Під час війни лікарі дитячої реанімації робили недоношеній дитині штучну вентиляцію легень, поки йшли з відділення до сховища, а вагітних просили не користуватися медикаментозними методами знеболення, аби можна було перейти в укриття у разі чого.

Про це розповів акушер-гінеколог Київського перинатального центру Кирил Венцковський в ефірі Громадського радіо. Він розказав, як жінки народжують в умовах війни.

«У лютому-березні, коли в нас пацієнтки просили знеболення, ми пояснювали, що бажано, якщо ви все-таки можете, щоб ми користувалися не медикаментозними методами знеболення. Тому що, якщо раптом нам треба буде переміститися в бомбосховище, у випадку епідуральної анестезії жінка не може сама пересуватися. Їй треба, щоб хтось її віз, ніс, або ще щось. Це буде ускладнювати перехід у бомбосховище. Ми просили потерпіти перейми. І вони на нас не ображалися», — розповів він.

Аби зберегти тепловий ланцюжок, то лікарі приносили у підвали та метро обігрівачі, нагрівали ковдри. Але, звичайно, за санітарними нормами таких пологів немає бути.

«Я не знаю, що десь існує в світі країна, де створені в підвальних приміщеннях повноцінні умови для надання якісної меддопомоги. Це може, хіба що Ізраїль чи Швейцарія, про які нам розповідають», — каже акушер.

За його словами, ті, пацієнтки, які мали перші пологи у Києві, а потім — за кордоном, то говорили, що недооцінювали акушерство і ті умови, які були створені для жінок в Україні. Жінки казали, що думали, що в Європі буде якісніше, але насправді в Україні було краще.

Від початку війни в Україні сталося приблизно 50 000 пологів, але в Києві близько 2500.

«Для Києва раніше таку цифру ми бачили щомісяця, інколи навіть більше. Але загалом не стало більше ускладнень чи оперативних втручань», — каже Венцковський.