Говорят, от любви к ненависти один шаг. Возможно, стремительные метаморфозы не редкость в любовных отношениях. Но история первой жены Пабло Пикассо рассказывает о том, как первое любовное озарение и страсть шаг за шагом и изо дня в день незаметно превращаются в ненависть и нетерпимость.
Темпераментний іспанець надихався багатьма музами. Проте протягом 35 років його першою та офіційною дружиною була уродженка Ніжина Ольга Хохлова.
Підкорювач сердець
Пабло Пікассо, виходець із збіднілого дворянського роду, з раннього дитинства купався у материнському коханні. Жіночою турботою його оточували ще й сестри та бабуся. Хлопчик рано почав малювати. І вже у вісім років написав олією свою першу серйозну картину «Пікадор», з якою потім ніколи не розлучався.
Все життя художник мав дві пристрасті — живопис і жінки. Це виразно простежується і в його творчості: за кожним певним етапом стоїть жінка, якій довелося бути поряд у той чи інший період. Образ кожної з них був відображений у малюнках, картинах та скульптурах.

Для деяких знайомство й життя зі знаменитим художником найчастіше закінчувалися трагічно. Французький письменник Жан Кокто порівнював свого друга з Дон Жуаном, не з чуток знаючи про його численних муз.
«Щоразу, коли я міняю жінку, я маю спалити ту, що була останньою. Таким чином я їх позбавляюся. Це, можливо, і повертає мені молодість», — сказав Пікассо.
З юних років Пікассо був завжди у когось закоханий. Здавалося, що без цього стану він не здатний не лише творити, а й просто жити. Танцівниця Росіта дель Оро в Барселоні, Фернанда Олів’є, натхненниця «рожевого» періоду в Парижі та Єва Гуель, муза кубізму, змінювали одна одну в житті художника, поки на його горизонті не з’явилася балерина Ольга Хохлова.
Читайте також: Катрін Денев: Снігова Королева французького кіно
Балетна муза
Ольга Хохлова з раннього віку вивчала іноземні мови та етикет, займалася рукоділлям та музикою. А після побаченої у Франції вистави мріяла пов’язати своє життя з балетом. Закінчила приватну балетну школу і, незважаючи на заперечення батьків, у двадцятирічному віці буквально втекла до трупи Сергія Дягілєва.

Сучасники танцівниці залишили про неї досить суперечливі думки. Одні вважали, що дівчина була нічим не примітною, цілком звичайною зовнішності. Інші називали дуже привабливою та порівнювали із зображеннями мадонн. Неодноразово біографи сперечалися і про талант Хохлової. Деякий час говорили про те, що на сцені вона була досить посередньою. Нібито до трупи її запросили лише через привабливу зовнішність і благородне походження. У це важко повірити, оскільки керівник балету був відомим перфекціоністом, славився зайвою прискіпливістю і ненавидів бездарностей. Важко повірити, що він міг випустити на сцену безталанну артистку. Ольга так і не стала примою, хоча в трупі Дягілєва вона змогла стати талановитою професійною балериною. Хореографи відзначали її хорошу техніку та неймовірну працьовитість. Можливо, вона змогла б згодом вирватися з кордебалету й отримати якусь танцювальну партію, але в 1916 році вона зустріла Пабло Пікассо.
Читайте також: Рита Гейворт: блискучий діамант Голлівуду
Художник і балерина
Їхню зустріч певною мірою можна вважати випадковою. Пікассо не любив подорожей, надаючи перевагу роботі. Але вірний друг Кокто умовив його вирушити до Риму, щоб трохи розвіятися після чергових любовних перипетій та взяти участь у новаторській балетній постановці «Парад». Пабло з ентузіазмом взявся до роботи над костюмами та декораціями. Під час репетицій він і помітив на сцені красуню-танцівницю. Ольга Хохлова одразу полонила серце художника.

