SHKALA 2021: про що говорили «агенти свідомих змін» у цьому році

Зміни у поведінці людей, секрети ефективної соціальної комунікації, розвиток громадянського суспільства, спілкування з різними цільовими аудиторіями, вакцинація та контроль інфодемії: про що говорили на SHKALA 2021. Насичена досвідом, інсайтами та порадами подія у сфері трансформації українського суспільства — Форум з комунікацій для соціальних та поведінкових змін SHKALA 2021 — зібрала в одному онлайн-просторі більше 40 міжнародних та українських експертів і більше 2 000 «агентів свідомих змін».

Необхідна підтримка організацій громадянського суспільства, допомога в адаптаціі до нових реалій, — актуалізацією цієї теми відкрила Форум керівниця програми з питань підтримки громадянського суспільства Представництва ЄС в Україні Сінзіана Пояна. — Людям потрібно бути разом, щоб змінювати суспільство, бо тільки спільно ми пройдемо кризові моменти та зможемо перетворити їх на можливості до переходу до кращих практик.

Люди не люблять змінюватись, — констатував Роланд Ковач, директор Програми сприяння громадській активності «Долучайся!» (USAID/ENGAGE), — тож маємо починати з себе і не лише говорити, але й діяти”.

Комунікації для соціальних та поведінкових змін

Спілкування із різними аудиторіями — цьому на Форумі було приділено окрему увагу. Анастасія Нуржинська, експертка з комунікацій для соціальних та поведінкових змін, керівниця відділу комунікацій для розвитку UNICEF Ghana, підняла тему комунікацій з нерішучою аудиторією. Вона запропонувала у «ковідній» комунікації звертатися до можливості захистити інших та почуття приналежності. Також спрацює авторитет, наприклад, медики у комунікації, та звернення до суспільних норм. Із залякуванням треба бути обережним, бо воно спрацьовує як наркотик: кожен раз треба лякати сильніше, що дійде до паніки. Штрафи також працюють погано, найкраще рішення — мотивувати і спрощувати процедуру вакцинації.

Спрощувати процедуру вакцинації та не залякувати, а надихати — про це говорили на панельній дискусії під модераторством Євгена Глібовицького, засновника експертної компанії pro.mova. Як комунікувати вакцинацію задля ефективності процесу — пошуки відповіді на це питання було складовою спеціальної теми Форуму «Комунікації в епоху пандемії». Катерина Булавінова, медична експертка ЮНІСЕФ Україна, зазначила, що «пандемійна» комунікація українського уряду була переважно про цифри, і мало говорила людям, що потрібно робити, щоб не померти. Катерина нагадала, що тільки 40-50% медичних працівників хоче вакцинуватися, а за графіком — це перша група на вакцинацію. Після них піде група ризику — люди старшого віку, у яких не розвинена звичка вакцинуватися. І звернула увагу на таку групу як бізнесмени: ті, хто найбільше і найскоріше хочуть вакцинуватися.

Євген Глібовицький продовжив тезу питанням, чому не використати ресурси групи суспільства, яка готова платити непропорційно багато, щоб забезпечити ресурсом інші групи. Глеб Вишлинський, виконавчий директор Центру економічної стратегії, підтримав цю думку і звернув увагу, що потрібно сфокусуватися на організації процесу вакцинації, і все робити якомога простіше — наприклад, взявши технологію виборів. Віталій Руденький, керівник напрямку «Leading in Complex World» Інституту лідерства та управління УКУ, підтримав ідею спрощення і зауважив, що групи, які не хочуть вакцинуватися, добре реагують на емпатичність.

Емпатія допомогла б процесу: показати у рекламі стареньку, яка вже вакцинувалася і радить іншим. Тимофій Брик, професор та дослідник KSE, додав, що позитив і заохочення працюють краще, ніж негатив і страх. І поділився інсайтом, що довіра зростає серед тих, хто залучений, тому питання — як зробити людей залученими, і цьому може допомогти децентралізація. Доктор Рорі Галлахер, керуючий директор Behavioural Insights Team в Австралії та Азійсько-Тихоокеанському регіоні, розповів про державні комунікації під час пандемії та досвід Австралії.

