Софія Буткалюк: «Найбільший мій страх, що я виявлюся середньостатистичною людиною. Я не хочу бути такою ж, як інші»

Дівчинка з майбутнього про мрії, світ через 20 років, проблеми підлітків та свою унікальність

У свої 11 років Софія Буткалюк вигадала марсохід Mars Hopper, а у 13 почала опановувати професію режисера-аніматора. Багатогранна дівчина мріє про особистий будинок-куб, вивчення Стівена Кінга у школі та розвиток чудернацької науки криптозоології. Винахідниця та аніматорка розповідає про свої погляди, страхи та плани на те майбутнє, яке вона уявляє сьогодні.

Про свій секрет унікальності

Краще за інших я вмію втрачати зв’язок з реальністю! Я постійно тону у своїй голові. Я можу на секунду задивитися на візерунки і вже уявляти, що це цегляна стіна із такими візерунками, а десь за моєю спиною проїжджає трамвай на паровому двигуні, десь поряд цокає копитами кінь, який тягне за собою кеб, і десь за полем мого зору мугикає Шерлок Холмс.

Про сфери, які надихають та дають привід замислитись

Взагалі, мені подобається суміш кількох галузей, а саме – архітектура, особливо готична та Вікторіанської епохи, вона нереально крута, а бароко жахливе, це чванство. А ще мені подобається фентезійна література, криптозоологія, інженерія, міфологія.  Інколи навіть теологія, ну, без образ, вона дає змогу зрозуміти поведінку віруючих, зрозуміти їх моральні принципи, а моральні принципи часто формуються на підставі того, у що люди вірять. Найбільш непередбачувані ті люди, які ні в що не вірять.

Про своє життя у майбутньому

У 2037-му мені виповниться 33 роки, ну, точно бабцею я ще не стану, навіть не почну сивіти. От татові вже 42 роки виповнилось, а він не сивий, то й я не буду. Мабуть, я сидітиму у себе вдома, малюватиму на графічному планшеті і точно не матиму дітей, бо в мене паршивий характер. Я себе бачу в анімації, взагалі, це моя мрія. Я хочу бути режисером-аніматором, який малює увесь час та все робить сам. Моя мета – створювати якісь готичні, фентезійні мультики. Я люблю такі страшні штуки, у яких заміксована містика різна, техніка, магія, яка пов’язана із реальними законами фізики.

Про світ через 20 років

Зваживши на те, що мені дуже подобається анімація, то я думаю, що у майбутньому з’являться девайси, які розширять можливості 3D-анімації, але малювання без застосування електронних гаджетів залишиться, бо воно є по суті основою. Якщо ви не вмієте малювати, але вмієте працювати із комп’ютером, то у 3D-анімації вам робити нічого! Тобто в анімації обов’язково буде малюнок, або, може бути, що через 20 років взагалі нічого не зміниться. А ще я думаю, що світ амйбутнього — це той, де вже нарешті будуть популяризовані літаючі самокати!

— Читайте також: Олександр Буткалюк: «Дитина – не клон дорослого, є речі, що цікавлять тільки її»

Про проблеми сучасних підлітків

Я думаю, що злободенна проблемка – це те, що батьки не пояснюють дітям, у чому полягає цінність подарунків, які є основи бізнесу, у чому цінність грошей, які батьки на них витрачають. Я б хотіла, щоб у школах базовою була бізнес-освіта, щоб діти розуміли ціну отого всього, що є навколо них, а також діям, часу, праці, речам.

Про мрію

Я мрію про маленький будиночок і кубічну кімнатку площею 9 кв. м. Це буде моя кімната, де стоятиме ліжко 2 м на 1 м, шафа – 2 м на 0,5 м, величезний стіл, який займає майже все місце, щоб на ньому можна було все розмістити, щоб він був інтегрований із шафами, щоб там був килимок, крісло, щоб це була мансарда, віконечко із широким підвіконням, на якому можна сидіти. І я сама хочу зробити для себе такий класний будинок.

Про страхи

Я не знаю, які в мене страхи. У цьому і проблема. Взагалі, у мене є кілька страхів, я не знаю, які вони за приорітетністю. Один із страхів це те, що я втрачу своїх рідних, друзів. Інший страх – страх відкритого простору. У таких просторах я некомфортно почуваюся, а ще я не люблю натовпу людей. Ще один страх, це те, що всі мої фантазії виявляться правильними. Справа в тому, що мені мені цікаво досліджувати психічні захворювання, типу різних фобій. Проте мені хотілося б не просто це досліджувати, а якось відчути це. Відчути, що в мене, наприклад, є вигаданий друг, або побачити дивні сни, або що я можу побачити монстра у кутку кімнати. Але мене є страх, що я втрачу контроль. І найбільший, мабуть, мій страх, що я виявлюся середньостатистичною людиною. Я не хочу бути такою ж, як інші.

Софія Буткалюк — яскрава представниця цілого покоління розумних, відкритих новому, креативних підлітків України. Вони — засновники проектів, вигідних для навколишнього середовища і суспільства, винахідники, які хочуть трансформувати економіку, енергетику і летіти в космос. На власні очі побачити цих юних героїв майбутнього і почути історії українських підлітків-інноваторів можна на концеренції «Завтра_2037», яка відбудеться 7 жовтня у Києві. Приєднуйтесь!

ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ

— Читайте також: Михаил Литовченко: «Нужно искать возможности и менять все, что не нравится, резко и кардинально»

Мы в Facebook