WoMo-портрет: Євгенія Беспалова

Євгенія Беспалова — керівник і співзасновник We_Challenge, компанії інноваційних трансформацій, яка з 2013 року займається реалізацією корпоративних акселераторів і хакатонів (Intel, Vodafone, Raiffeisen Bank Aval, International Bank of Azerbaijan та інші), відкриттям R & D центрів, побудовою маркетингових комунікацій в IТ сфері. Компанія We_Challenge є організатором найбільших українських ІТ-подій: конференцій, форумів та чемпіонату DEV Challenge. DEV Challenge — масштабне європейське IT змагання в Європі. Чемпіонат пройшов вже 17 раз для розробників, дизайнерів, тестувальників, загальна кількість учасників понад 20 000 фахівців.

Також вона мама двох синів, громадський діяч, спікер TEDx, почесний громадянин штату Небраска (США), лідер думки у сфері IТ за версією ITEM. У чому її суперсила, щоб все це розпланувати та в усьому досягти успіху, розповіла Євгенія.

Про кар’єрний шлях

Можливо, системність — моє улюблене слово. У мене аналітичний склад розуму. Саме вміння відібрати факти, зробити швидкий аналіз, побудувати з них вірний ланцюжок — моя суперсила.

При цьому, моя пристрасть — мистецтво, я дуже креативна людина. Уміння нестандартно мислити і дивитися на банальні речі під іншим кутом — моя друга суперсила. Це незамінна і дуже важлива якість у моєму житті. Вона надає мені необхідну рішучість, сміливість.

Мій кар’єрний пошук був схожий на визначення між системністю і креативністю.

«Креативність — це винахід, експериментування, ріст, прийняття ризиків, порушення правил, здійснення помилок та веселощі»  — Мері Лу Кук, взято з блогу Річарда Бренсона

Мої перші самостійні гроші я заробила ще в школі, продаючи мініатюрні скульптури. Під час навчання в університеті майже завжди працювала, в основному займалася управлінням молодіжних проектів.

Після закінчення Авіаційного університету я почала працювати в великому маркетинговому холдингу OS Direct, запускала кампанії для клієнтів, відомих корпорацій. Мені подобалося працювати в маркетингу, тут потрібна і системність, і креатив. Уже через рік після мого першого робочого дня мені запропонували бути молодшим партнером. Але я відмовилася. Причиною стала моя вагітність. У перший же день після того, як я дізналася, що буду мамою, вирішила призупинити професійну активність. А після народження дитини відновила роботу вже в якості керівника власних проектів.

Про участь у громадській діяльності

Я була IТ-радником Української Біржі Благодійності (тепер DOBRO.ua) — першої в Україні незалежної загальнонаціональної соціальної інфраструктури онлайн-благодійності. У минулому була членом Консультативної ради Громадської організації Garage Gang, яка займається краудфандінгом в Україні (Biiig idea), венчурною філантропією, соціальними інноваціями, розвитком громад та територій.

Я активно беру участь в розвитку української IT-екосистеми. Є засновником організації Ukrainian Bridge, її завдання — побудова «моста» між Україною і Кремнієвою долиною для розвитку інновацій. Я також виступаю в ролі ментора і спікера на заходах, які допомагають розвивати українські стартапи.

Нещодавно Ukrainian Bridge разом з Мінціфри запустили онлайн базу українських IТ-товарів. Як виявилося, їх більше ніж в Естонії.

Про планування і розпорядок

Вважаю, що планування одне з найважливіших умінь у сучасному світі. Тому, що можна докладати зусилля не туди.

Я ставлю цілі на рік, на місяць. Задачі планую і підбиваю підсумки на два тижні. Навчилась не сліпо слідувати поставленим цілям, а прислуховуватись до спонтанних бажань та стану. 

Про баланс work / life

Іноді мене запитують, як я справляюся з дітьми. А я з ними не справляюся, я їх люблю. Складно вловлюється різниця в підході, але наскільки вона важлива. У мене два сини: Святослав (7 років) і Владислав (4 роки). Вони вимагають уваги, тому доводиться дотримуватися work / life балансу. У цьому допомагає розуміння, що особисте життя також вимагає планування. Якщо не планувати його на ряду з робочими справами, можна зіткнутися з конфліктом інтересів.

Ми не можемо додати днів до свого життя, але ми можемо додати життя в свої дні

Про захоплення

Люблю подорожі. Продумані до деталей, але з можливістю для імпровізацій. За плечима 24 країни.

Люблю верхову їзду риссю, малювати на самоті, смачну їжу.

Про підхід до виховання

Не виховувати дітей.

Забезпечити їм базові умови: необхідний мінімум і безпеку. Наприклад, я не заважаю дитині залізти на високу гору дитячого майданчика (як би складно це іноді не було). При цьому, я б не дозволила дитині випадково проїхати по чорній гірськолижній трасі.

Як же забезпечити те, щоб дитина розділяла з нами цінності? Лише особистим прикладом. Тримати слово, не брехати. Діти зчитують все моментально та повторюють моделі поведінки.

Для себе я давно зрозуміла: основне для дитини — любов батьків. Це базова потреба, яку, на щастя, я можу задовольнити.

Ми в родині не встановлюємо багато правил для дітей. Але ті правила, які існують — дотримуємося залізно.

Якось почула що «не варто заспокоювати їх, нехай бігають. Діти ж повинні бути дуже активні». Моя думка — діти нічого не винні. Вони можуть бути такими, якими народилися. Активні? Прекрасно. Спокійні? Прекрасно! Тому, не заважайте дітям. Просто забезпечте умови для розвитку їх талантів, їх особистостей.

Якби були мої «правила успіху» на тему дітей, то вони звучали б так:

• Пізнавати дітей знову і знову.
• Завжди дотримуватися домовленостей і не обманювати.

Іноді я фантазую що вони будуть згадувати коли виростуть. Це мотивує мене створювати для них чарівні моменти.

 

Фото з особистого архіву Євгенії Беспалової

 

Читати російську версію WoMo-портрет: Евгения Беспалова