Про коріння соціальних змін спеціальний представник МЗС України із питань санкційної політики Олексій Макеєв поговорив із Лоттою Сільвандер, головою представництва ЮНІСЕФ Україна. Пані Сільвандер відзначили швидку реакцію української держави у березні 2020, а також залученість влади до комунікації щодо вакцинації. Вона порадила українцям вакцинуватись якомога швидше і сприяти тим, кому найбільше потрібна допомога.

Контролюючи інфодемію

Дезінформація щодо вакцинації — з цим питанням вже 15 років працює Ангус Томсон, старший радник з соціально-поведінкових наук у сфері імунізації головного офісу UNICEF. Дезінформація подається у певному форматі, аби викликати увагу, довіру, повторюватись. Як наслідок — антивакцинаційна поведінка. Аби впливати на рівень дезінформації, треба досліджувати соціальні мережі, причому на максимально локальних рівнях. На жаль ті, хто критикує вакцинацію, ефективніше впливають на людей, які вагаються, ніж ті, хто за вакцинацію. Отже потрібно досліджувати, які стратегії використовують антивакцинатори, допомагати людям побачити дезінформацію, подбати про спрямування на коректні джерела інформації. Якщо існує брак необхідної інформації — ці прогалини треба заповнювати.

Бо лакуну заповнить дезінформація. Або, як мінімум, чутки, — висловився Майкл Щур, засновник «Телебачення Торонто»‎ на панельній дискусії «Як вижити в часи інфодемії?», яку модерувала Анна Суходольська, керівниця відділу соціальних і поведінкових комунікацій ЮНІСЕФ Україна. Вибудовувати комунікацію наперед, — ось рішення, бо коли дати у вакуум інформацію, чутки та дезінформація будуть ослаблені контраргументами. Це є інформаційна вакцинація. Андрій Кулаков, програмний директор Internews Україна, назвав це роботою з нав’язування власного порядку денного, яка має проводитися паралельно з роботою з дезавуації дезінформації. Він запропонував провести кампанію, щоб люди зрозуміли, що якщо з’їсти погану інформацію, то «буде зле», як від поганої їжі. Максим Скубенко, лідер та редактор проєкту VoxCheck, зауважив, що в  Україні фейки ретранслюються на телебаченні, від чого відбувається шалена мультиплікація, посилена страхом та негативом.

Якою ж має бути державна комунікація щодо COVID-19 та вакцинації? На це питання відповідала Маргарита Клещаєва, партнерка комунікаційної агенції PlusОne. Експертка запропонувала людям при владі усвідомити що існують «менеджери» та «політики» і більше переключатись на формат «менеджер», відповідальний лідер. Вона наголосила на важливості системності у комунікаціях влади під час кризи — однакові меседжі від всіх інституцій, єдиний штаб — та проактивноі позиції. Катерина Співакова, директорка Pleon Talan висунула ідею інтерактиву у державних комунікаціях, як спосіб підвищити цікавість до них. Комунікувати чесно та відверто, простою людською мовою — ось ключ до державних комунікацій без маніпуляцій.

Євген Глібовицький підняв тему довіри: чому в одних країнах громадяни дотримуються державних рекомендацій, а в інших – ні. Він навів приклади низку катастрофічних подій ХХ століття, що зменшили кількість активних людей в українському суспільстві, і втілилися у дві травми: тоталітарну і колоніальну. Наразі в Україні більше 80-річних жінок, ніж 18-річних дівчат, зменшуються народжуваність та кількість працюючих молодих людей, не зростає тривалість життя. Україна знаходиться глибоко в цінностях та культурі виживання і страждає від колективної форми посттравматичного синдрому, навіть не усвідомлюючи цього. Дії держави накладаються на колективну травму та посилюють скепсис.

