Виставка “Небачена сила” покликана продемонструвати, що ненасильницький опір є особливою і могутньою силою українців у російсько-українській війні, яка триває вже 10 років. Адже бути серед своїх і бути в окупації — це два різні способи життя і відчуття свободи. Багато українців та українок на окупованих територіях, переживаючи паспортний терор, переслідування, стирання ідентичності, беззаконня, чинять опір ворогам.
З новин ми знаємо про громадський рух “Жовта стрічка”, що виник у квітні 2022 року в Херсоні, жіночий рух “Зла Мавка”, зорганізований у 2023-му в Мелітополі, які ведуть партизанську інформаційну війну. Чули про «Бойові кримські чайки» та «Атеш», які надають тактичну інформацію українським Збройним силам. Це історії не пасивності, невизначеності та байдужості, а радше незламності населення, яке опинилось в ситуації прямої загрози від російського окупанта.
Роботи Юлії По із проєкту «Зелені чоловічки»(щоденник)
У спротиву — організованого чи індивідуального — багато методів та інструментів: публічна демонстрація української ідентичності та культури, викриття та присоромлення російських посадовців та персоналу, відмова від співпраці у незаконних політичних процесах (як псевдовибори), введення в оману російських солдатів, саботаж, соціальний бойкот та багато іншого. Окремо підсвічено роль жінок і їхню активність у формуванні сильної нової української ідентичності та вигадливих, інколи несподіваних методів опору. Цей опір створює перешкоди для життя і роботи росіян, де це тільки можливо. Бо справа не лише в територіях, справа в людях.
Так вже склалося історично, що український спротив завжди вигадливий і яскравий, мистецький, символічний, сатиричний, зухвалий. Відео Ukrainer із проєкту “Деокупація”, картонні карикатурні фігури російських визволителів Сергія Захарова, що стояли на вулицях Донецька 2014 року, вірусні меми Максима Паленка, відео історії про поранені об’єкти культури в Тростянці і Охтирці, зафільмовані Музейним кризовим центром у рамках проєкту “Поранена культура”, лабіринт “Делаю вид” з плакатами кримського художника Антіка Данова, що передає шизофренічність реальності окупації, яка може варіюватися залежно від того, з ким розмовляєш і в якому місці, мистецька експозиція
(співкураторка — Тетяна Філевська), в якій представлені роботи мисткинь Марії Куліковської, Алевтини Кахідзе, Лії Достлєвої, Юлії По, Еміне Зіятдінової, Юлії Данилевської — це все приклади спротиву й опору, які можна побачити на виставці. Динамічна структура експозиції поєднує інформаційні, мистецькі та інтерактивні елементи, і дає відчуття імерсивного досвіду.
Мета виставки — розповісти про ненасильницький опір і надихнути як національну, так і глобальну підтримку для ненасильницького опору в Україні.
На підтримку виставки “Небачена сила” Радіо Культура зробили проєкт “Зла Мавка. Щоденники ненасильницького опору”. Це 14 радіоісторій, створених на основі оригінальних щоденникових записів жінок різного віку та професій, які живуть в умовах окупації, і записаних акторками Галиною Стефановою, Наталією Ярошенко та Анастасією Рулою. З 29 квітня до 12 травня записи зі щоденників учасниць жіночого руху опору на тимчасово окупованих територіях “Зла Мавка” звучатимуть ексклюзивно в денному ефірі Радіо Культура. Слухайте щоденники “Злих Мавок” тут.
Відкриття виставки відбудеться 18-го травня о 17.00, символічно в День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу у рамках 80 роковин депортації.
