Українська письменниця стала амбасадоркою ветеранського фонду: деталі

Українська письменниця, поетка і кінорежисерка Ірина Цілик стала амбасадоркою Українського ветеранського фонду (УВФ), щоб допомагати українським військовим та військовицям, які повертаються з фронту, адаптуватися до мирного життя.

Про це вона повідомила на своїй сторінці у Facebook.

«Як дружина ветерана війни (письменник, військовослужбовець Артем Чех — прим.ред.), як подруга та знайома багатьох ветеранів і ветеранок, я знаю, що існує чимало різних форм підтримки цих людей. Намагаюся використовувати ті варіанти, які мені доступні, а також планую у власний спосіб (літературою, кіно, постами у Фейсбуці навіть) ще більше підсвічувати проблеми, потреби, можливі радості знайомих і дуже багатьох незнайомих мені людей, які захищали й захищають нас усіх. Я думаю, важливо наводити різкість на корисну для них та їхніх родин інформацію, будувати певні містки між тими, хто їх потребує», — написала Цілик.

Читайте також: Українські фільми «Бачення метелика» та «Залізні метелики» покажуть у Гаазі

У коментарі виданню «Читомо» вона зазначила, що кількість людей, які потребують підтримки й допомоги, разом із членами їхніх родин та близьких полеглих захисників, вже сягає кількох мільйонів.

Читайте також: На фестивалі в Гаазі покажуть фільм української кінорежисерки Ірини Цілик «Я і Фелікс»: трейлер

«Як кінорежисерка, письменниця, а також птаха-говорун (тобто та людина, що частенько має змогу виступати публічно) я розумію, що можу також використовувати свій голос. У мене за спиною вже є документальний проєкт “Невидимий батальйон” про жінок, що захищають Україну; співавторство сценарію ігрового фільму “Бачення метелика” — про аеророзвідницю, колишню військовополонену, та її повернення додому; ігровий фільм “Я і Фелікс”, що значною мірою присвячений темі ПТСР і складних стосунків надломлених війною людей та їхніх близьких. Також мій новий кінопроєкт, над яким я працюю зараз, значною мірою присвячений подружнім стосункам людей, що воюють та чекають на своїх половинок у тилу. А є ще вірші, есеї… Ця тема мені болить», — розповіла Ірина.