Аналітика даних задля ефективного соціального впливу

Основне питання Форуму з комунікацій для соціальних та поведінкових змін SHKALA — як підвищити ефективність комунікації задля змін на краще у суспільстві. Спікери Форуму шукали на нього відповідь починаючи з розуміння механізмів, як людина сприймає і реагує на інформацію, і як це відбувається в умовах пандемії.

Доктор Ніколаос Дімітріадіс, CEO TrizmaNeuro, розповів, що головна емоція, що штовхає нас на створення нового — не натхнення, а фрустрація. Раніше процес створення вакцини займав 5-10 років. Зараз, під тиском браку часу, організації об’єднуються, щоб вирішити проблему, і процес скорочується. Це сила, прихована у «темній стороні» речей. Криза ламає схему, змушує мозок шукати спосіб повернутися у стан гомеостазу, шукати новий баланс. Найголовніше — не дати страху перерости у занепокоєння. Створюйте нові звички і нові рутинні процеси, створюйте гарний настрій, вдавайтесь до гедонізму, врешті-решт знайдіть щось м’яке і обійміть його, порадив експерт.

Ще одна фахівчиня з нейромаркетингу, Катерина Ільченко, керівна партнерка нейромаркетингової агенції Neuro-knowledge, поділилася результатами дослідження «карантинної реклами»: вона не мотивувала споживачів, а викликала відчуження. Бо справжню мотивацію викликає попадання у мету споживача, наприклад, у досягнення певного стану. В державних комунікаціях з пандемії багато страху, але страх — складна емоція, потрібно вміти з нею працювати, розуміти, в яких випадках застосовувати позитивний фрейм, а в яких —  негативний. Страх із відчуттям контролю працює для актуалізації проблеми, але коли ми маємо на меті змінити поведінку профілактично і на довгий час, то краще використовувати позитивний фрейм: «Якщо це зробиш те і те, то виявиш повагу і піклування про інших».

Олена Рибій, старша програмна фахівчиня Програми сприяння громадській активності «Долучайся!»‎ (USAID/ENGAGE) дала приклади інформаційних кампаній, заснованих на даних та інсайтах: кампанія, де показано, що корупціонер — це не щось там, на високому політичному рівні; кампанія «Вліпи за себе», що будувалася на дослідженні молоді і намаганні розказати просто про вибори.

Аналіз цільової аудиторії, робота з даними, — ось що обов’язково потрібно у комунікації громадських організацій, підкреслив Айдер Халілов, старший програмний менеджер Програми сприяння громадській активності «Долучайся!» (USAID/ENGAGE). Через недофінансування ГО часто не можуть дозволити собі комунікаційника, хоча комунікація має стати частиною кожного члена ГО. Окрім цього ГО не завжди відчувають, коли перетворюються на офіс з надання послуг і припиняють радитись зі своєю ЦА. Тож потрібно звертатися до нових технологій, які дозволять як мінімум відслідковувати фідбек людей та допоможуть комунікувати.

Віктор Гурський, виконавчий директор SocialBoost, вважає, що ІТ-рішення і технології є мультиплікатором змін, що ініціюють ГО, лише треба навчити їх розмовляти людською мовою. Чотири ключових принципів технологічних проєктів: не створюємо нічого без участі цільової аудиторії; “розумні гроші”; масштабованість; зв’язки та люди.

Ірина Метньова, засновниця та креативна директорка Vandog Agency, нагадала, що формула успішної кампанії — провести дослідження, отримати інсайт, розробити креатив та отримати зміну патерну. Наприклад, у кампанії “Дякую” агенція працювали з інсайтом, що підтримка перемагає страх.

Продовжуючи тему інсайтів Сара Ісаак, директорка зі стратегії та планування Marketing for Change Co, сказала, якщо ви покажете аудиторії фото гори сміття, намагаючись залучити до сортування, це сприймуть як “Інші люди насмітили, тому і я можу так поводитись”. Пам’ятайте, що люди знаходяться у просторі, переповненому інформацією, а при розвінчуванні міфу, знайте, що за кілька тижнів люди вже не пам’ятатимуть ваших аргументів, проте пам’ятатимуть суть міфу. Краще почніть з бажаної поведінки людей — покажіть її! —  і відмотуйте назад, намагаючись зрозуміти.

