WoMo-книга: Файні тОвсті дівки, йо!

Как вырасти настоящим человеком

Модные девочки-подростки в карпатском селе. Диеты, стиль, кумиры, столичные развлечения — как они выдержат испытание новым укладом жизни? Жизни, в которой так мало гламура и так много настоящего: отношений, людей, чувств? Об этом — книга Татьяны Стрижевской, победитель конкурса «Напишіть про мене книжку!», которая совсем недавно вышла в свет в издательстве «Фонтан казок». 

Итак, перед нами отличная психологическая повесть для подростков, в первую очередь, для девочек, но мальчикам она тоже вполне понравится. Здесь все, что формирует характер наших почти взрослых детей, живущих в городах, где взрослые всегда заняты, где удовольствия и впечатления часто просто покупаются, где быть «не таким» — никак нельзя. Вместо языкового лагеря в Пуще-Водице, который отменили из-за карантина, две подруги, Зоряна и Милана, едут к бабушке Зоряны в Карпаты. Зоряна, знающая больше об условиях проживания там, делает мощнейшую анти-рекламу таким каникулам: домик без удобств, по телевизору — только местный канал с передачами о родном крае, речка холодная и вообще все будет плохо!

Но нет, плохо не будет. Будет просто «очень по-другому» и очень увлекательно. Во-первых, бабушка одобрительно называет подружек «файні товсті дівки», и, конечно, совсем не имеет в виду фигуры девочек, которые так трепетно, вслед за своими мамами, блюдут вес и обхваты бедер. «Товсті» — в давнем значении «здоровые и привлекательные», потому что вдали от «цивилизации» каноны красоты, которые диктует модная индустрия, совсем не в моде. Не в моде здесь и тот стиль общения, который стал тенденцией в общении взрослых и подростков: отстраненный или панибратский, но всегда поверхностный. Баба Катря — сильная, настоящая и немного ведьма. Именно в общении с ней девочки и отыщут ту самую утерянную связь поколений и тропинку во взрослость, к самим себе — настоящим.

«Баба Катря зустріла їх біля хвіртки. Наче знала, що вони вже в Ясіні. Сонце стовпчиком падало на те місце, де вона стояла — і від того її фігура, висока, міцна, осяйна, видалася якоюсь міфічною! Як добра чаклунка. (…) Мілана ніколи не бачила таких бабусь! Вона була у світлій хустці, отороченій загадковим блакитним орнаментом. У квітчастій сорочці з довгими рукавами та темній довгій спідниці, поверх якої пов’язаний фартух! У вухах у неї були золоті сережки із червоними круглими камінцями, і звіддаля здавалося, буцім вона вдягнула у вуха соковиті вишні! Куди до скромних, ледь помітних пусеток її бабусь! Бабця Катря не чинила ніяких допитів, не нарікала на Зоряну, чому так давно не приїздила в гості. Вона коротко привіталася, зиркнула бігцем на них, назвала «файними то́встими дівками» і приправила ту «похвалу» вигуком «йо». І при цьому якось дивно захихотіла — не злісно, а завзято, по-дитячому насмішкувато.
Зоряна аж позеленіла, шубовснула Мілану в бік і прошипіла:
— Та де ж ми товсті? Що за жарти?
Дядько Сергій приструнив доньку:
— Ну-ну, не пиндючся! Тут це комплімент!
— То́всті! — не вгамовувалася Зоряся. — І чому наголос на «о»?
Але Мілка була рада, що бабуся Катруся видала оте малозрозуміле «файні то́всті дівки, йо», а не почала засипати їх питаннями: «А в якому ти вже класі?», «А який предмет дається найлегше, а який найважче?», «А з ким сидиш за однією партою?» — і навіть зухвалого та панібратського, що завжди змушував червоніти — «Тобі із хлопців хтось подобається?». Зазвичай так літні люди поводять себе зі школярами, ніби навчання та закоханість — то єдині теми, на які з ними можна поговорити.»

В Карпатах Милана и Зоряна сначала пытаются делать то же, что и в Киеве: одеваться в самое модное, делать макияж, избегать жиров и хлебо-булочных изделий. Но очень быстро понимают, что жизнь на лоне природы диктует свои правила: и вот, заблудившись по дороге из магазина, они с удовольствием съедают хрустящий свежий хлеб.

С прежней жизнью покончено. Постепенно баба Катря знакомит девочек с природой Карпат, с традиционной кухней, ремеслами и занятиями. В то же время, баба Катря совсем не «традиционная женщина-берегиня», она, как уже всем стало ясно — немножко ведьма, то есть женщина, знающая себя и ведающая все о мире вокруг. Поэтому она учит девочек всему, что должна уметь самостоятельная, самодостаточная женщина во все времена. Быть собой, в первую очередь.

В повести достаточно карпатской мистики, приключений и даже первой настоящей любви. Девочки задают себе вопросы о том, насколько их интересы, установки и правила принадлежат им и насколько они продиктованы модой, навязаны городской (читай — современной) массовой культурой. И вот, оказывается, что многое им придется для себя открыть, пересмотреть, узнать себя и мир получше, вернуться домой совсем другими.

Несколько слов об оформлении книги. Иллюстрации выполнены художницей Ольгой Кузнецовой, которая прежде, чем приступить к созданию образов главных персонажей, провела фотосессию, в которой участвовали она и ее ближайшая подруга. Иллюстрации получились действительно чудесными, дополняющими яркую прозу автора.

Татьяна Стрижевская, автор книги

Персонажі дівчаток — вигадані, але коли мій чоловік у якості першого читача прочитав рукопис, він сказав, що і Зоряна, і Мілана — це я. Так, одна спокійна, а одна більш норовлива, я саме така. А ось у бабці Катрі є прототип, це одна бабуся, яка дійсно живе у карпатському селі, і яка, власне, і дала назву книзі, бо це її вислів, яким вона зустріла мене з подругами: «Файні товсті дівки, йо!» Ми тоді теж образилися: як це — товсті? Але вона, мабуть, мала на увазі зовсім інше: добротні, здорові, гарні. Треба буде якось уточнити.

Книжка писалася складно, у мене маленька дитина і писала я по 1,5 години на день, поки малеча спала, або поки нею займались інші члени родини. Це дуже важко — дитина потребує всієї твоєї уваги, але й книжка — також. Але ж — вдалося. Більш того, просто сьогодні я дізналась, що інша моя книжка «Сніжка» виграла у літературному конкурсі від видавництва Strellbooks і скоро буде надрукована.

Своїм читачам я хочу побажати, щоб їм було приємно і радісно читати мою книгу, щоб вони подорожували чудовими Карпатами, щоб вони закохувались та дорослішали. Презентація книги відбудеться 06 квітня 2017 року о 18:30, в книгарні «Буква», м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 3-Б, другий поверх. Вхід вільний

Цена книги: 70 грн.

Где найти: на сайте издательства «Фонтан казок»: fontan-book.com

— Читайте также: WoMo-книга: Майя та її мами

Мы в Facebook