці.
Він, мабуть, почервонів би як буряк і відмовився б, так і не глянувши їй у вічі та бурмочучи щось про неприйнятність.
І так, це було б неприйнятно. Але водночас пристрасно й захопливо, і вона завжди хотіла це зробити.
Потім на думку спало інше: як би Ґрем відреагував на таку пропозицію. Напевно схопив би її за руку й потягнув би в коридор, щоб зробити це просто зараз. Щойно темрява оповила б їх за зачиненими дверима, він схопив би її за кишені форми та притягнув би до себе, збиваючи з полиць марлі й трубочки. Він би цілував її з дикою пристрастю і хіттю.
Це відразу розлютило Клер із двох причин:
- Вона не хотіла, щоб Ґрем мав рацію, бо вона з радістю вийшла б із Марвіном знову, якби друг не зауважив їхню несумісність. (Напевно. Можливо.)
- Відколи це вона уявляє поцілунки з Ґремом?
Імовірно, це все через секс-угоду. Вона точно не думала про поцілунки з ним до тієї розмови. І навіть якщо вони на це підуть, до втілення тієї угоди ще роки.
Звідси й повідомлення, і тривале роздратування, аж поки Руті не згадала в розмові якогось новоприбулого пожежника.
Клер піднялася зі свого місця в медсестринському пункті, де малювала діаграму, очікуючи на результати лабораторних досліджень для молодої жінки з дванадцятої палати. Руті й інша медсестра стояли неподалік, і Клер нахилилася, щоб краще чути. Після слів «сильна пожежа» та «постраждалий пожежник» негайно витягла телефон із кишені.
Ґрем ще не відповів на попереднє повідомлення. Клер надіслала його три години тому. Він працював сьогодні? Вона намагалася згадати, чи говорили вони про це, поки шукала фото його розкладу. Зазвичай він працював подобово, але дати не були послідовними, тому вона так у них і не розібралася. Щомісяця він приносив додому розклад і вішав його на холодильник, а Клер робила фото про всяк випадок.
Бляха. У неї був травневий розклад, а сьогодні вже друге червня.
Що означало «багато травм»? Постраждали цивільні чи пожежники? І ті, і ті?
Страх охопив Клер, і раптом їй знову було одинадцять: вона стояла на аеродромі, аж от зрозуміла, що щось не так. Те крижане відчуття, яке пронизало її тоді, знову розлилося венами.