Інсайтом, на якому вдалося зібрати $5 мільйонів за 25 тижнів, поділилася Надія Рокитянська, креативна директорка агенції social impact комунікацій plusone. У кейсі «Промприлад. Реновація» для залучення інвесторів використовувався такий інсайт — успішні українці, які мають заощадження і потребу відчувати причетність до змін у країни, не шукають потреби заробити, а хочуть бути частиною спільноти. І було вирішено у комунікації показати людей, які вже підтримують проект.

Адаптація до сьогодення і ментальне здоров’я

Щоб адаптуватися до сьогодення, ефективно діяти і комунікувати, потрібно осмислити, які трансформації відбуваються, і до яких наслідків можуть привести. Пандемія, говорили експерти на Форумі, спровокувала зростання психічних розладів: стрес, невизначеність, ізольованість, страх втратити роботу, психічне перевантаження медичного персоналу тощо. Одним з найгіршим наслідків може виявитися ставлення до людей з порушенням ментального здоров’я, як до “лунатиків” чи “психів”. Хоча кожна четверта людина у світі мала хоча б один психічний розлад протягом життя — такі дані ВООЗ навела Наталя Ольберт-Сінько, керівна партнерка Be—it Health & Social Impact agency. Такі люди є у всіх спільнотах: лише з депресивними розладами в Україні живуть 2,8 млн осіб. При цьому у нашому суспільстві це — стигматизована тема, і це треба змінювати.

Сью Бейкер, глобальна директорка агенції Time to Change, наголосила, що найважливішеце ділитися своїм психологічним станом, щоб отримати підтримку близьких, і дала Україні пораду провести масштабну комунікаційну кампанію з великим охопленням. Комунікуючи з людьми з психічними розладами, важливо, якими словами ми це робимо, — зауважила Вікторія Горбунова, докторка психологічних наук, психотерапевтка, письменниця. Не вживаємо діагнози поза клінічним контекстом, зокрема “депресія» і журба — різні речі. Якщо кажемо “бореться” з розладами, то це передбачає перемогу чи поразку, краще — “живе”. Експертка також підкреслила, що коли психіка виходить з ладу — це нормальна річ, приблизно кожна сьома особа має депресивні стани протягом життя, а депресивні епізоди — ще більше. Це як з фізичним здоров’ям: його можна привести до ладу і психіку також. Щоб звернутися за допомогою, треба подолати стигму і засудження.

Про актуальність психічного здоров’я говорив і Ерік Смет, старший аналітик амстердамського TrendWatching. Освітлюючи нові тренди у споживачів, він відзначив загальне невдоволення життям через пандемію COVID-19 і зміну очікувань у сфері охорони здоров’я, добробуті, продуктах харчування, роботі. Європейці стали більше дбати про своє здоров’я, 72% планують вживати більше здорової їжі. Відбувається перехід до цифрових розваг, зростає е-торгівля, але перевага віддається місцевим виробникам. Набувають більшого значення чесність і довіра, що напряму пов’язане з “інфодемією”: люди не впевнені, чи дійсно уряди їх захищають, 60% споживачів готові купувати лише ті бренди, яким особливо довіряють. Ерік окреслив чотири тренди, які найсильніше впливають на бізнес: зростання економіки здоров’я і турботи; скептицизм щодо “високих місій”; креативність задля створення сильних спільнот і економіка віртуального досвіду, зокрема, як джерело розради.

Багато брендів готові до цього. Креативний директор Tabasco Олександр Смірнов стверджує, що запит на бренди із суспільною місією є, і соціально свідомі компанії отримують ринкові переваги. А найбільші тренди соціальних проектів у країні — їх якісне “пакування” та держава як значущий замовник соціальної реклами.

