Український жіночий конгрес: Жінки, політика, пандемія

Основні тези цьогорічної дискусії

23 липня 2020 року Український жіночий конгрес відбувся у online-режимі. До участі у Конгресі були запрошені перші особи держави, представники виконавчої влади, міжнародних організацій, посольств інших країн, соціально-відповідальний бізнес та неурядові організації. Під час трьох панельних дискусій учасники обговорювали питання жіночого лідерства у контексті пандемії коронавірусу: новий час — нові виклики, але й нові можливості.

Місцеві вибори 2020: Чи буде більше жінок у політиці? 

Головною новиною місцевих виборів, які відбудуться 25-го жовтня 2020 року в Україні, стане «жіноча квота»: віднині політичні партії у своїх списках повинні забезпечити пропорцію 2:3, тобто у п`ятірці кандидатів по партійно-мажоритарних списках повинні бути 2 жінок і 3 чоловіків, або 3 жінок і 2 чоловіків. Списки, в яких такої пропорції не буде дотримано, не будуть реєструватися.

Впервые в истории украинских выборов гендерная квота реально ...

Ольга Айвазовська, голова правління ВГО «Громадянська мережа «ОПОРА», докладно пояснила, як працюватимуть квоти: «Вперше в історії українських виборів гендерна квота є реально захищеною. Пропорційно-партійна система поширена на громади від 10 тисяч населення, і однією з вимог до списків партій по мажоритарних округах є дотримання квоти «двоє до трьох». У бюлетені ж громадяни будуть бачити назву партії і під нею список кандидатів, потрібно буде поставити «галочку» за партію і за окрему людину в її списку. Наразі для жінок відкривається вікно можливостей: вже тільки для того, щоб зареєструвати свої списки партії будуть шукати жінок, можливо, це той унікальний випадок, коли партіям жінки потрібні більше, ніж жінкам — партії. Думаю, що партіям з великим рейтингом легше вдасться знайти жінок для списків, складніше буде партіям з низьким рейтингом. Цією нагодою жінкам треба скористатися. Проте, потрібно мати внутрішній стрижень, адже партії шукатимуть «слабких» жінок, яких можна після виборів умовити здати мандат на користь однопартійця-чоловіка. Такі прецеденти були, зокрема, на виборах 2010 року».

Олексій Жмеренецький, народний депутат фракції «Слуга народу», голова міжфракційного об’єднання «Рівні можливості», підкреслив: «Ситуація у невеликих громадах, у селищних радах більш позитивна, жінок там вже достатньо багато. Проте жінок бракувало на тих політичних рівнях, де вирішуються питання про великі гроші — ці сфери були «окуповані» чоловіками. Наразі основна боротьба буде йти за представництво у радах ОТГ, радах великих міст та обласних радах,оскільки у районних рад зараз буде лише одна функція — забезпечити передачу майна громадам».

Інна Совсун, народна депутатка України від партії «Голос», членкиня Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій, голова підкомітету з питань освіти впродовж життя та позашкільної освіти, наголосив на відповідальності політиків у становленні цінностей суспільства: «Так, наша політика є сексистською, тому що суспільство є таким. Але українським політикам не варто обмежуватися відтворенням тенденцій суспільства — варто своїм прикладом транслювати інші цінності. Суспільство змінюється і треба про це говорити. Зараз багато успішних жінок бояться зізнатися у тому, наскільки дійсно важким був їхній шлях до успіху через сексизм. Вважаю, що не потрібно боятися публічно реагувати, якщо у вашу адресу хтось дозволяє собі сексистські вислови. Інакше неможливо подолати стереотипи».

Вікторія Сюмар, народна депутатка України від партії «Європейська солідарність», членкиня Комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики, зізналася, що сама не раз стикалася з сексизмом у своїй діяльності, проте зазначила, що за останні роки у питанні поступу до гендерної рівності Україна зробила величезні кроки і зробила свій прогноз на місцеві вибори:

«Я думаю, що серед голів ОТГ буде не так багато жінок, проте їх буде дуже багато на таких ключових місцях як секретар ради, вже зараз є такий запит».

Жінки і чоловіки в умовах пандемії: Як забезпечити потреби і створити безпечні умови життя?

За оцінками міжнародних експертів, вплив пандемії не є гендерно-нейтральним. Наслідки корона-кризи більше зачіпають жінок. Через гендерні стереотипи щодо ролі жінки багатьом працюючим матерям довелося робити вибір на користь доглядової праці в сім’ї, жертвуючи власним бізнесом чи роботою. Це небезпечно для економічної незалежності жінок, а значить і для реалізації їхніх конституційних прав.

В Україні, як і у всьому світі, зареєстровано також зростання випадків сімейного насильства, так, з початком карантину до поліції надійшло на 28% більше звернень, ніж за аналогічний період минулого року.

Жінки в Україні становлять більшість серед медиків, соцпрацівників та освітян: усі вони стикнулися з неабиякими викликами в професійній сфері і вимушені були також витримувати беспрецедентне навантаження на роботі.

Серед власників мікро-, малого та середнього бізнесу теж велика кількість жінок. Учасники другої панелі наголосили на тому, що великий бізнес платить левову частину податків, з яких складається бюджет, але малий і середній бізнес дають робочі місця.


Народна депутатка України від партії «Голос» Юлія Клименко наголосила: «Малий і середній бізнес — основа демократії. В інших країнах такі підприємства отримали допомогу від держави, а у нас практично ніякої. Багато малих бізнесів зачиняються, а зростання зареєстрованих ФОПів говорить про зовсім інші процеси, оскільки в нашій економіці ФОПи використовуються для інших цілей. Вважаю, що підтримка малого бізнесу повинна бути серед першочергових пріоритетів держави. Поки що так не є». Клименко також звернулася до заступниці міністра внутрішніх справ Катерини Павличенко:

«Кампанія з протидії домашньому насильству в умовах пандемії не висвітлена достатньо. Я хочу, щоб про план дій при насильстві нам розповідали буквально «з кожної праски».

Катерина Павличенко так прокоментувала зростання звернень з приводу домашнього насильства: «Зростання не обов’язково свідчить про ріст насильства, це свідчить також про те, що в суспільстві формується нульова толерантність до насильства, люди перестають мовчати».

Ольга Руднева, директорка Фонду Олени Пінчук, зауважила, що фінансування жіночих підприємств — першочергова задача держави і неурядових організацій, але консультаційна робота, навчання, тренінги для жінок, які втрачають робочі місця — все це теж дуже важливо.

Мы в Facebook