Альфонс Муха відчув сповна, що означає прокинутися знаменитим. Невідомий до тридцяти років художник за одну ніч став творцем, чиє ім’я одним із перших спадає на думку при слові «модерн». Його біографія настільки ж незвична, як і творчість. Але загалом життя Альфонса Мухи – це історія успішної людини, яка зробила себе сама і досягла вершини кар’єри завдяки завзятій праці.
Фатальна авантюра
Мало хто знає про те, що майбутній митець провалив вступні іспити до празької художньої академії з приголомшливим коментарем викладачів: «цілком відсутній талант». Екзаменатори просто дали йому рекомендацію знайти інше ремесло. Але бунтарський дух не дозволив Альфонсу відступити від мрії.
Він влаштувався помічником художника у віденському театрі, щоб практикуватися в живописі. Хлопець був фаталістом і свято вірив у своє майбутнє художника. Але для того йому треба було здобути освіту. Тому вдень він багато працював, а ночами навчався та читав книги з театрального мистецтва.
Через два роки у Рінгтеатрі сталася страшна пожежа, в якій загинуло майже пів тисячі людей. Муха залишився без копійки у кишені і ледве повернувся додому. У Чехії він хапався за будь-яку роботу: малював на вулицях портрети або музикував на званих вечорах. Під час одного з виступів перед аристократами його помітили та запросили розписати стіни одного графського замку. Це був подарунок долі, і Альфонс не захотів його упускати, хоча не мав жодних знань та досвіду в галузі фрескового живопису.
Авантюра вдалася початківцю тільки тому, що він знову і знову вчився та відточував майстерність на практиці. Замовник, поціновувач живопису, залишився задоволений результатом, став його найкращим другом, співрозмовником та покровителем, а пізніше сплатив його навчання у Мюнхені та Парижі.
Читайте також: Нікола Тесла: дивний геній, науковий провидець і «володар блискавок»
Відкриття Сари Бернар
Творча кар’єра Альфонса розпочалася у французькій столиці з ілюстрацій. Він малював для популярних журналів, книг та театральних афіш. Причому всі його роботи відрізнялися дивовижною витонченістю та ретельним опрацюванням деталей.
Йому виповнилося тридцять років, коли випадок звів його зі знаменитою Сарою Бернар. Для нової постановки їй терміново був потрібен театральний плакат. Від складного завдання відмовились усі, окрім Мухи з його духом авантюризму. Звісно, він знову впорався. І через добу копіями шедевра був обклеєний весь Париж. Ця робота моментально зробила його одним із найпопулярніших художників, а сам він став сенсацією.
Проста випадковість повністю перевернула життя майстра. Сара Бернар зустріла автора афіші словами: «Ви зробили мене безсмертною», уклала з ним багаторічний контракт і призначила головним театральним декоратором. Саме вона відкрила художника усьому Парижу.
Їхня співпраця була дуже гармонійною і плідною. І випадковому творчому тандему заздрили усі столичні конкуренти.
Читайте також: Ада Роговцева: «Завжди знаю, що своєю героїнею маю обстоювати жіночу й людську гідність»
«Жінки Мухи»
Після першої роботи для Сари Бернар замовлення посипалися звідусіль, а двері майстерні не зачинялися. Окрім роботи у театрі Альфонс Муха почав співпрацювати з виробниками та торговцями. Він малював для них ескізи паковання, сотні етикеток, рекламних плакатів та календарів. У той самий період художник дедалі більше захоплювався фотографією. Його фотоархів налічував понад півтори тисячі відбитків та негативів. А незабаром він почав викладати живопис у своїй майстерні.

Уроки Альфонса Мухи були настільки популярні, що його запросили читати курс одразу до двох академій мистецтв. Дивовижна іронія долі, адже колись йому радили забути про живопис та знайти інше заняття.

