Страх невдачі: як перетворити його на двигун бізнес-успіху

Уже б давно відкрили власний бізнес, видали книжку чи взялися на роботі за новий напрям, але боїтеся, що нічого не вийде. На жаль, таке побоювання зіпсувало чимало кар’єр і перекреслило багато мрій. Чому виникає страх невдачі і як з ним боротися? Поради дають експерти.

Перетворіть страх на послідовний план із трьох кроків

Уляна Ходорівська, кар’єрна консультантка

Кар’єрна консультантка Уляна Ходорівська щодня чує фразу: «Я боюсь, що у мене нічого не вийде».

«Я сказала б, що страх програшу і є основною причиною програшу, що це перше, з чим треба працювати, але… Правда в тому, що я теж боюся. Щоразу, коли я працюю з принципово новим типом запиту від клієнта, я маю страх, що у мене нічого не вийде. Свого часу я дійшла висновку, що позбутися страху на 100% не вийде ніколи. Його можна врахувати та послабити, аби не заважав діяти», — каже експертка.

Хвилювання щодо результату означає, що справа, якою ви займаєтесь, є для вас важливою та має вплив на ваше життя. Стурбованість може підштовхнути вас до додаткових зусиль, підвищеної уважності, ретельної підготовки. Питання лише в тому, заважає це тремтіння вам рухатись уперед чи ні. Якщо ви хвилюєтесь, але рухаєтесь до мети, — усе чудово, бо страх є неминучим етапом будь-якого проєкту. Якщо ж страх заважає діяти, з цим варто розібратися. Адже на практиці такий апокаліпсис, як «у мене нічого не вийде», трапляється дуже рідко.

Крок 1.  А що буде, якщо дійсно нічого не вийде?

Для початку з’ясуйте, якого результату не досягнете і в які терміни? Що чіткішою буде відповідь, то краще. Наприклад: «Не знайду роботу впродовж року», «Продажі впали на 30%» тощо. Тепер варто відповідати на питання: «Чому саме такий результат поганий? До яких конкретних наслідків він призведе чи вже призводить — грошових втрат, часових, репутаційних?»

Формулюйте також максимально конкретно. Наприклад: «Моє керівництво вирішить, що я некомпетентна». На третьому етапі запитайте себе: «Як підсилити себе у цьому процесі? До кого звернутися по допомогу? Як я можу запобігти невдачі? Як підстрахуватись?» Поки з кожним, про кого згадали, поспілкуєтесь, доведеться зробити стільки дзвінків, написати стільки листів та виконати стільки дій, що місця для страху залишиться значно менше. Ну і зрештою варто поцікавитись: «Що я робитиму, якщо таки отримаю негативний результат? Які в мене є ресурси, щоб упоратись із наслідками? Який мій план Б? Хто допоможе мені у випадку провалу, а що я можу зробити самостійно? Як я у майбутньому уникатиму тих проблем, з якими довелося стикнутися зараз?». Якщо ви змогли відповісти на всі ці запитання, ваш страх перетворюється на чітке розуміння ризиків і послідовний план роботи з ними. А це вже значно легше.

Крок 2.  У мене не виходило раніше, отже, не вийде й зараз

Якщо ви боїтеся рухатися вперед через страх помилитися знову, влаштуйте детальний розбір попередньої ситуації. Для цього варто ситуацію попередньої помилки структурувати коротко й чітко. Які були дійові особи, що відбулося та у якій послідовності? Далі варто оцінити ваші втрати: грошові, часові, емоційні, репутаційні, короткотермінові та довготермінові. Від кого залежав результат? Це була ваша особиста відповідальність? Сучасна бізнес-практика доводить: майже ніколи не буває так, що відповідальність лежить на комусь одному. Є керівник, який ставив завдання та визначав терміни, є колеги, клієнти, зрештою наша загальна завантаженість. Уточніть для себе, за що ви мали відповідати, а за що ні.

Проаналізуйте наявність альтернативи: чи була у вас можливість вчинити по-іншому. Чи справді у вас були знання, ресурси, знайомства, вплив чи навіть час, аби вплинути на хід подій? Якщо були, то з яких причин не вдалося їх використати?

А тепер про висновки на майбутнє. Як уникати подібних помилок – отримати певні знання, звернутися за порадою до певної особи, уникати відповідальності. Якщо у вас вийшло проаналізувати професійну помилку, то страх невдачі поступається місцем зрозумілому плану дій. Зрештою, помилки дійсно неминучі. Наше завдання — зробити все, щоб не повторювались одні та ті ж самі.

