Володимир Спiваковський: починати вчитися ніколи не пізно

Володимир Спiваковський, президент освітньої корпорації Гранд, вчений, письменник, візіонер, підприємець та громадський діяч вже завтра виступатиме на форумі «Освіта Дивосвіту». У ексклюзивному інтерв’ю для WoMo Володимир розповів що впливає на якість навчання та якою може бути освіта в Україні.

Освітній процес це питання інтересу чи дисципліні?

Я в цьому питанні встановив пропорцію 50:50. І вона добре спрацьовує. Це формула «і-і» замість формули «або-або». Тому що вона дає синергічний ефект.

Взагалі пропорція «2 в 1» – існує у багатьох речах та явищах: шампунь з кондиціонером, годинник з індикаторами здоров’я, пам’ять та уява, процес та результат. Окремо вони теж можуть бути, але разом вони – особлива сила.

Секретний інгредієнт класного учня в чому?

Класний учень зазвичай має внутрішню мотивацію підвищувати свою самооцінку. Я одного разу сказав учневі, дуже здібному, але лінивому і зарозумілому, що якщо він і далі продовжуватиме в такому ж дусі, то його особиста капіталізація знизиться. Він остовпів і запитав «а що таке капіталізація». Я сказав: погугли – дізнаєшся. Наступного дня він мене відшукав і каже: то що, якщо мене розглядати як акції, то мої акції впадуть у ціні?.. — Так, кажу я. Ти нічого не коштуватимеш.

— Ні, я так не можу! Як це я нічого не стою!?

З того дня його, як підмінили, зараз керує найбільшою корпорацією, і стежить, щоб її акції не падали. Ось такий життєвий урок і незвичайний скил для дитини.

Як привчити дитину/людину цікавитись навколишнім середовищем?

Найкраще – якимось важливим практичним проєктом.

Якось я був в Австралії, а там вивчають біологію, як у нас чотири роки: ботаніка, зоологія, анатомія та загальна біологія. Але якщо в нас це вивчається рівномірно за роками, то у них цю всю програму вони проходять за два роки, а решту два роки вони всією країною вивчають лише ОДНУ тему: Чому у них кити мимоволі викидаються на берег»? Австралійці століттями неспроможні цього зрозуміти.

І кажуть: нам дуже важливо дізнатися про причини цього жахливого явища, і хто винен: планктон, течії, температура, близькість Антарктиди, чи що? А раптом ці ж шкідливі явища впливають і на нас, на життя людини?

У результаті, всі діти вивчають вплив довкілля на реальне життя живої істоти, роблять це індивідуально і командою, самі і з вченими, і всі етапи проєкту вчасно здають. Все це допомагає їм і в шкільний час, і потім у дорослому житті. І до довкілля вони все життя приділяють пильну увагу.

Я, правда, не можу зрозуміти, чому нашу країну спіткала така страшна чорнобильська катастрофа, а її вплив на наше життя в школі не вивчається, як це роблять в Австралії.

Характер це гнучкість чи навпаки, повторюваний набір реакцій, як ви вважаєте що краще для освітнього процесу?

Тут мене теж рятує теорія пропорцій, коли потрібно виявляти гнучкість (приблизно 20%), і вміти це робити для потрібного результату. А також слідувати встановленим алгоритмам i правилам (приблизно 80%), як це відбувається при випіканні торта за рецептом.

Чи буває запізно навчатися? Які відмінності у навчанні молоді та дорослих за умови що мозок таки нейропластичний?

Починати вчитися ніколи не пізно. Інша річ, що мозок нейропластичний для дітей та дорослих у різному ступені. З віком слабшає пам’ять, реакція та швидкість переробки інформації. Тут найважливіше має значення у відповідь питання: навіщо вчитися? І якщо мотивація сильна, то й перешкод немає.

Одна справа вивчати англійську мову просто так, як завгодно, а зовсім інша справа, якщо потрібно виїжджати в іншу країну і складати там іспит. Або потрібно терміново чогось вивчитися, щоби отримати потрібну роботу. Отже, головне питання мотивації, а не віку.

Яке майбутнє чекає на українське освіту?

Вона має три шляхи. Перший – робити косметичний ремонт окремих елементів системи освіти, типу портфоліо, парти поміняти, електронні щоденники вдосконалити, підручники вчасно друкувати, зарплати підвищувати тощо.

Другий шлях – кардинально покращити окремі елементи системи освіти: оновити контент, зробивши його сучасним. Впровадити ефективні нові технології, щоб навчання було кориснішим та швидшим. Перенавчити вчителів цього нового контенту та нових технологій, освоїти нові світові тренди і неухильно їх впроваджувати.

І третій шлях – створити систему освіти світового рівня, перевівши її з відсталого, як зараз, рівня 2.0. — на рівень 5.0. Я вибрав би третій варіант, тим більше що всі передумови для цього є.

Стратегування, як йому навчити дітей/людей?

Потрібно запровадити уроки футурології. Тоді у дітей розвиватиметься візіонерство, і вони розумітимуть, що стратегія – це не списаний реферат про якесь абстрактне майбутнє, а реальний алгоритм для досягнення важливої мети.

Наприклад, дитина у майбутньому хоче стати банкіром. Але коли йому пояснять, що зараз 80% банків суттєво скорочують персонал, і що йому в майбутньому може не виявитися робочого місця, він почне вигадувати собі іншу стратегію.

Наприклад, змінить свою мрію на юриста. І тут виявиться те саме. Багато юристів уже не потрібні. Їх також скорочують. І що тоді робити, ким бути? І ось тут і починається справжнє особисте стратегування. Те саме зі стратегією розвитку фірми чи країни, коли їх стратегії заходять у глухий кут, але рішення все одно треба шукати і знаходити. Тим більше, що зараз виникає величезна кількість нових професій.