Володимир Спiваковський: починати вчитися ніколи не пізно

29 сентября, 2023

Володимир Спiваковський, президент освітньої корпорації Гранд, вчений, письменник, візіонер, підприємець та громадський діяч вже завтра виступатиме на форумі «Освіта Дивосвіту». У ексклюзивному інтерв’ю для WoMo Володимир розповів що впливає на якість навчання та якою може бути освіта в Україні.

Освітній процес це питання інтересу чи дисципліні?

Я в цьому питанні встановив пропорцію 50:50. І вона добре спрацьовує. Це формула «і-і» замість формули «або-або». Тому що вона дає синергічний ефект.

Взагалі пропорція «2 в 1» – існує у багатьох речах та явищах: шампунь з кондиціонером, годинник з індикаторами здоров’я, пам’ять та уява, процес та результат. Окремо вони теж можуть бути, але разом вони – особлива сила.

Секретний інгредієнт класного учня в чому?

Класний учень зазвичай має внутрішню мотивацію підвищувати свою самооцінку. Я одного разу сказав учневі, дуже здібному, але лінивому і зарозумілому, що якщо він і далі продовжуватиме в такому ж дусі, то його особиста капіталізація знизиться. Він остовпів і запитав «а що таке капіталізація». Я сказав: погугли – дізнаєшся. Наступного дня він мене відшукав і каже: то що, якщо мене розглядати як акції, то мої акції впадуть у ціні?.. — Так, кажу я. Ти нічого не коштуватимеш.

— Ні, я так не можу! Як це я нічого не стою!?

Боротьба за людей: які рішення працюють у 2026 році

8 липня 2026 року в Києві HR Wisdom Summit 2026 об’єднає HRD, CEO та керівників компаній для обговорення найгостріших викликів ринку праці. Учасники говоритимуть про утримання талантів, адаптацію ветеранів, нові моделі управління командами та розвиток навичок, необхідних бізнесу вже сьогодні.

З того дня його, як підмінили, зараз керує найбільшою корпорацією, і стежить, щоб її акції не падали. Ось такий життєвий урок і незвичайний скил для дитини.

Як привчити дитину/людину цікавитись навколишнім середовищем?

Найкраще – якимось важливим практичним проєктом.

Якось я був в Австралії, а там вивчають біологію, як у нас чотири роки: ботаніка, зоологія, анатомія та загальна біологія. Але якщо в нас це вивчається рівномірно за роками, то у них цю всю програму вони проходять за два роки, а решту два роки вони всією країною вивчають лише ОДНУ тему: Чому у них кити мимоволі викидаються на берег»? Австралійці століттями неспроможні цього зрозуміти.

І кажуть: нам дуже важливо дізнатися про причини цього жахливого явища, і хто винен: планктон, течії, температура, близькість Антарктиди, чи що? А раптом ці ж шкідливі явища впливають і на нас, на життя людини?

У результаті, всі діти вивчають вплив довкілля на реальне життя живої істоти, роблять це індивідуально і командою, самі і з вченими, і всі етапи проєкту вчасно здають. Все це допомагає їм і в шкільний час, і потім у дорослому житті. І до довкілля вони все життя приділяють пильну увагу.

Я, правда, не можу зрозуміти, чому нашу країну спіткала така страшна чорнобильська катастрофа, а її вплив на наше життя в школі не вивчається, як це роблять в Австралії.

Характер це гнучкість чи навпаки, повторюваний набір реакцій, як ви вважаєте що краще для освітнього процесу?

Тут мене теж рятує теорія пропорцій, коли потрібно виявляти гнучкість (приблизно 20%), і вміти це робити для потрібного результату. А також слідувати встановленим алгоритмам i правилам (приблизно 80%), як це відбувається при випіканні торта за рецептом.

Чи буває запізно навчатися? Які відмінності у навчанні молоді та дорослих за умови що мозок таки нейропластичний?

Починати вчитися ніколи не пізно. Інша річ, що мозок нейропластичний для дітей та дорослих у різному ступені. З віком слабшає пам’ять, реакція та швидкість переробки інформації. Тут найважливіше має значення у відповідь питання: навіщо вчитися? І якщо мотивація сильна, то й перешкод немає.

Одна справа вивчати англійську мову просто так, як завгодно, а зовсім інша справа, якщо потрібно виїжджати в іншу країну і складати там іспит. Або потрібно терміново чогось вивчитися, щоби отримати потрібну роботу. Отже, головне питання мотивації, а не віку.

Яке майбутнє чекає на українське освіту?

Вона має три шляхи. Перший – робити косметичний ремонт окремих елементів системи освіти, типу портфоліо, парти поміняти, електронні щоденники вдосконалити, підручники вчасно друкувати, зарплати підвищувати тощо.

Другий шлях – кардинально покращити окремі елементи системи освіти: оновити контент, зробивши його сучасним. Впровадити ефективні нові технології, щоб навчання було кориснішим та швидшим. Перенавчити вчителів цього нового контенту та нових технологій, освоїти нові світові тренди і неухильно їх впроваджувати.

І третій шлях – створити систему освіти світового рівня, перевівши її з відсталого, як зараз, рівня 2.0. — на рівень 5.0. Я вибрав би третій варіант, тим більше що всі передумови для цього є.

Стратегування, як йому навчити дітей/людей?

Потрібно запровадити уроки футурології. Тоді у дітей розвиватиметься візіонерство, і вони розумітимуть, що стратегія – це не списаний реферат про якесь абстрактне майбутнє, а реальний алгоритм для досягнення важливої мети.

Наприклад, дитина у майбутньому хоче стати банкіром. Але коли йому пояснять, що зараз 80% банків суттєво скорочують персонал, і що йому в майбутньому може не виявитися робочого місця, він почне вигадувати собі іншу стратегію.

Наприклад, змінить свою мрію на юриста. І тут виявиться те саме. Багато юристів уже не потрібні. Їх також скорочують. І що тоді робити, ким бути? І ось тут і починається справжнє особисте стратегування. Те саме зі стратегією розвитку фірми чи країни, коли їх стратегії заходять у глухий кут, але рішення все одно треба шукати і знаходити. Тим більше, що зараз виникає величезна кількість нових професій.