Наближається закінчення ще одного непростого для кожного українця року. Попри війну, втрати, біль та погані новини ми намагаємося жити й досягати поставлених цілей. І щоб зрозуміти наші успіхи за рік, можемо підсумовувати особисті результати. Разом зі спеціалісткою Центру «Незламна» від «Фонду Маша» ми розповідаємо, як це робити правильно.

Підбиття підсумків року — це хороший інструмент, щоб усвідомити свої успіхи, напрямок руху та скласти подальші плани. Коли ми бачимо загальну картину, отримуємо задоволення від досягнутого й маємо привід себе похвалити.

— Нашому мозку потрібні результати, аби зрозуміти, які ми молодці та чого досягли. Саме цими результатами й можуть стати підсумки року. Вони дають нам можливість визначити свої сильні сторони і справді порадіти досягненням. Окрім того, записавши все, що нам вдалося зробити за рік, ми зможемо оцінити, з якою швидкістю рухаємось, у якому напрямку, де потрібно щось відкоригувати чи змінити стратегію, — говорить Ірина Басіста, психологиня та методологиня Центру «Незламна».

Найкраще це робити від руки чи на комп’ютері (якщо вам так зручніше). Можна писати тезисно, малювати, створювати діаграми.

— Подумки ми багато що обезцінюємо чи забуваємо. А якщо у вас перед очима будуть цифри, відсотки, графіки чи слова — ви зможете побачити загальну картину, — зазначає психологиня.

Завдяки підсумкам ми можемо провести ревізію наших попередніх планів на рік та викреслити те, що вже не актуальне. Якщо якусь із задач вам не вдалося виконати повністю, не варто засмучуватися. Навпаки, краще проаналізувати, на якому етапі ви зараз, похвалити себе та поставити цю задачу в плани на наступний рік.

Що ви можете проаналізувати та записати у своїх підсумках року:

• Задачі, що вдалося реалізувати
• Нові знання та навички, які ви отримали
• Місця, де ви побували
• Люди, з якими познайомилися
• Важливі моменти, що відбулися у вашому житті
• За що ви вдячні собі
• Чим пишаєтеся

— Я проводжу багато тренінгів і семінарів та помітила, що в нашій культурі люди не звикли себе за щось хвалити. Наприклад, до мене звертаються по психологічну допомогу жінки, які виїхали за кордон. Вони кажуть, що засмучені, адже нічого корисного в житті не зробили. Я ж повертаю їх до реальності та звертаю увагу на те, що за час перебування у чужій країні вони змогли влаштувати своїх дітей у садочки чи школи, вивчити іноземну мову, розібралися в бюрократичних особливостях країни проживання. Якщо ви були в Україні й вижили — це теж досягнення. Тому всіма своїми успіхами потрібно пишатися й дозволити собі якусь винагороду, хоча б мінімальну.

І пам’ятайте, що не потрібно порівнювати себе з кимось іншим, а лише з собою вчорашнім!