Жіноча робота — найважча робота у світі

У 2022 році Бюро статистики праці США констатувало: американські жінки більше часу витрачають на хатні справи й догляд дітей і через це частіше змушені призупиняти свою кар’єру. Водночас жінки, які працюють, заробляють менше, ніж їхні колеги-чоловіки: 82 центи — для жінок відповідно до кожного долара, що заробив чоловік, у 2022 році, — дослідження Pew Research Center.

Понад 80% японців вважають, що жінки занадто багато часу витрачають на догляд дітей і побут. Такі результати засвідчило дослідження уряду Японії в січні 2023 року. Водночас понад 50% опитаних упевнені, що чоловіки перебувають у дещо привілейованому становищі на роботі, на відміну від жінок.

• хатнього працівника / працівниці (щомісячна середня зарплата) — 19 000 грн;
• няньки (24 години на день упродовж місяця) — 74 400 грн;
• кухаря (щоденно протягом місяця + придбання продуктів) — 23 994 грн.

Залежно від ступеня залученості другого партнера суми можуть різнитися.

За даними дослідження Фонду ООН у галузі народонаселення в партнерстві із Центром «Розвиток КСВ», здійсненого у 2021 році,  українські чоловіки витрачають на хатні справи й дітей у середньому 15 годин на тиждень, а жінки — 29 годин. Але якщо в сім’ї тільки жінка відповідає за дім і дітей, то за умови відповідної оплати праці чоловік просто не зміг би оплатити такі «послуги дружини», оскільки заплатити їй довелося б щонайменше 41 000 грн (якщо з графіком) або більш як 100 000 грн на місяць (якщо хатня робота — 24/7 та 31 день на місяць без вихідних і свят).

Однак сьогодні рівень заробітної плати жінок значно нижчий, ніж чоловіків: у 2021 році різниця в оплаті праці чоловіків і жінок становила 18%.

«Поєднувати повний робочий день з вихованням маленьких дітей — надскладне завдання, що часто змушує матерів, які вигоріли, зупиняти свою кар’єру», — констатує докторка Маріанна Купер, соціологиня зі Стенфордського університету, яка досліджує гендерні питання й майбутнє роботи.

Під час пандемії COVID-19 ситуація з дисбалансом у репродуктивній роботі погіршилася: за даними Всесвітнього економічного форуму, під час пандемії «жінки більше відчували на собі тягар домашньої роботи проти чоловіків». Дослідження ООН, проведене 2020 року, свідчить, що карантин посилив проблему гендерних стереотипів і патріархальних соціальних норм щодо ролей жінки й чоловіка в сім’ї, оскільки значне навантаження через хатню роботу й догляд вдома припало на жінок. Жінки, які працюють удома, змушені були поєднувати оплачувану роботу, хатні справи й догляд дітей, що залишилися вдома через карантин у навчальних закладах.

Наприклад, 63,5% респонденток констатували збільшення часу, який вони витрачають на прибирання, 50,5% — на приготування їжі, 53,3% — на психологічну й емоційну підтримку дорослих членів сім’ї.  78,9% респонденток, які мали дітей шкільного віку, зазначили, що переважно саме вони стежили за їхнім навчанням під час карантину. Цікаво, що відповіді чоловіків підтверджують цю тенденцію: лише 32,3% чоловіків відповіли, що опікуються організацією навчання дітей під час карантину. Як показує досвід, ситуація, що склалася під час пандемії COVID-19,  має тривалі наслідки, адже навіть після пандемії більшість компаній дозволила працівникам працювати з дому якусь частину тижня — від одного до трьох днів. «Після карантину наслідки для гендерної рівності будуть відчутними у світі ще довго», — зазначає в інтерв’ю для ВВС Мішель Тертільт, економістка Мангаймського університету в Німеччині.

Європейський Союз у 2022 році ухвалив закон про рівність у сфері домашньої роботи, що забороняє дискримінувати працівників на основі їхнього гендерного статусу. У червні 2023 року набула чинності Директива ЄС 2023/970 щодо посилення застосування принципу рівної оплати за однакову працю чоловіків і жінок через прозорий механізм  оплати. У держав — членів ЄС є три роки, щоб внести її до національного законодавства.