Соціальна відповідальність бізнесу: лідерство в часи трансформації

Бізнес відповідає на глобальні соціальні виклики проєктами. Олена Плахова, директорка з корпоративних комунікацій групи компаній «Нова Пошта», говорила про необхідність компаніям-лідерам бути соцільно активними, якщо ми хочемо, щоб суспільство розвивалося. Причому це не тільки про гроші, ресурсом є ідеї, креатив, люди, час. А найперша соціальна відповідальність бізнесу — це відповідальність перед своїми співробітниками. З нею погодилася Марина Соловйова, керівниця напрямку CSR IDS Borjomi Ukraine. Експертка розповіла про соціальні партнерства компанії і те, як у часи пандемії стало зрозуміло, що без об’єднання сьогодні не може існувати жодний бізнес. Олена Плахова додала думку, що з різних видів партнерств краще працюють не асоціації, бо часом вони стають “обов’язком”, а альянси: ситуативні об’єднання заради однієї цілі, результату.

Анна Павлова, директорка благодійного фонду ПриватБанку «‎Допомагати просто»‎ поділилася спостереженням, що протягом п’яти останніх років відбувається збільшення кількості підприємств і людей, бажаючих долучитися до соціальних програм. Протягом 2020 року понад 1,5 млн українців зробили хоча б один внесок на підтримку благодійних програм фонду ПриватБанку.

Андрій Бублик, директор із зв’язків з державними органами та комунікацій «Coca Cola Беверіджиз Україна»‎ розповів по мету, щоб до 2030 року 100% упаковки компанії перероблялися, і прогрес в Україні непоганий, чому допомагає проект із сортування сміття у Вишгороді.

Під модераторством Максима Саваневського, керівного партнера агенції social impact комунікацій plusone, було підняте питання соціального підприємництва. Ставитися до нього, у першу чергу, як до підприємництва, тобто бізнесу, коли соціальний аспект з’являється з внутрішнього відчуття його засновників, закликав Дмитро Логгінов, співзасновник проєкту Pizza Veterano Kyiv та креативної агенції Michurin. Якщо бізнесмени сприймають соціальне підприємництво просто як тренд, це не буде працювати, воно має йти з реального бажання допомагати. Цю думку підтримала Ірина Титарчук, виконавча директорка Ukraine Investment & Trade Facilitation Center (ITFC): якщо ви даєте більше інформації про соціальну складову, а не про продукт, то не отримаєте видатний бізнес-результат. Дмитро Федоренко, засновник соціального підприємства «ЛавГав» та digital-агенції SEVENTEAM резюмував: соціальне підприємництво не є благодійним проектом. Хоча запит на соціальність є, як показав Дмитро на прикладі свого проекту прибирання за собаками, краще працює метод батогу та пряника: штрафи плюс собачі вбиральні і рекламні кампанії.

Сталий розвиток та відповідальне споживання

Про зусилля з переконання кінцевого споживача йти у першу чергу до соціально відповідальних компаній, щоб бізнесу було цікавіше долучатися до проектів сталого розвитку, говорили Олександра Розумєй, засновниця продовольчого банку «Другий Врожай», членкиня ГО ReThink, екологічна консультантка, та Христина Генсіровська, провідна спеціалістка з корпоративних комунікацій та проєктів корпоративної соціальної відповідальності METRO Cash & Carry Ukraine. Їхня “профільна» тема — перевиробництво їжі у світі. Продовольчі банки закликані вирішувати цю проблему, годуючи малозабезпечених та зберігаючи екологію. Бо зміна клімату впливає і на Україну: за останні 30 років температура в нашій країні підвищилася на 1%, про це доповіла Тетяна Рябокінь, керівниця з комунікацій WWF-Україна (Всесвітній фонд природи), нагадавши, що активність WWF сфокусована на відновленні природніх територій.

Екологічні теми піднімалися під час панелей під модерацією Наталії Боярчук, партнерки в активаційній агенції Adsapience, співзасновниці Earth Day Ukraine. Відповідальне споживання – основа сталого розвитку і циркулярного суспільства — впевнена Наталія.

