Тетяна Марінова
Через війну питання отримання аліментів від оборонців набуло нових нюансів. Хтось пішов у ЗСУ, вже перебуваючи в Єдиному реєстрі боржників аліментів. Дехто прямо в окопі розлучається з дружиною, яка перебуває з дитиною за кордоном та не бачить більше свого майбутнього у цьому шлюбі. Є тисячі дітей, які не отримують аліменти взагалі, бо Державна виконавча служба загальмувала виконання справ з різних причин. Адвокатка Марта Змисла розглянула кілька варіантів розв’язання питання стягнення аліментів з оборонців.
У суді щодо визначення розміру аліментів передбачена можливість участі у режимі відеоконференції
Чи може відбуватись суд щодо визначення розміру аліментів у режимі відеоконференції, якщо батько є військовослужбовцем, а дружина з дитиною перебуває далеко?
Цивільно-процесуальним кодексом, зокрема в ст. 212 передбачена можливість взяття участі учасників справи в судових засіданнях у режимі відеоконференції. Тому, якщо особа, яка бажає звернутися до суду, зокрема із заявою про стягнення аліментів перебуває за межами України, то наявна можливість взяти участь в засіданні в режимі відеоконференції. Крім цього, особа може скористатися правничою допомогою адвоката/ки, яка/який буде представляти інтереси особи в суді.
Національним законодавством передбачені два порядки стягнення аліментів через суд. Який з них в умовах війни є більш прийнятним?
Національне законодавство надає можливість стягувати аліменти у наказному та позовному провадженні. Якщо особа проходить військову службу, то ймовірніше краще стягувати аліменти у наказному провадженні. Оскільки, це буде швидше та доступніше. Для цього необхідно підготувати заяву про видачу судового наказу та долучити документи, які підтверджують обов’язок платника аліментів сплачувати такі кошти. Зокрема, це свідоцтво про народження дитини, в якому особа вказана батьком.
Це найшвидший спосіб стягнути аліменти. Однак за судовим наказом аліменти можна стягнути лише у чітко визначених розмірах. Зокрема, законодавство встановлює такі розміри аліментів: на одну дитину — одна четверта, на двох дітей — одна третина, на трьох і більше дітей — половина заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину та не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
У чому полягає особливість стягнення аліментів у позовному провадженні?
Тут вже відбувається повноцінний судовий розгляд справи про стягнення аліментів. Цей процес триваліший, оскільки потенційно відбуваються судові засіданні за участю позивача та відповідача. Позовне провадження дозволяє стягнути аліменти у більшому розмірі у порівнянні із наказним, але поріг доказування тут теж є вищим.
Розмір аліментів у порядку позовного провадження визначається судом, при цьому присуджуючи аліменти суд враховує (ч. 1 ст. 182 СК України):
- стан здоров’я та матеріальне становище дитини;
- стан здоров’я та матеріальне становище платника, наявність в нього майна та майнових прав;
- наявність у платника інших осіб, що перебувають на утриманні;
- витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
- інші обставини, що мають істотне значення.
Розгляд позовної заяви про стягнення аліментів у позовному провадженні займає більше часу на відміну від розгляду справи у порядку наказного провадження. Сума аліментів, що може бути присуджена дитині в порядку позовного провадження не обмежується максимальною сумою у порівнянні із наказним провадженням, але мінімальна гарантована сума виплат становить не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Виконавчі провадження, за якими є заборгованість понад три місяці, не свідчить про помилки з оформленням чи нестачею якихось довідок з боку стягувачів
На кінець 2023 року лише 259,3 тисячі виконавчих документів боржників з аліментів, які боронять Україну, перебували на виконанні в бухгалтеріях підрозділів Нацгвардії, МВС, ЗСУ та СБУ. Ще 184 тисячі справ Державна виконавча служба загальмувала з різних причин. Чим викликана така затримка з нарахуванням аліментів?
Захисники України, які служать у лавах ЗСУ, Нацгвардії чи СБУ отримують офіційні доходи (заробітну плату, премії, додаткові винагороди за участь у бойових діях) з бюджету. На рівні закону процедура є повністю врегульованою та має працювати. Сума аліментів стягується бухгалтерією безпосередньо на рахунок виконавчої служби. І вже потім виконавча служба переказує кошти на банківську картку стягувачів.
Те, що 184 тисячі виконавчі провадження, за якими є заборгованість понад три місяці, ще не передані до бухгалтерій, не свідчить про помилки з оформленням чи нестачею якихось довідок з боку стягувачів. Якби виникли такі питання, то провадження не були б відкриті. Тому раджу одержувачам аліментів звертатись до Державної виконавчої служби із запитами, чому на їх картковий рахунок не надходять кошти.
Чи впливає на швидкість отримання аліментів той факт, що судова справа з визначення аліментів відбувалась заочно чи онлайн — через відсутність жінки з дитиною на території України?
Якщо громадянка України отримала офіційний статус «біженки» та має певні обмеження щодо приїзду в Україну, це не є перепоною для отримання аліментів. Оскільки, захист та представництво інтересів особи в суді може здійснювати адвокат чи адвокатка. Військовослужбовцям щомісячно нараховується як основна винагорода (тобто основний дохід), так і додаткові виплати. Відповідно до усіх цих доходів стягуються аліменти у розмірі, який визначив суд.
Якщо один з батьків з дитиною виїхав за кордон в цілях безпеки, то малоймовірно те, що через суд вдасться зобов’язати повернути її
У судах вже є кілька позовів від батьків, в яких вони вимагають повернення в примусовому порядку дитини в Україну через те, що колишня дружина чинить перепони у спілкуванні. Чи відбувається у таких випадках «заморожування» в отриманні аліментів, поки справа слухається у суді?