Прем’єр-міністр Великої Британії  Ріші Сунак до 2024 року пообіцяв суттєві зміни в репродуктивній роботі — «революцію в догляді дітей» з акцентом на зменшенні «дискримінації жінок».

Україна також вживає заходів для покращення ситуації з розподілом домашньої роботи й доглядом дітей. Зокрема:

• у 2020 році Україна долучилася до Міжнародної ініціативи «Партнерство Біарріц» і до Міжнародної коаліції за рівну оплату праці;
• у 2021 році Верховна Рада України ухвалила закон про забезпечення рівних можливостей матері й батька в догляді дитини, що визначив відпустку для догляду дитини до досягнення нею трирічного віку як рівне право кожного з батьків, і вніс відповідні зміни до ст. 179, 181 Кодексу законів про працю України та ст. 18, 20 Закону України «Про відпустки». Проте норми цього закону не поширювалися на військових;
• у 2022 році парламент ухвалив закон, що вніс зміни до частини 19 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», якими встановив норму щодо надання відпусток для догляду дитини не лише жінкам, а й чоловікам  у разі, якщо обоє є військовослужбовцями, «на рівних умовах у мирний час та в особливий період чи воєнний стан».
• у 2023 році Кабінет Міністрів України схвалив Національну стратегію подолання гендерного розриву в оплаті праці на період до 2030 року й затвердив План заходів її реалізації на 2023–2025 роки, що  передбачає подолання стереотипів і дискримінації за ознакою статі, створення умов для зручного поєднання сімейних і професійних обов’язків, а також  вдосконалення законодавства про рівну оплату праці. Зокрема,  Планом передбачено приєднання України до принципів розширення прав і можливостей жінок (WEPs); здійснення гендерних аудитів; запровадження гендерних квот в органах управління й на керівних посадах; виділення ресурсів для стимулювання кар’єрного зростання жінок; розроблення внутрішніх (на рівні роботодавця) механізмів реагування на випадки гендерної дискримінації; здійснення раз на два роки конкурсів з дотримання принципів гендерної рівності роботодавцями й інформаційних заходів для привернення уваги громадськості, а також інформаційних заходів для роботодавців щодо подолання стереотипів і посилення ролі жінок у повоєнній відбудові тощо.

На законодавчому рівні заплановано вдосконалити механізм нормативного регулювання такого виду економічної діяльності, як «денний догляд дітей», щоб сприяти роботі дитячих установ і створювати можливості для органів місцевого самоврядування організовувати догляд дітей за прикладом функціонування опорних закладів освіти.

«Україна, попри війну, планує працювати над рівністю й подолати гендерний розрив в оплаті праці», — наголосила з високої трибуни 78-ї сесії Генасамблеї ООН Перша леді України Олена Зеленська.

Зменшення тягаря хатніх справ і догляду дітей  можливе й завдяки новим світовим ІТ-трендам.

По-перше, дедалі більше сімей використовують у побуті  ІТ-менеджери для ефективного планування: до списку справ може мати доступ уся сім’я, разом вона створює розклад, можна залишати повідомлення, нотатки й коментарі до окремих завдань.

По-друге, багато людей використовує штучний інтелект для складання списків покупок і планування сімейних поїздок. Для багатьох він став помічником зі складання розкладу, розрахунку сімейного бюджету й навіть із вигадування казок на ніч дітям.

По-третє, міністерство з питань рівноправності Іспанії цього літа запустило безплатний застосунок, у якому можна фіксувати, скільки часу кожен член сім’ї витрачає на домашні справи. Водночас враховується не лише фізична робота, а й розумова. Наприклад, неочевидним домашнім обов’язком є складання списку продуктів, які треба купити, і вибір страв, які треба приготувати. За допомогою цього застосунку влада Іспанії хоче знизити навантаження на жінок, які витрачають на роботу вдома вдвічі більше часу, ніж чоловіки.