Тетяна Марінова
SHE Congress 2024 ставив собі на мету реалізацію слогана «Надихай. Створюй. Перемагай». Увага до спротиву України викликав інтерес до нашого національного культурного продукту. Є чимало випадків успішних комерційних проривів наших митців у світовій моді, музиці, живописі, але чому світ не говорить про потужну українську хвилю?
Франк Петер Вільде: «Коли очі світу звернені на Україну, це найкраща можливість показати, як у вітрині все, що може запропонувати ваша держава»
Єдиним запрошеним чоловіком на заході став великий друг України – берлінський дизайнер та співвласник стайлінгового агентства Perfect Props Styling Франк Петер Вільде. Він набув популярності в нашій державі, бо з першого дня війни привертав увагу світу своїми жовто-блакитними ліфт-луками з меседжами про підтримку та незламність нашого народу. Таку форму для висловлення власної політичної позиції дизайнер використовує вже 14 рік поспіль.
Першу світову славу йому приніс ліфтовий протест проти Brexit. Підтримував пан Вільде і біженців багатьох війни, які шукали порятунок у Європі. Порівнюючи хвилі втікачів від війни, майстер зазначив, що вражений істотною різницею між сирійськими та українськими жінками. Наші співвітчизниці одразу прагнули доєднатись до допомоги Україні та працювати на благо землі, яка давала їм прихисток.
На SHE Congress Франк Петер Вільде завітав із доповіддю про силу культурної спадщини та сучасну українську моду. У Берліні митець став великим фанатом українського дизайну.
«Українці привезли до Німеччини потужну культурну хвилю. Фестиваль мотанки став величезною культурною подією, яка представляє українське мистецтво, українські пекарні у Берліні, музика, покази модних брендів на Берлінському тижні моди. І культурну перемогу ви вже здобули»
«Вся Німеччина побачила, яку красу українці здатні створити замість того, щоб впадати у відчай та плакати. Більшість з ваших біженців прямо кажуть: ми не хочемо, щоб Росія виграла, тому повинні вижити тут та підтримати свою армію та країну»,- розповів гість конгресу.
Спікер поділився, що за два з половиною роки відкрив для себе українських дизайнерів сучасної української моди. Але українці мають використовувати будь-які нові можливості для просування своїх ідей на світовій арені, бо закордонна допомога залежить від того, наскільки є цінним те, що треба врятувати.
«Я побачив вперше, як країна, намагаючись протистояти повному знищенню, одночасно підтримує культуру та показує світові, що він скоро втратить, якщо Україна програє. І цей меседж вражає мене! Я думаю, що зараз, коли очі світу звернені на Україну, у вас є найкраща можливість показати, як у вітрині все, що може запропонувати ваша держава. До вторгнення ваші модельєри робили красиві речі, але це було більше схоже на сміливий спортивний одяг великого розміру. А, коли почалося повне сканування, я зрозумів, що це повернення до культурної спадщини. Ми, українці, не просто робимо міжнародну моду, а хочемо показати світові, що таке наша країна. Ми хочемо показати красу нашої країни, і ви могли побачити це в усіх колекціях. І це було захопливим явищем для мене! Але не всі такі меседжі розуміють без додаткового тлумачення. Я працюю в рекламі 30 років. Якщо у вас є повідомлення, ви повинні зробити для нього гідне зображення, бо ми живемо в час візуальних новин. І чим кращий вигляд мають ваші новини, тим більше ви привертаєте уваги до теми. А потім вже можна піти глибше та казати: наприклад, підтримай цю красу, аби вона не зникла, – пожертвуйте туди чи сюди. Але зробіть все красиво!»,- порадив експерт.
За словами Франка Петера Вільде творча сила, свідком якої він є протягом останніх двох з половиною років, не втратила потужності. Багатьох із тих, кого дизайнер зустрічав у перші місяці війни, як волонтер на Центральному залізничному вокзалі Берліна, він вже бачив знову, але в інших якостях.