Якщо один з батьків вважає, що його батьківські права в частині виховання дитини є порушеними, то такий з батьків може просити суд усунути перешкоди у спілкуванні з дитиною. У таких випадках потенційно може бути встановлений графік побачень з дитиною онлайн, у випадку якщо дитина перебуває за кордоном. Оскільки, інтереси дитини є першочерговими, а тому якщо один з батьків з дитиною виїхав за кордон в цілях безпеки та тікаючи від війни, то малоймовірно те, що через суд вдасться зобов’язати повернутися з дитиною.
У разі бездіяльності державного виконавця потрібно оскаржувати такі дії та зобов’язати винести відповідну постанову про накладений на нього штраф та звернутися до поліції з заявою про несплату аліментів та притягнення до кримінальної відповідальності за систематичну шкоду. У такому випадку людина, яка перебуває за кордоном, може зіштовхнутись з певними труднощами в комунікації та оскарженні дій виконавця, бо доведеться залучати адвоката, який на місці буде контролювати це виконавче провадження та вживати заходів щодо стягнення тих коштів.
Чи є особливості щодо стягування заборгованість з аліментів, якщо боржник-військовослужбовець загинув?
Якщо так сталося, що військовослужбовець загинув, відповідно члени його сім’ї мають право на одноразову грошову допомогу. Якщо він був боржником з аліментів, то відповідно його батьківство відповідно до дитини визнано. І у такому випадку дитина має право на частку грошової допомоги разом з іншими членами сім’ї. Оскільки вступаючи у спадок, члени родини успадковують і правові зобов’язання загиблого, то відповідно з їх часток рівними долями мають бути виплачені заборговані аліменти.
Якщо йдеться про те, що мати перебувала з батьком у цивільних стосунках, тобто фактично проживала без реєстрації шлюбу із загиблим військовослужбовцем однією родиною, то вона має право звернутися до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім’єю. Після отримання позитивного рішення суду вона його повинна віднести до ТЦК. Це відповідно буде підтвердженням, що мати дитини також має право на частку одноразової грошової допомоги на рівні з дитиною та іншими членами сім’ї. Якщо розгляд позову затягнеться, то можна просити суд зупинити процедуру розподілу цих коштів до винесення рішення.
Якщо військовослужбовець з ампутованою кінцівкою втратив здатність заробляти за попереднім місцем роботи, то такий позивач має законні підстави платити менші аліменти
Чи зменшує суд розмір аліментів на дитину, якщо внаслідок отриманих поранень батько є звільненим з ЗСУ і за станом здоров’я має низьку пенсію за інвалідністю?
У такому випадку військовослужбовець може подати до суду позовну заяву про зменшення розміру аліментів у зв’язку зі зміною матеріального становища. Наприклад, з 1/4 на 1/6 від доходів чи у фіксованій сумі. Така норма передбачена Сімейним кодексом України. Кожна ситуація є індивідуальною. Якщо колишній військовослужбовець з ампутованою кінцівкою втратив здатність заробляти за попереднім місцем роботи, то такий позивач має законні підстави платити менші аліменти, адже його доходи вже не є такими, як були під час служби через істотне погіршення стану здоров’я.
Суд буде брати до уваги докази, які підтверджують зміну матеріального становища, пам’ятаючи при цьому і про інтереси дитини. Чи буде зменшення розміру аліментів пропорційним інтересам дитини? Зрозуміло, що інтереси дитини є в пріоритеті та мають бути в центрі уваги.
Чи є у практиці випадки збільшення судом розміру аліментів через істотну зміну обставин, які впливають на виховання дитини?
Якщо дитина потребує більше коштів на якісь витрати, які не були до цього ухвалені рішенням суду, то мати дитини чи інший стягувач має аналогічне право звернутися до суду про збільшення розміру аліментів. Наприклад, згідно з Порядком стягнення аліментів перейти з відсоткового відрахування до твердої грошової суми. Але частими є випадки необхідності продемонструвати суду, що дитина потребує збільшеної підтримки з боку платника аліментів на конкретну суму. Йдеться передусім про чеки на харчові продукти, одяг, книжки, канцелярію для навчання дитини, квитанції за гуртки, витрати на репетиторів, комунальні послуги тощо. Інколи важливо суду довести, що платник аліментів має можливість сплачувати більшу суму.
Все більше країн ЄС вимагають витяги з банківських карт українок та, побачивши регулярні надходження, скорочують грошову соціальну допомогу. Наскільки ця позиція є обґрунтованою?
За Сімейним кодексом України аліменти є власністю дитини. Те, що ці кошти нараховуються на банківську картку того з батьків, хто проживає з дитиною та розпоряджається ними, не перетворює автоматично гроші на дохід матері. У таких випадках місцевим органам влади потрібно просто пред’явити українське судове рішення, виконавче провадження та постанову про відкриття, де зазначено, що цільове призначення цих коштів є аліментами дитини. Тут виникає питання щодо випадків, коли аліментник добровільно сплачує більшу кількість коштів, ніж передбачено. Тоді виникає питання: яка природа цих коштів? І тут доведеться вже надавати пояснення. Тому, якщо підсумувати, у питанні з призначенням аліментів під час широкомасштабного вторгнення є велика кількість індивідуальних нюансів, тому рекомендую все ж таки звертатись за консультацією до адвокатів, аби економічні права дитини не були порушені.
Тетяна Марінова