Що, де, коли і як читають військові. Частина друга

Завдяки військовим ми спимо в теплих ліжках, працюємо, виховуємо дітей — живемо. А їм допомагає триматися зв’язок із рідними, добрі й теплі слова та хороші книги. Які, саме, ми й вирішили дізнатися у проєкті “Що, де, коли і як читають військові”. Ми запитали у військових 5-ї Слобожанської бригади НГУ, які книги вони читають, чи мають свої книжкові звички та попросили поділитися своєю улюбленою фразою з прочитаних книг.

В першій статті проєкту ми дізналися, що бригада чи не з перших років свого існування має бібліотеку. Як розповіла бібліотекар бригади Лілія Саютіна, на початку російського вторгнення бібліотека бригади була знищена під час авіаудару російських загарбників. Втім відразу на допомогу прийшли харківські видавництва “Ранок”, “Фоліо”, “Vivat”, “Золоті сторінки”.

Бібліотека відродилася на новому місці. З того часу майже щомісяця видавництво “Ранок” передає до нової бібліотеки всі свої новинки – від класики світової літератури та книг сучасних українських авторів до спеціалізованої літератури з економіки, психології, менеджменту, видань іноземною мовою – адже сьогоднішні гвардійці ще менш ніж три роки тому були керівниками підприємств, менеджерами, лікарями, вчителями, музикантами, скульпторами.

Втім, дамо слово їм самим!

“Зло — це зло. Менше, більше, середнє — усе єдине, пропорції умовні, а границі розмиті. Я не святий пустельник, не тільки саме добро творив у житті. Але якщо доводиться вибирати між одним злом і іншим, я волію не вибирати взагалі”

Це найулюбленіша цитата нашого першого героя, воїна з позивним Хась. В НГУ він служив у 2015-2016 роках, потім мав перерву й ось знову другий рік Хась в статусі воїна. У своєму цивільному житті був приватним підприємцем, займався інтернет-маркетингом, викладав в Академії “ШАГ” курс з інтернет-маркетингу.

Як розповідає захисник, хоча час від часу йому вистачає сил на читання книг, але вдається це не часто. Книги читає переважно в паперовому вигляді, в електронному — рідше. “Книжки здебільшого купую в магазинах, мені подобається сам процес купівлі книги” – ділиться він. “Звісно коли йду до книгарні, вже знаю що саме хочу придбати, але періодично купляю ще щось, що сподобається”.

Коли ми запитали у воїна, на екранізацію яких книг він чекав би найбільше, Хась відповів, що ті книги, які він читав і які, на його думку, заслуговують екранізації, вже екранізовані. Наприклад “Колесо часу”, “Темна вежа”.

І в усіх екранізаціях він підмічає один великий нюанс: пропускається багато деталей, що інколи дуже важливі:

Адже, коли ти читаєш, ти проникаєшся словами, почуттями головного героя, його думкам, настроєм — навіть тим, яка погода навкруги. А на екрані це все, хоч і не в повному обсязі є, але ти сприймаєш це як супутній додаток, а не частину витвору. Хоча є деякі фільми, які використовують аудіо дескрипцію. Одначе поки що я таке зустрічав виключно англійською і на стримінговому сервісі. І ось такі фільми цікаво переглядати.

Хась зізнається, що книги дають йому можливість поринати в інші світи, більш цікаві за наш актуальний і охоче розповідає про ті, які запам’яталися найбільше:

Я ще не зустрічав книги яка б залишила у мене негативні враження після прочитання. Кожна книга чимось вражає. Але мабуть сама цікава серія – це все ж таки “Відьмак”, його всесвіт дуже великий і сповнений багатьма історіями.

З незвичайного це “Коти-вояки”, дуже забавна трансформація, де замість звичайних людей, в ролі головних героїв коти і їхні життя. До речі, це одна з моїх спонтанних покупок, цю книгу я купив просто тому, що сподобалась назва та обкладинка.

А мабуть, сама цікава і незвична історія, яку прочитав, це “Я бачу вас цікавить пітьма”. Це на черзі лежить “Танець недоумка”, яку ще поки навіть не відкривав. Не було часу.

