Анастасія Ніколаєнко
Амбасадорка проєкту “Дитинство без війни” Оля Полякова особисто приїде проводжати дітей. Співачка вважає, що обов’язок суспільства подбати про безпеку дітей, які втратили батьків і через війну опинилися в нелюдських умовах — серед руїн, без світла та води, під постійними обстрілами і ракетними атаками. Є діти, які після загибелі батьків залишилися з бабусею й дідусем. У їхній будинок росіяни поцілили ракетою. Доки літній дідусь намагається самотужки відремонтувати оселю, родина тулиться у літній кухні.
На Миколаївщині, Херсонщині, Запоріжжі, Дніпропетровщині, Донеччині, Луганщині й Харківщині сотні дітей-сиріт, чиє життя російські окупанти перетворили на пекло. Їх потрібно рятувати. За цю справу взявся Благодійний фонд Руслана Шостака у межах проєкту «Дитинство без війни».
У перші місяці після повномасштабного вторгнення команда проєкту «Дитинство без війни» організувала наймасштабнішу евакуацію дітей-сиріт з часів Другої світової. Проєкт «Дитинство без війни» розмістив своїх підопічних у готелях на морському узбережжі Туреччини, забезпечив харчування, медичне обслуговування та психологічну підтримку, організував навчання та змістовне дозвілля. Від початку війни Фонд надав допомогу вже 3000 дітям-сиротам та їхнім супровідникам.
Тепер проєкт «Дитинство без війни» дає можливість виїхати до Туреччини дітям-сиротам із прифронтових регіонів. За липень у безпечні місця вивезли понад 300 осіб. Це вихованці дитячих будинків сімейного типу та їхні опікуни, діти-сироти, які втратили батьків і мешкають разом з бабусями й дідусями. Через вік і хвороби вони були неспроможні вивезти онуків у безпечне місце і лишалися разом зі дітьми на лінії вогню.
Завдяки благодійникам, волонтерам та небайдужим співвітчизникам, які долучилися до проєкту «Дитинство без війни», ще 50 дітей-сиріт отримають можливість виспатися без повітряних тривог, жити, не ховаючись у підвалах, і дочекатися перемоги України у безпеці й комфорті. Загалом до кінця літа планують надати притулок у Туреччині ще 150 дітям сиротам.