«Наприклад, одна із моїх друзів, з ким я познайомився, – художниця по костюмах Маргарита Шекель. Вона втекла з Києва, і ми пізніше працювали разом над стрічкою «Вирвані з коренем» для Агентства ООН у справах біженців до Дня біженців минулого року. Ми зустрічалися з нею кілька разів після того, як фільм було зроблено. І коли я завітав до Києва, вона забирала мене з залізничного вокзалу, тому що зараз працює на UNITED 24. А за цей час, що ми не бачились, вона багато чого досягла попри війну – наприклад, костюми створювала для Jerry Heil на Євробачення та інших музикантів».
ONUKA: «Команда проєкту прагне, аби «Фабрична, 12» стала культурною точкою на мапі Чернігова та всієї України»
І красиву родинну творчу крапку на She Congress поставила лідерка гурту ONUKA Ната Жижченко. Вона презентувала новий мистецько-спадковий проєкт «Фабрична, 12».
Формат засновниця визначила, як «майстерня-лабораторія задля переосмислення та збереження українського культурного спадку в Чернігові». Локація обрана невипадково, бо за цією адресою розташована музична майстерня дідуся Нати.
«У цьому будинку світ мого дитинства. Тут мій дідусь – відомий майстер народних інструментів, музикант і дослідник української культури Олександр Микитович Шльончик – створив для мене мою першу сопілку та навчив грати на ній. Тут мій дід реставрував унікальну реліквію – торбан Тараса Шевченка, який перебував у дуже занедбаному стані. Це була святиня, до якої він доторкнувся. Дідусь мав вроджений талант майстра інструментів. У шостому класі він виготовив свій перший інструмент – мандоліну. Але щоб дід не створював, він опановував гру на всіх своїх інструментах, тому був і домристом, бандуристом, і кобзарем, і валторністом, і сопілкарем», – поділилась спогадами Ната Жижченко.
Старовинний родинний будинок, якому вже понад сто років, не оминула війна – і дах був частково понівечений, і шибки повилітали. Тож реставрувати довелось багатенько чого, але зусилля цього варті. Тут зростає п’яте покоління нащадків родини, тут промайнуло дитинство та відбувся музичний старт Нати Жижченко.
Команда проєкту прагне, аби «Фабрична, 12» стала культурною точкою на мапі Чернігова та всієї України, де співіснують історія, традиції, та сучасність, яке покликане об’єднати різні покоління творчих українців.
На відвідувачів очікують мистецькі лекції та майстер-класи, творчі зустрічі та виступи музикантів. Тут передбачають навіть 3D-друк майстерня народних музичних інструментів. За мистецькими програмами цього мистецького простору можна слідкувати на офіційному сайті. Вони чудово поєднуються з екскурсіями по стародавньому Чернігову – особливо восени.
У тому, що автори на правильному шляху, вже було кілька вірних знаків – від премії «Емі» та від чернігівської поліції. У квітні випуск «Культурний квест: Україна» (Culture Quest: Ukraine) був номінований на телевізійний “Оскар” – премію «Emmy Awards» у категорії Outstanding Daytime Special. ONUKA стала продюсеркою чернігівських зйомок цього епізоду відомого мистецького серіалу. Світ побачив арттериторію «Фабрична, 12», на якій Ната знайомила ведучого Яна Ґранта з українською музичною культурою та майстернею свого дідуся.
А чернігівська поліція дала вірний знак, коли приїхала на виклик сусідів, що «якісь сектанти влаштували шабаш». Насправді це виступав музичний народний колектив, який має унікальну виконавчу манеру та грає на рідкісних народних інструментах.
Спікерка пригадала, що за цією адресою – Фабрична, 12 – поліція вже викликалась ще за радянських часів. Коли її дідусю виповнилось 60 років, то музиканти звідусіль приїздили привітати славетного майстра. Відповідно – співали, грали на інструментах, які іменинник і створив власноруч. Так з цього ж будинку викликали поліцію, бо «націоналісти влаштували сходку».
She Congress 2024, який об’єднав сильних лідерок з різних сфер життя, прагнув оприлюднити все те найважливіше, що болить та здатне підтримати кожну українку на її власному шляху. Головне – аби ми залишались сповненими вірою у те, що разом дійсно можемо змінювати світ.
Тетяна Марінова