Розумні рішення з відповідального споживання пропонує постачальник електроенергії, газу та енергоефективних рішень YASNO, як розповіла його керівниця департаменту з маркетингових комунікацій та зв’язків із громадськістю Лілія Середа. Розумний лічильник, розумне світло, власні електростанції — обладнання, яке пропонує компанія, і яке допомагає економити та бути сталим. Для цього не потрібно себе сильно обмежувати, достатньо робити системні маленькі зміни, і розуміти, чому це важливо. Основний ефект станеться у майбутньому, коли звички сталого споживання засвоїть молодь.

Залучення молоді до соціальних комунікацій

Особливостями спілкування з молодою аудиторією поділився Ярослав Ведмідь, засновник Postmen: коли ідея працює серед молоді, вона починає генерувати величезну кількість контенту і набирати мільйонні аудиторії. З молоддю завжди так — або все, або нічого. Ще одна порада — молоді не характерно робити перший крок, вони чекають, що до них прийдуть. Третє — молодь неохоче заходить на незвичну для них територію, тому потрібно створювати зручний для них простір, давати їм силу та натхнення.

Яна Панфілова, засновниця БФ Teenergizer, поділилася кейсом створення групи підтримки підлітків із ВІЧ. Через те, що підлітки схильні обговорювати проблеми з однолітками, але ті не завжди можуть відповісти їм коректно, основний фокус був на підготовці консультантів, які могли б зрозуміти стан ВІЧ-позитивного тинейджера і надати йому необхідну інформацію.

Тамара Береш, експертка з діджитал комунікацій ЮНІСЕФ Україна, закликала давати молоді можливість вирішувати, залучати, отримувати інструменти для change making. Тут ефективною є робота з селебріті та лідерами думок, бо дає змогу побудувати у спілкуванні відношення “рівний до рівного”, відійти від повчання. Не бійтеся експериментувати з кампаніями, які перекликаються в онлайні та офлайні, з інтерактивним форматом, і створюйте якісний контент для молоді, — порадила експертка.

Про правила комунікації з зірками і лідерами думок було інтерв’ю головної редакторки Cosmopolitan Олександри Буринської та PR-директорки продюсерського центру MOZGI Entertainment Марини Зубенко. Ось поради: важливо звернутися “за адресою» у пошті або месенджерах, використовувати правильний tone-of-voice та добре описати концепцію проекту, враховувати бекграунд артиста та його соціальну направленість. При оцінюванні зірки дивляться, зокрема, на відкритість і репутацію організації та суть проєкту.

Наступні покоління обговорювали і на освітній панелі Дениса Блощинського, засновника проєкту «З країни в Україну», керівника івент-агенції «42». Якраз освіта кардинально змінюється і зворотного шляху немає. Батьки, залишившись вдома з дітьми і, можливо, вперше занурившись в освітній процес, задалися питанням — а навіщо потрібна школа? Навіщо потрібен офлайн формат, чи тестократія — такі питання, як ознаки фундаментальних змін, озвучила Наталя Тарченко, засновниця школи DEC life school. Пандемія збільшили довіру між вчителями і батьками, тому що через онлайн вчителі зайшли додому, до батьків — сказала Наталя Маєвська, директорка Гімназії №257 «Синьоозерна».

Наталя впевнена, що освітяни сьогодні розправили всі вітрила, і вітер змін рухає їх у потрібному напрямку. Велику роль у цьому грають директори шкіл, зазначила Анна Уварова, керівниця Центру інноваційної освіти «Про.Світ». Згідно дослідження, проведеного її організацією, найбільші виклики для директорів шкіл — компетентнісні. Новітні технології засвоюють навіть старші вчителі, локдаун весни 2020 і зими 2021 — це шлях від розгубленості до технологічного прориву освіти. А з цифровими технологіями йдуть і нові освітні форми. Наталя Лимонова, засновниця та CEO онлайн-платформи Global Innovative Online School (GIOS), яка залучає учнів до навчання математики, пристосовується до їхнього кліпового мислення. У новому цифровому світі повинно бути комфортно всім. Нарешті ми наближаємося до ситуації розкриття потенціалу кожної дитини.

