Всесвітній день дівчат: три науковиці, які змінили світ

11 октября, 2023

День дівчат було вперше встановлена ООН у 2012 році з метою підвищення свідомості про проблеми, з якими стикаються дівчата по всьому світу і підкреслення важливості забезпечення рівних прав та можливостей для дівчат і жінок. Ми зібрали три видатні жінки, чия робота вплинула на світ науки.

Валентина Радзимовська 

Українська дослідниця біології та медицини, лікарка, засновниця української школи фізіологів та біохіміків, громадсько-політична діячка, професорка

Наукову діяльність жінка присвятила вивченню фізіології, зокрема фізіології дитячого організму. Її дослідження в цій області стали надзвичайно важливим внеском у медичну практику та догляд за дітьми. Вона докладала зусиль, щоб зрозуміти фізіологічні особливості та потреби дітей, що дозволило покращити лікування та догляд за їхнім здоров’ям. До того ж Валентина Радзимовська провела важливі дослідження в галузі патофізіології туберкульозу, що стало ключовим для розуміння цієї хвороби та розробки методів лікування. Вона також досліджувала вплив кислотно-лужного балансу на функціонування живих клітин, сприяючи розвитку наукових знань у галузі фізіології та біохімії організму.

Валентина Радзимовська, видатна вчена, народилася у жовтні 1886 року в сім’ї з багатою спадковою історією та громадською активністю. Її батько був ветераном російсько-турецької війни та членом Київської Громади, а мати – відомою українською письменницею та членом Української Центральної Ради.

Здобувши чудову освіту та подолавши багато викликів, Валентина вирішила слідувати шляхом науки. Вона пройшла шлях від студента до приват-доцента, вивчала фізіологію, дитячу фізіологію та патофізіологію туберкульозу. Її дослідження привнесли значний внесок у медичну практику та наукові знання.

Проте її наукова кар’єра була ускладнена політичними обставинами. Радянська влада ставилася до неї з підозрою через її зв’язки з українськими політичними діячами та іноземними вченими. Навіть після семимісячного арешту та подальшого відновлення на роботі, їй не дозволили займати важливі посади. Проте Валентина Радзимовська не зупинялася. Вона продовжила наукові дослідження та педагогічну діяльність.

Джейн Гудолл

Піонерка вивчення приматів та їхньої поведінки

Відома науковиця доктор Джейн Гудолл на відвідинах центр порятунку шимпанзе в Ентеббе, Уганда. Червень 2018 року. Фото: Sumy Sadurni

Джейн Гудолл, народилася у 1934 році, і є видатною англійською приматологинею та дослідницею поведінки тварин. Її внесок у науку та наше розуміння приматів, зокрема шимпанзе, є вражаючим та надзвичайно важливим. Велика частина її наукової діяльності була присвячена дослідженню приматів у дикій природі. Вона провела багато років у Танзанії, де вивчала поведінку шимпанзе та інших приматів. Її робота сприяла відкриттю багатьох важливих фактів про їхню соціальну структуру, комунікацію та життєвий цикл.

Серед видатних досягнень Джейн Гудолл є той факт, що вона першою описала те, як шимпанзе використовують інструменти, такі як гілки для отримання їжі. Ця інтелектуальна здатність тварин відкрила нову галузь вивчення поведінки приматів. Крім того, Джейн Гудолл звернула увагу на важливі аспекти збереження природи та екології. Вона стала активісткою в охороні довкілля та природи, надихаючи інших на збереження дикої природи.

Життєва праця Джейн Гудолл залишає слід у науці та стимулює нас пильнувати та дбати про наше природне середовище.

Розалінд Франклін

Революціонер у вивченні ДНК

Розалінд Франклін, британська біофізикиня та хімікиня, народилася у 1920 році. Науковиця відома своїм вагомим внеском у розуміння структури ДНК та визначення її двійної спіралі. Її рентгенівські дослідження відкрили нові горизонти в генетиці, хоча Нобелівська премія за це відкриття була присуджена іншим вченим.

Відома своєю невгамовною працьовитістю та науковою відданістю, Розалінд брала участь у дослідженнях структури вуглецю та вуглецевих сполук, але її найвидатніша робота пов’язана із ДНК. Її рентгенівські фотографії кристалів ДНК надали ключові відомості про її структуру. Пізніше її колега Моріс Уілкінс, без її відома, показав фотографії Джеймсу Ватсону і Френсісу Кріку, які також намагались довести, що ДНК має спіральну структуру. Через рік Ватсон згадає, що, коли вперше побачив фотографії Франклін, він одразу зрозумів, на що дивиться.

Хоча Розалінд Франклін не отримала Нобелівську премію за це відкриття, її дослідження були важливим етапом у вивченні генетичної інформації. Вона розкрила секрети подвійної спіралі ДНК, що визначило подальший розвиток генетики та молекулярної біології. Померла науковиця в молодому віці, але її науковий спадок залишив незабутній внесок у науку та вивчення ДНК, і її робота і дослідження залишаються важливими для нашого розуміння життя та генетичної спадковості.