Пікассо майже рік ходив за танцівницею, але вона залишалася неприступною. Дягілєв попереджав, що підкорити її серце буде не так просто, хіба що одружитися, а той у відповідь тільки сміявся. Проте все частіше замислювався про одруження. Йому виповнилося 35, саме час замислитися про сім’ю та дітей. До того ж інакше йому навряд чи вдалося б отримати цю жінку.
Пабло познайомив Ольгу зі своєю матір’ю. Жінка спочатку насторожено поставилася до думок сина про одруження з іноземкою. А майбутню невістку застерегла лише однією фразою про те, що її син стурбований лише собою і з ним не зможе бути щасливою жодна жінка. Зрештою сталося так, як говорили Дягілєв та мадам Пікассо. Пабло одружився з Ольгою, але щастя цей шлюб їм не приніс.
Читайте також: Перші: Тамуна Мусерідзе, яка шукала своїх батьків і об’єднала тисячі дітей
«Період Ольги»
Вони повінчалися у Парижі у липні 1918 року.
Під час церемонії молоді дали одне одному незвичайну клятву «жити до смерті у мирі та любові. Того, хто порушить цей контракт, буде засуджено до смерті».
Але незважаючи на слова і зовсім нелегку вдачу Пікассо, деякий час вони жили цілком щасливо. Двоповерхова квартира у Парижі зі світлою майстернею, прогулянки, світські бесіди та нові знайомства. Художник на той час перебував у зеніті слави. А благородна дружина вигідно доповнювала і підкреслювала образ генія.

Ольга до заміжжя майже нічого не знала про творчість чоловіка. Кубізм Пабло наводив її на жах, тому художник повернувся до класики. Але тоді це зовсім не бентежило творця, який натхненно малював, знімав та писав на полотнах свою прекрасну дружину.
Пікассо чудово розумів, що завдяки її спокійній вдачі, мудрості та вмінню обертатися у світському суспільстві він із простого, хоч і талановитого художника перетворився на відому та шановану людину, якій були раді скрізь. Але саме це, як не дивно, згодом почало обтяжувати Пікассо. До того ж все частіше виявлялася надто помітна різниця у вихованні, способі життя, звичках та характерах. Творчий хаос його майстерні контрастував з ідеальним порядком кімнат його дружини, а богемні приятелі висміювали спосіб життя респектабельного буржуа.
Через три роки у сім’ї народився син Поль. Його народження стало ще одним витком охолодження та розбіжностей. Спочатку Пабло часто малював дитину на руках дружини та сцени сімейного життя. Але з часом його почала дратувати надмірна опіка Ольги над сином. Подружжя все більше віддалялося одне від одного. Відіграла роль і внутрішня драма його дружини. Її батько зник безвісти, брати загинули, а хвора мати та сестра опинилися на межі злиднів. Завжди спокійна Ольга почувалася безпорадною та самотньою. У 1923 році художник купив квартиру по сусідству, де проводив багато часу і все рідше з’являвся вдома.
Читайте також: Іда Рубінштейн: жінка-загадка, яка змусила світ говорити про себе
Від кохання до ненависті
Через 10 років після весілля Пабло зустрів 17-річну Марію-Терезу Вальтер, чергову коханку. І навіть не дуже приховував свою нову музу. Почуття до Ольги залишилися в минулому, тепер він хотів тільки одного — позбутися набридлої дружини. Але вона жила у їхній квартирі, продовжуючи на щось сподіватися.
Новий виток відносин відбився і на творчості художника. Етап неореалізму закінчився, на нових полотнах колись ніжна Хохлова виглядала зламаним агресивним чудовиськом.
Ситуація ускладнювалася шлюбним контрактом, за яким у разі розлучення Пікассо був зобов’язаний віддати колишній дружині половину свого статку. Цього художнику зовсім не хотілося. Невідомо, скільки тривало б таке життя, якби одного разу на порозі квартири Хохлової не з’явилася Марія-Тереза з новонародженою донькою на руках. Тільки тоді Ольга зрозуміла, що змінити вже нічого неможливо.
Читайте також: Марчелло Мастроянні й Катрін Денев: приречене кохання двох зірок
Життя після шлюбу
Відкинута дружина ще раз попросила про розлучення, але отримала відмову. Їй нічого не залишалося, окрім як забрати сина та піти. Ольга та Поль поїхали на південь Франції. З майном пізніше розбиралися адвокати, але офіційно розлучення так і не було оформлено. Вона до кінця своїх днів залишалася дружиною Пікассо, давно зненавидженою і відкинутою. Син пізніше повернувся до батька та працював у нього водієм.

Ольга Хохлова померла 1955 року. До самої смерті вона писала колишньому чоловікові, але жодної відповіді так і не отримала. Незважаючи на те, що назавжди залишилася єдиною жінкою, якій Пікассо присвятив найбільше картин.
Читайте також: Кетрін Зета-Джонс і Майкл Дуглас: «Ми цінуємо наше щастя»
Долучайтесь до наших соцмереж, аби бути в курсі усіх важливих новин та подій:Facebook, Telegram, Instagram