Анастасія Ніколаєнко
Нещодавно The New York Times розповів про українських жінок, які у воєнні часи опановують традиційно чоловічі професії: шахтарок, водійок вантажівок та автобусів, зварювальниць. Щодня українки демонструють героїзм: захищають нас на фронті, долучаються до відбудови, відкривають бізнеси тощо.
Тисячі українських жінок добровільно долучилися до армії. За даними Міністерства оборони України, у ЗСУ служать 68 тисяч жінок, із них 48 тисяч — військовослужбовиці. Приблизно 5 тисяч захисниць перебувають безпосередньо у зоні бойових дій. Кількість офіцерок зросла за роки війни у шість разів. Українська армія — одна із найбільш фемінізованих армій світу.
В економіці українські жінки також демонструють лідерство. Уряд звітує: торік 56% бізнесу заснували саме українки. Згідно з програмою «Власна справа» 55% отримувачів грантів — жінки, а серед грантерів на ветеранський бізнес 48% жінок. У першому кварталі 2024 року жінки відкрили майже 44 тисячі ФОПів. Це майже 60% загальної кількості фізосіб-підприємців, що є найвищим показником останніх років.
Політика також змінюється на користь жінок. Виборчий кодекс України 2019 року запровадив гендерну квоту на рівні 40%: у кожній п’ятірці партійного виборчого списку мають бути як чоловіки, так і жінки (не менше двох кандидатів кожної статі). На момент обрання українського парламенту ІХ скликання жінок було 87, що становило 20,5% від фактичної кількості народних депутатів. Тоді як у парламенті минулого, VIII скликання, їх було майже удвічі менше — 12%, а у Верховній Раді України I скликання — лише 2,5%.
За даними ООН, представництво жінок у парламентах світу становить приблизно 27%, а на місцевому рівні — 35,5%. Гарна новина: цього року серед обраних до Європарламенту депутатів — 39% жінок, що більше за середнє значення європейських національних парламентів (приблизно 32%).
Гендерний баланс у парламенті має безпосередній вплив на боротьбу за чисте довкілля та сталий розвиток. Дослідження демонструють, що країни з більшою часткою жінок у парламенті частіше ратифікують екологічні договори та ухвалюють політичні рішення, спрямовані на зелений курс економіки.
Це важливе питання, адже більшість опитаних Європейським інвестиційним банком громадян ЄС (66%), Великої Британії (62%) та Китаю (60%) вважають, що війна в Україні та її наслідки пришвидшать зелений курс глобальної економіки. Президент України Володимир Зеленський неодноразово наголошував, що Україна бачить себе як надійного партнера Заходу в цьому переході. Саме тому під час відбудови Україна робитиме акцент саме на реалізації екологічних проєктів і готова стати одним із європейських хабів сучасної зеленої енергетики. Отже, лідерство жінок у сферах, спрямованих на відновлення довкілля та розвиток зеленої енергетики, зростатиме.
Сьогодні жінки ще недостатньо представлені на «зелених» робочих місцях. Хоча вони становлять 48% від загальної робочої сили у світі, проте лише 22% — у секторі традиційної енергетики. Ця цифра ще менша на управлінських посадах, де, за даними Міжнародного енергетичного агентства, лише 12% керівників — жінки.
Залучення жінок у сектор відновлюваної енергії зміцнить кадровий резерв та покращить розробку та надання продуктів і послуг. Скорочення гендерної нерівності у сільському господарстві (у володінні активами, доступі до навчання, страхування та фінансів) може підвищити продуктивність на 20-30% та збільшити загальний обсяг сільськогосподарського виробництва на 2,5-4%.
Жінки-лідерки з більшою ймовірністю виступатимуть за протидію зміні клімату. Зрештою залучення жінок вирішить проблему попиту на екологічні навички, що нині випереджає пропозицію. За даними Європейського інвестиційного банку, громадськість та уряди усіх західних країн поступово розробляють керівні принципи та інші інструменти, що допомагають організаціям розпізнавати дискримінаційні практики і працюють над зменшенням гендерного розриву у всіх сферах суспільного життя.
Це стосується й України. Наприклад, Верховна Рада України сьогодні розглядає можливість розширення гендерних квот не лише на виборні посади, але й на посади державної служби.
Глобальний звіт про гендерний розрив 2023 року нарахував 131 рік, що потрібен світові для досягнення гендерного балансу. У нас немає стільки часу! Війна та катастрофічні наслідки для екології вимагають негайних дій. Нам потрібно більше лідерок не лише у політиці, а й у підприємництві, науці, інженерії, енергетиці тощо. Це пришвидшить реалізацію «зелених» проєктів і просування кліматичних рішень, яких відчайдушно потребує не лише Україна, а й увесь світ.