“Від тебе не залежить, які карти тобі випадуть, але від тебе залежить, як ними ходити”

Ця проста фраза підтримує українського воїна з позивним Кава. В ЗСУ він з 26 лютого 2022 року. Наразі перебуває безпосередньо на виконанні бойових завдань. І, повернувшись з останнього бойового виходу, власне взявся відповісти на наші запитання.

Коли й де я читаю книжки? Читаю між виходами, тобто, коли приходжу з позиції й маю вільний час. Читаю в різних умовах — всюди, де доведеться. В окопах можу читати, це коли вже на “відтяжці”, тобто на відпочинку. Трапляється, що й на вулиці читаю, коли гарна погода, тому що в бліндажі погане освітлення, — розповідає Кава. І додає, що має одну звичку, зв’язану з книгами, таку свою особливу традицію:

Коли я приїжджаю в Харків з нуля, то зазвичай йду до книгарні і купляю собі нову книжку. Або коли отримаю зарплату і маю вихідний – то теж йду за новою книгою для себе. Люблю балувати себе новими виданнями. Ще друзі присилають книги. Багато з них я хотів би побачити на широкому екрані, вони того варті. А якщо виділити книгу, що сподобалася останнім часом, я б вибрав “Засновники. Історія створення PayPal та Кремнієвої долини” про одних з найвпливовіших персон у технологічній галузі. Завдяки ним ми маємо мобільні додатки для грошових переказів, системи безготівкових валютних операцій та багато інших цифрових рішень для полегшення нашого життя. На фільм, знятий по цій книзі, я з пішов би у кіно із величезним задоволенням!

“Спочатку робіть те, що необхідно, потім — те, що можливо, і так мало-помалу ви навчитеся робити неможливе”

Цю фразу італійського проповідника Франциска Ассизького воїн з позивним Неш прочитав якраз у день інтерв’ю. Вона відгукнулася йому, бо яскраво відображає ті настанови, з якими виконуються деякі, на перший погляд, начебто просто неможливі, бойові завдання.

В 5 Слобожанській бригаді Неш виконує функцію замполіта. Він розповів, що в житті займався багато чим, важко й перелічити. Ось і останній рік перед мобілізацією Неш мав одразу дві роботи: працював оператором колл-центру та фронтенд-програмістом.

Читаю я, можна сказати, завжди, коли маю час, – розповідає захисник. Книга для мене це перерва. А тут, в бойових обставинах – гарна можливість перевести подих, відволіктися. Якихось особливих умов для читання я не потребую. Аби книга була цікава! З уваги на те, що я гуманітарій, більше цікавлюся психологією, це мій фаховий інтерес. Тай взагалі надаю перевагу вузькоспеціалізованій та науковій літературі, – розповідає Неш.

Серед книг, що вразили чи здивували останнім часом, захисник виділив книгу “Дух росії та інші праці” пера видатного публіциста та ідеолога інтегрального націоналізму Дмитра Донцова, який ще на початку 20-го століття звертав увагу на загрозу російської культури для України.

Він доволі точно описує відмінність російського народу від українського. І саме ця точність мене просто вразила! Вважаю, що кожен українець має за необхідне прочитати цю книгу, рекомендую!

На запитання про те, який книзі він віддає перевагу Неш відповів, що любить саме паперові видання, а купує книги здебільшого в інтернет-книгарнях, з огляду на життя мобілізованого, в якому так багато переїздів.

“Чи хотів би, щоб якась з прочитаних і ще не екранізованих книжок, стала фільмом?” – запитали ми наприкінці нашої розмови. Захисник замислився і сказав, що, на його думку, будь-яка книжка заслуговує на те, аби бути екранізованою.

Так, ми можемо приймати або не приймати те, що там написано. Але це вже суб’єктивна справа. Кожен автор несу крихту істини і у кожної книги є свій читач!

Читайте також:

Долучайтесь до наших соцмереж, аби бути в курсі усіх важливих новин та подій: Facebook, Telegram, Instagram