[…] — Ось у тебе є мрія? — перебив її він, не давши окреслити словами почуття, що враз у ній зародилося: несподівані жалощі до нього і до його ніколи не баченої жінки, цей спільний знаменник людського існування.
Щодня ми працюємо на інфофронті, виствілюючи подвиги українських жінок та впливаючи на світову спільноту інформаційно.
Ми просимо нас підтримати, аби ми й надалі могли виконувати нашу місію на шляху до української перемоги
Підтримати womo.ua— Не знаю, — сказала Йора, здаючи позиції.
— А чим ти хочеш займатися? Хочеш заснувати свій бізнес? — примружився Тріпп.
— Та ні.
— Може, ти книжки пишеш?
Останні новини
- Jerry Heil та alyona alyona дадуть концерти у Львові та Києві після повернення з Євробачення: деталі
- Український бренд Katsurina представив літню колекцію жіночого одягу: фото
- Український бренд DZHUS презентував колекцію архітектурного одягу: фото
- Стали відомі переможці Конкурсу соціальних ініціатив «Відповідальна країна 2.0»
- Перші: як Рита Леві-Монтальчині стала «імператоркою клітин», довгожителькою та довічним сенатором Італії Новости на главной
— Ні, не пишу, — відказала Йора.
— Чим ж ти займаєшся? У чому ти бачиш повноту життя?
— Я його просто відчуваю.
— Кого відчуваєш? — не зрозумів Тріпп.
— Життя.
Він розсміявся. Відкинувся назад у кріслі, навіть перестав торкатися її коліна своїм.
— Це ми всі відчуваємо. Але за це грошей не платять.
І в цю мить Йора розгнівалася на нього — за те, що він був так далеко від неї, а думав, що є так близько.
— Не платять? — сказала вона. — А ти хотів, щоби платили?
— Та я був би не проти, — жартував він, і далі нічого не розуміючи.
Сів ближче і взявся за її коліно рукою:
— До речі, я багато що відчуваю — ось саме зараз. А ти? Ти ж теж відчуваєш, раз не відсовуєшся від мене? Це ж приємно? І скільки таке відчуття коштувало б? […]
— Відпусти мене! — твердо і голосно сказала Йора. — Тріппе! Негайно.
Він встав і подивися на неї з висоти свого зросту:
— А для чого ж ти сюди прийшла? — промовив він уражено і презирливо водночас. — Ну от скажи мені — навіщо ти погодилася? Якщо жінка йде отак до чоловіка в офіс — значить, вона на все готова. І така жінка не багато чого варта.
— Небагато чого варта, кажеш? — промовила Йора. — Он воно що! То ти відразу знаєш, що жінка, яка йде поруч із тобою до тебе в офіс, небагато чого варта? Але ти все одно йдеш — і ведеш її, так?
***
Роман «Любовне життя» — произведение украинской писательницы из Ужгорода Оксаны Луцишиной, которая после обучения во Флориде сегодня преподает в Техасе. Неудивительно, что книгу окрестили эмигрантской литературой. Кого-то может сбить с толку ярко-розовая обложка книги, да и само название как бы намекает на то, что, наверное, книга пропитана духом романтики. Но по словам самой писательницы, жанр любовного романа — это просто формула: «Читаючи роман, ти завжди опиняєшся у певному руслі. Мені хотілося показати читачеві, що це не зовсім так, що може бути інакше, що ми не обов’язково маємо бути заручниками того, коли нам кажуть, кого і як ми повинні любити».
История в романе начинается собственно с самого романа, неудачного и болезненного для главной героини Йоры, эмигрантки из Восточной Европы, пытающейся найти свое счастье в большом американском городе. А дальше, как на горках, стремительное падение вниз: разбитое сердце, потеря работы, неоплаченные счета, потеря подруги… Да, «Любовне життя» — это еще и история о женской дружбе, которая не миф, которая существует, и о потере которой можно переживать не меньше, чем о потере любви. Есть в романе и своя изюминка. Читать книгу можно просто как роман о любви, а можно и как герметичную структуру, основанную на мистической традиции Таро, которая является неким ключом к произведению.
Стоимость: 45 грн.
Где найти: starylev.com.uа
- Читайте также: 24 знаковых украинских романа