Про роль Європейського Союзу у змінах українського суспільства теж говорили на Форумі. Надія Вертебна, координаторка з комунікації/менеджерка програм Представництва Європейського Союзу в Україні надала дані про допомогу ЄС Україні: більше 15 млрд євро 2020 року, понад  16 млн євро в 2021 році. “З початком пандемії постала мета донести, що ЄС не покинув українців, передати емоційне повідомлення підтримки і надії і підкріпити це конкретними діями. Було проведено чимало заходів, зокрема, тиждень малих підприємств, портал “ЄС для бізнесу”, як джерело пошуку фінансування для українських малих підприємств”.

Ясенка Перович, керівниця проєкту ЄС «Підтримка взаємодії ЄС з організаціями громадянського суспільства України» озвучила ідею посилення залучення додаткових ресурсів  не лише донорів, але й провідних українських ОГС до підсилення комунікаційних зусиль. Марія Мєлкова, керівниця напрямку партнерств та фандрейзингу ЮНІСЕФ Україна показала глобальні стратегічні цілі організації, локалізовані для кожної дитини, і відзначила, що синергія ЮНІСЕФ з бізнесом у 2020 була вдалою: партнерство з SoftServe допомогло створити онлайн-платформу, на якій збираються дані по кількості хворих, ситуації в лікарнях; партнерство з MEGOGO допомогло в забезпеченні інклюзивної освіти; партнерство з UNILEVER забезпечило школи дезінфікуючими засобами, термометрами тощо. Анна Суходольська, керівниця відділу поведінкових та соціальних комунікацій ЮНІСЕФ звернула увагу, що поведінкові комунікації, як і бізнес, націлені на результати, саме тому разом із приватним сектором створюються ефективні  інформаційні та комунікативні програми.

Європейський союз підтримує й креативні індустрії. Юлія Федів, виконавча директорка Українського культурного фонду відзначила активну реакцію українських державних структур на кризу: змінено законодавство, започатковані інституційні гранти, виділено близько 580 млн грн з державного бюджету на кризову допомогу культурно-креативним індустріям дев’яти секторів. Олеся Островська-Люта, генеральна директорка Національного культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький арсенал» відзначила, що низка креативних індустрій не тільки не постраждали, а, навпаки, отримали величезний поштовх до розвитку цього року — різноманітні відеопродакшени, весь ринок відеографів, програмування. Тетяна Шульга, координаторка сектору «Культура» Представництва ЄС в Україні поділилася спостереженням, наскільки важко українській державі у рамках величезної кількості законів і підзаконних актів переорієнтовуватися в часи кризи. На жаль, падіння культурно-креативної індустрії через кризу пандемії сталося і в ЄС, за першими підрахунками на 31%.

Всі експерти Форуму шукали рецепти, як зробити так, щоб наслідки пандемії не погіршили ситуацію в українському поступі до європейських змін, а, навпаки, були “entry point” для реалізації планів.

До речі, не всі вважають зміни незворотними. Професор поведінкових наук Лондонської школи економіки та політичних наук Пол Долан впевнений, що COVID-19 змінить світ набагато менше, ніж прогнозують зараз‎. Бо люди зазвичай змінюються менше і повільніше, ніж декларують, і зараз відбувається “похибка прогнозування”. “Безпрецедентні часи”, і окремі крахи завершаться, і адаптивне й стійке людство забуде про негаразди.

Переглянути деякі стріми з Форуму з комунікацій для соціальних та поведінкових змін SHKALA 2021, який цього року пройшов у форматі «online show», можна за посиланням.

Подія відбулася під егідою Програми з питань підтримки громадянського суспільства Представництва ЄС в Україні, Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні, та Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ). Співорганізатор події — компанія IdeasFirst.