Ультраправі все частіше нападають на ЛГБТ-активістів в Україні, бо поліція не реагує

За перше півріччя 2021 року Центр прав людини ZMINA зафіксував 7 випадків переслідувань  окремих ЛГБТ-активістів чи організацій. Правозахисники зауважують, що вперше за час спостережень саме ЛГБТ-активісти стали найчастіше зазнавати атак.

Як зазначила координаторка проєктів ZMINA Людмила Янкіна, ЛГБТ-активістам зривають заходи, нападають на них та їхні офіси. Крім того, їх переслідують та погрожують у соціальних мережах, оприлюднюють їхню особисту і контактну інформацію. 

Усі випадки переслідування скоїли представники ультраправих угруповань, які відкрито у своїх соціальних мережах та телеграм-каналах оголошували про насильницькі наміри, каже Янкіна.

За останні пів року особливого тиску та залякувань зазнали ЛГБТ-організації у Миколаєві та Одесі, а саме представники Асоціації ЛГБТ “Ліга”, які стикаються з погрозами ще з минулого року. Так, нещодавній випадок стався ввечері 29 травня в Одесі, коли група з семи молодиків атакувала офіс “Ліги” та розбила два вікна. 

Раніше, як розповідає керівник організації Олег Альохін, невідомі приходили й розповідали орендарям сусідніх офісних приміщень, зокрема закладу харчування, що будуть щось робити, аби позбавити їх сусідства з ЛГБТ-організацією. До цього “Ліга” декілька разів отримувала листи з погрозами підриву їхнього офісу у Миколаєві.

Ми вкотре наголошуємо, що безкарність породжує насилля. Доки Національна поліція України буде вибірково дивитися на злочини крізь пальці, нашу країну чекатиме далеко не світле майбутнє. У руках дітей наше майбутнє. А хто стоїть за діями цих дітей, котрі приходять до нас вчиняти злочини? Хто покриває ці злочини, ховаючи справи “у стіл” та всіма силами зупиняючи розслідування?”, обурюється Альохін.

Ультраправої агресії також зазнавали представниці ЛГБТ-організації “Інсайт”, зокрема на своїх заходах, присвячених захисту прав ЛГБТ та прав жінок.

29 травня 2021 року в Києві група агресивних людей, перелізши через паркан, незаконно проникла на захід, що відбувався на подвір’ї “Інсайту”, і намагалася його зірвати. За словами представників організації, нападників було 25–30 осіб. У декого з них були при собі металеві палиці. Вони вигукували гомофобні образи й погрози. У той же день в Одесі група осіб намагалася зірвати феміністичну дискусію, організовану “Інсайтом”.

Радикальні угрупування, відчуваючи свою безкарність, активізувалися. Більш того, вони відкрито оприлюднюють у своїх соцмережах «звіти» про напади. І поліція Подолу проявляє повне небажання займатися такими справами. Під час нашої останньої зустрічі з поліцією на наше запитання, що можна зробити, аби зменшити кількість нападів, ми почули: “скажіть молоді (тим, хто зазнає нападів), щоб не ходили в місця, де б’ють”, розповіла адвокатка “Інсайту” Оксана Гузь.

Постраждалі активісти повідомляють, що поліція продовжує реєструвати заяви про злочини від них як звернення громадян, не починаючи провадження, або закриває провадження, бо не може встановити особи нападників. Крім того, за словами активістів, гомофобні напади поліція не хоче кваліфікувати за статтею 161 (порушення рівноправності громадян), яка передбачає відповідальність за злочини на ґрунті ненависті. А якщо таке провадження починають, то велика ймовірність, що воно “зависне в повітрі”.

Ба більше, за словами представника Мережі параюристів Євгена Білоцького, стаття 161 майже “мертва”: у 2020 році поліція зареєструвала 97 справ і лише у семи справах з них винесено підозри. 

Як каже Білоцький, з одного боку,  правоохоронці діють шляхом найменшого спротиву і не ворушаться, поки не розворушити їх. З іншого боку, у правоохоронців немає інструментів для розслідування злочинів ненависті, тому гомофоби продовжують скоювати напади на вулиці на людей, які мають «інший» вигляд, та на ЛГБТ-організації.

Правозахисники наголошують, що влада має створити ефективну систему покарання за скоєння злочинів на ґрунті нетерпимості, і зокрема, ухвалити законопроєкт №5488. 

Цей законопроєкт закладає важливі умови для ефективного реагування та притягнення до відповідальності за скоєння злочинів ненависті, у тому числі за ознакою сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності. Ухвалення документу розширить перелік категорій злочинів, які можуть кваліфікуватися як злочини нетерпимості, та зможе стати точкою відновлення довіри дискримінованих груп до правоохоронної системи та системи правосуддя в Україні”, зазначила аналітикиня з питань злочинів на ґрунті ненависті Конгресу національних громад України та голова ГО “Театр змін” Яна Салахова.

Дивіться звіт про переслідування активістів в Україні за перше півріччя 2021 року. Відео з пресконференції доступне тут.