Оксана Хромова
Психолог Річард Вайзман на початку 2000-х років в Університеті Хертфордшира проводив дослідження, метою яких було зрозуміти, що таке удача і чому деяким людям постійно щастить, а іншим ні. Він дав оголошення в газеті і відібрав 400 учасників експерименту. Половина чоловіків та жінок вважали себе щасливцями, а решта, навпаки, сприймала себе невдахами. Вайзман просив їх проходити тести та вести щоденники. Його дослідження показало, що люди стають щасливими завдяки чотирьом речам.
Щасливці помічають можливості
Це зумів бізнесмен Барнетт Хельцберг. Свого часу він мав велику мережу ювелірних магазинів, яку хотів продати, бо збирався йти на пенсію. Якось на вулиці Нью-Йорка почув, як жінка крикнула «Містере Баффет!», Хельцберг подумав: «А раптом це Воррен Баффет — найбільший інвестор США?». Як виглядає мільярдер, чоловік не знав, проте скористався нагодою і підійшов представитися. Незнайомець справді виявився Ворреном Баффеттом, який згодом купив мережу магазинів Хельцберга.
І річ не тільки у тому, що людина опинилась у потрібному місці у потрібний час, вважає психолог. Бізнесмен міг би не звернути увагу на вигук жінки чи побоятися підійти до одного з найбагатших людей світу.
Везучі більш розслаблені
Під час експерименту Вайзман роздав «везучим» та «невдахам» газети і попросив їх порахувати кількість фотографій. У невдах на це у середньому йшло дві хвилини, у щасливих — кілька секунд. Річ у тім, що на другій сторінці газети був величезний напис «Не рахуй! Тут 43 фотографії».
Психолог провів експеримент вдруге й замінив текст про фотографії на інший: «Припиніть рахувати, скажіть експериментатору, що ви побачили цей текст, і виграєте $250». Проте результат був незмінним: везучі повідомлення бачили, а інші — ні. Адже вони були надто зайняті підраховуванням. Вайзман зробив висновок, що невдахи завжди надто напружені. Саме це заважає їм помічати щось окрім того, що вони шукають.
Удачливі люди пробують щось нове
За словами Річарда Вайзмана, шанси зловити успіх за хвіст зростають, коли люди виходять за межі звичного. Якщо ви продовжуєте розмовляти з одними й тими самими людьми й завжди ходите однією і тією ж дорогою, то ваше життя буде схоже на замкнене коло.
Той самий результат дав і інший експеримент, під час якого учасники отримали таке завдання: пройти через порожню кімнату, а потім у наступній кімнаті сісти за столик поряд з якимсь чоловіком, випити чашку кави та повернутися. За виконання завдання кожен учасник експерименту отримував 10 фунтів. Із завданням успішно впоралися всі учасники експерименту: і «удачливі» та «невдахи». Але «удачливі» отримали набагато більше, ніж по 10 фунтів, бо вони помічали банкноту 50 фунтів, яка лежала на підлозі у першій порожній кімнаті. «Невдахи» цю банкноту не помічали: вони надто зосереджені на виконанні завдання.
Крім того, «удачливі», на відміну від «невдах», не просто мовчки пили каву поряд з «якимось чоловіком», а починали спілкуватися з ним. Вони швидко з’ясовували, що цей чоловік був відомим бізнесменом, який пропонував охочим оплачувану роботу.
Невдалі моменти щасливці сприймають як вдалі
Йдеться не про легковажний оптимізм, а радше про уміння робити з лимонів лимонад, тобто знаходити позитивні моменти у будь-якій ситуації та використовувати це на власну користь. За словами психолога, срібні медалісти більш нещасні, ніж бронзові. Перші думають, що їм трохи не вистачило до перемоги, а другі радіють, що вони взагалі отримали призове місце.
«У тих, хто вважає себе невдахою, надто вузький фокус уваги. Вони схиблені на безпеці і дуже тривожні, замість того щоб гратися, як дельфін, у морі випадкового вибору, вони зациклюються на контролюванні того, що відбувається», — писав Річард Вайзман, аналізуючи результати експериментів.
Психолог зазначав, що успіх можна виховувати як рису характеру. Для цього необхідно вірити, що все буде добре, керуватися інтуїцією, діяти і не надто сумніватись. У своїй «Школі везіння» він навчав людей виходити за межі звичного й розширювати власні обрії. 80% його учнів відзначали, що справді навчилися бути більш щасливими.