Крок 3.  Це не страх, а щось інше

Якщо ви переглянули два попередні кроки й не впізнали вашу ситуацію, можливо, ми маємо справу не зі страхом, а з захистом. У вас може бути недостатньо ресурсу зараз, бо відпустка була давно, а на горизонті — новий великий проєкт. В такому випадку страх буде захищати вас від перевитрати сил. Рецепт: спочатку — відпочинок, а потім вже — новий проєкт.

Ще один варіант: вам бракує інформації про ситуацію, якої ви боїтеся. Якщо вам відомі не всі ризики, справжня ціна, яку ви заплатите за участь у проєкті, або реальні вигоди, які ви отримаєте в результаті. У такому разі ситуацію доведеться спершу прояснити, а далі діяти за схемою кроку 1.

Страх невдачі може бути замаскованим страхом успіху, досягнувши якого ви вийдете з зони комфорту. Можливо, доведеться працювати більше, ніж ви готові, або змінити місто проживання, доведеться стикатися з новими викликами. Отже, варто спитати себе: що саме лякає мене в можливому успіху? І далі доведеться робити два попередні кроки. Якщо з усією інформацією вам важко впоратися самостійно, варто звернутися за допомогою до бізнес-тренера, психолога, кар’єрного консультанта. Корисним є і досвід знайомих, які вже були в аналогічній ситуації та успішно впорались. Вони можуть не лише підтримати вас, але й дати слушні поради.

Людина, яка зрозуміла свій страх, швидше усвідомить справжні потреби

Оксана Долгова, бізнес-тренерка

До формування страху невдачі часто докладають руки самі батьки — через те, як реагують, наприклад, на низьку оцінку, ніж очікувалось, програші на змаганнях чи конкурсах: «Чого ти плачеш? Ти що, слабак? Так реагують тільки лузери!», «Ти мало старався! Можна було краще!», «В Оленки вийшло, не те що в тебе». А дитина так наполегливо працювала, відмовляючи собі у розвагах! Саме на коріння появи страху звертає увагу бізнес-тренерка Оксана Долгова.

У дорослому віці страх невдачі напряму повʼязаний із небажанням ще раз переживати болючі емоції, а ще — починати все з початку. До того ж чимало зусиль та часу доводиться докладати, аби позбутися  внутрішніх переживань самотужки та охолодити голову. Крім того, страх невдачі підживлюється відсутністю розуміння, як поводитися в нових умовах. «Я присвятив цьому все своє життя — і все втратив», «Я мушу починати все спочатку, але мені вже не двадцять років», «Я просто не витримаю, якщо в мене не вийде відновити своє колишнє життя». Людина, яка залежить від думки свого оточення, може сприйняти невдачу взагалі за особисту поразку.

Поговоріть із собою про справжність власного бажання

Уміння розуміти свої справжні потреби пришвидшує подолання страху невдачі. У будь-якого бажання є причина. Людині, яка прийняла свій страх і зрозуміла його, легше усвідомити, чи є бажання справді особистим, чи нав’язаними близьким колом. У бездумному бажанні небезпека полягає в повній залежності від нього, людина не може думати ні про що інше. Постанова самому собі прямих критичних запитань допоможе зрозуміти, де і як це бажання формується. Чому саме цього я так хочу? Які зміни відбудуться у моєму житті, якщо я бажане отримаю або не отримаю? Якою є справжня природа виникнення бажання — воно нав’язане в процесі виховання, як єдино можливий успішний сценарій розвитку подій, чи ні?

Якщо бажання – це сильний голод, то іноді буває корисно спробувати прийняти його та навчитися бути в цьому стані — вчитися жити з цим внутрішнім голодом. Поговоріть з собою. «Якщо я зараз зазнала невдачі, чи означає це, що моє життя втратило сенс? Ні». «Мені від цього погано, але я продовжую жити». Якщо немає можливості втілити бажане – це не кінець світу. Тобто варто зачекати інших життєвих можливостей, а не займатися саморуйнуванням.

Створіть символічну аналогію

Символічні аналогії навчать бачити потенційні можливості та користуватися ними. З таким підходом страх невдачі перетворюється на аналіз можливостей. Уявіть себе гросмейстером, а ваше життя – шахами. У кожної фігури своя траєкторія руху, свій час і свої стратегічні переваги. І вони не ходять одночасно по кілька штук. Гросмейстер постійно аналізує та розраховує альтернативні ходи, шукаючи нові варіанти. Він не страждає через те, що іноді доводиться жертвувати певними фігурами, а просто робить черговий хід для здобутку перемоги. І таких партій за життя може бути чимало.

Страх невдачі не можна подолати раз і назавжди. Саме тому варто навчитися долати його щоразу, коли він виникає. Ставитися до цього, як до ще одного етапу роботи над собою. Головне при цьому — рухатися вперед.

Тетяна Марінова