Сьогодні Голосіївський районний суд міста Києва виніс рішення у справі про захист гідності, честі та ділової репутації в.о. директорки Національного музею Голодомору-геноциду Лесі Гасиджак. У позові йшлося про визнання поширеної інформації дискримінаційною, недостовірною та такою, що завдає шкоди її діловій репутації. Приводом для розгляду став допис, що з’явився влітку 2023 року, в якому професійні якості пані Гасиджак були поставлені під сумнів через її зовнішній вигляд.
Рішенням суду було відмовлено у задоволенні позовних вимог. Леся Гасиджак у цій справі представляє адвокатка Оксана Гузь, яка працює у команді “ЮрФем: підтримка”. Супроводжували справу також адвокатки Марина Саєнко, Христина Кіт та Марта Змисла.
«Коментувати рішення поки зарано, ми чекаємо повний текст, щоб проаналізувати мотивувальну частину. Проте ми вже готуємося до оскарження у апеляційному суді,» — зазначила адвокатка Оксана Гузь.
Нагадаємо, що влітку минулого року в публічному просторі з’явився допис, у якому стверджувалося, що Леся Гасиджак не відповідає посаді директора музею через її зовнішній вигляд. Цей інцидент спонукав команду “ЮрФем: підтримка” розробити стратегію захисту прав Лесі Гасиджак, враховуючи всі прояви дискримінації, які мали місце в цій справі. Восени 2023 року адвокатки подали позов до суду.
У своєму позові вони наголошували на тому, що:
Останні новини
- У ТРЦ Gulliver відкрилась виставка, присвячена ветеранському бізнесу
- Шевченківська премія-2025 оголосила претендентів
- SHE Congress 2024: сміливі кейси, що змінюють світ
- У Києві представили бронзову скульптурку «Повернення додому»
- Веном захопив ТРЦ Gulliver: видовищне CGI-відео на честь прем’єри «Веном: Останній танець»! Новости на главной
- розповсюджена інформація сприяла формуванню негативного образу позивачки як науковиці та громадської активістки, що завдало шкоди її діловій репутації;
- висловлювання, зроблені Відповідачем, не лише є формою утиску, а й демонструють тривалий характер дискримінаційного переслідування.
«Тема дискримінації є складною, але це не означає, що її не можна опанувати та сформувати загальноприйняті правила поведінки, які не будуть обмежувати людину за будь-якими ознаками та порушувати її права,» — коментує Оксана Гузь.
В Україні поки немає усталеної судової практики щодо дискримінаційних переслідувань, проте важливо її формувати. Це є важливим кроком на шляху до побудови демократичного суспільства, де дискримінації немає місця, а свобода слова обмежується правами інших.