Через кілька років після першого плаката Альфонс Муха став провідним дизайнером у стилі ар-нуво. Але поступово реклама йому дедалі більше набридала, і він почав активно займатися створенням ювелірних прикрас. Нове заняття було настільки продуктивним та успішним, що його твори вплинули загалом на ювелірне мистецтво.
Художник просував ідею про те, що краса прикрас залежить не від вартості коштовного каміння або металу, а від його художнього дизайну.

Йому було тісно у будь-яких рамках, він ніколи не обмежував себе одним видом діяльності. На зміну ілюстраціям прийшли театральні декорації та дизайн. Потім їх змінили прикраси, після чого він легко переключився на скульптуру.

Її центральним образом також стала фатальна жінка. Газети постійно писали про видатного майстра. У Парижі навіть виникло нове поняття – жінки Мухи.
Знаменитий стиль Мухи навіть через багато років залишається упізнаваним та привабливим з його плавними лініями, вітражними контурами та прекрасними жіночими образами в обрамленні арок та квіткових гірлянд.
Читайте також: Перші: як Гетті Грін підкорила Волл-стріт і стала найбагатшою жінкою
Одне кохання
До сорока років Альфонс був немов одержимий роботою і вів досить аскетичний спосіб життя. Здається, він довгі роки ніби чекав на свою музу, єдину і неповторну. Вона знайшла його сама. Якось у нього закохалася юна студентка Марія Хітілова, яка навчалася у Празі живопису. 1902 року Муха вирушив до Словаччини, супроводжуючи Огюста Родена, у якого там відкривалася виставка. З нагоди події у празькому театрі влаштували концерт. На цьому заході вони й зустрілися вперше – визнаний геній епохи модерну і художниця-початківиця. Через рік вона приїхала до Парижу, де Муха викладав в академії Колароссі і поступово завоювала серце наставника увагою, ніжністю та турботою. Ці стосунки стали головними у житті художника.

Вони одружилися за чотири роки після першої зустрічі. Думки та турботи Мухи були зайняті новим грандіозним проєктом, він надовго їхав до США і знову повертався. Але влітку 1906 року наважився остаточно пов’язати свою долю з коханою Марушкою, як він ніжно її називав. Художнику виповнилося вже 46, нареченій було лише 23 роки.

Він сам розробив ескіз обручки і подарував дружині вишукане авторське намисто. Разом вони прожили довге та щасливе життя.
Читайте також: Перші: «Приховані фігури» або невідомі героїні космічної гонки
Слов’янська епопея
Альфонс Муха задумав грандіозний проєкт історичних картин великого формату ще у 1904 році. Життя в Америці обтяжувало художника. Він із сім’єю повернувся до Чехії й оселився в замку Збіріг між Прагою та Пльзенем. Саме там він почав роботу над масштабним циклом полотен.
Робота над епічним проєктом тривала майже 15 років. Серія з двадцяти полотен розміром шість на вісім метрів сповнена історії, міфології та духу єдності. А кожна картина відбиває значну подію із життя слов’янського народу. Художнику допомагали не лише кохана дружина та дочка Ярослава. Мешканці навколишніх сіл також часто служили моделями для епічних сцен.

До речі, портрет доньки прикрасив одну з перших чехословацьких купюр, створених художником. На іншій він розмістив портрет дочки свого мецената Чарльза Крейна.
Муха був ще й активним громадським діячем. Франція навіть нагородила його найвищим державним орденом. В останні роки свого життя, під загрозою нової війни, він розпочав новий амбітний проєкт. «Століття розуму», «Століття мудрості» та «Століття кохання» мали стати пам’ятником усьому людству. Але не судилося. Коли нацисти захопили владу в Празі, вони схопили Альфонса Муху як першого ворога рейху, незважаючи на його внесок у німецьку культуру. За офіційною версією, після кількох допитів він захворів на пневмонію і помер влітку 1939 року.
Читайте також: Меріл Стріп: 45 років на вершині акторства
Долучайтесь до наших соцмереж, аби бути в курсі усіх важливих новин та подій: Facebook, Telegram, Instagram