Як гонитва за оцінками може призвести до дитячої депресії

дети ненавидят школу

У школі дитина знаходиться під тиском вимог і очікувань, що подекуди призводить до стресу, а інколи й депресії. Варто зауважити, що депресія – один з етапів адаптації, тож уникнути періодів поганого настрою повністю майже неможливо. Але глибина та тривалість цього стану – справа зовсім інша. Важкість протікання депресії залежить від особистих якостей учня, в тому числі адаптивних здібностей і вміння протистояти стресу.

То що робити, аби депресія не стала затяжною? Експерт онлайн-школи «На Урок» Роман Кісіль радить простіше ставитися до оцінок та не сваритися через провалені контрольні. Також не зайвим буде звернути увагу на особливості сприйняття дітьми навчання та оцінок, адже воно відрізняється від сприйняття дорослих та може призвести до хронічного стресу.

Діти сприймають оцінку як оцінку особистості

Бали є оцінкою поточних успіхів дитини. Прогресу в розвитку навичок. Це знаємо ми – дорослі, але діти сприймають оцінки інакше. Для них позитивна оцінка є сигналом «я хороший», гідний любові. Тоді як погана здатна призвести до втрати самоповаги, образи на вчителя, спровокувати сльози та гнів.

Саме з цих причин Нова Українська Школа намагається мінімізувати оцінювання в молодших класах, коли розуміння різниці між цифрами в журналі та оцінкою особистості не встигло сформуватись. Пізніше, коли дитина побачить різницю, можна переходити до звичайного бального оцінювання. Такий підхід дещо зменшує рівень стресу, хоча й не гарантує вихід із групи ризику повністю. 

Інколи навіть підлітки відчувають тривогу через погану оцінку. Так, ніби двійка опускає на соціальне дно. А однокласники починають дивитися на тебе інакше. Звісно, сама по собі погана оцінка не призведе до депресії, але в контексті інших проблем здатна стати фактором, який негативно вплине на самопочуття учня.

Відсутність контролю та невизначеність

Під час дослідження життя примітивних племен антропологи виявили, що кількість серцевих захворювань та депресій у таких суспільствах є нижчою. Насамперед це пов’язується з меншим рівнем стресу. Життя людини в примітивному племені має одну суттєву перевагу у порівнянні з нашим – воно передбачуване та вимагає відносно простих, доступних кожному навичок, що призводить до меншого рівню стресу і супутніх захворювань.

Тепер порівняймо це з тим, що зустрічає дитину у школі. Дедлайни, іспити, контрольні, під час яких учень не завжди здатен контролювати ситуацію і досягти бажаного результату. Якщо ж результат упродовж довгого часу лишається незадовільним, це може істотно вплинути на самопочуття та здоров’я дитини. Додайте сюди страх батьківських санкцій і отримаєте готовий коктейль для початку депресії.

Завищені очікування

«Без п’ятірки не приходь», «у тебе не має бути трійок» – ці та подібні вимоги були поширеними 10-20 років тому, навіть більше – вони досі не втратили актуальності. На щастя, все більше батьків розуміють, що ідеальний атестат не гарантує успіху. Зрештою, дитина має обрати одну спеціальність та вдосконалюватись у ній протягом життя. Тож навіщо вчити математику, якщо учень має хист до музики або малювання?

Якщо у дитини без зусиль виходить отримати ідеальний атестат – добре. Втім, якщо певні предмети не даються, не варто очікувати, що ваша маленька рибка буде лазити деревами так само хутко, як мавпочка. Спроби досягти успіхів не у своїй царині потребують шалених зусиль, які виснажують нервову систему дитини, але не гарантують достойного результату. Значно краще скерувати зусилля у правильному руслі та виділити більше часу предметам, які знадобляться на ЗНО. В очах дитини це знизить ціну помилки, адже погані оцінки у «не критичних» дисциплінах не призведуть до катастрофи і руйнування життя. 

Пам’ятайте, що діти ще не мають життєвого досвіду, тож часто перебільшують значення оцінок і контрольних, адже не можуть оцінити їхню подальшу роль у житті. Саме тому ваше завдання як дорослих – не робити з мухи слона, а дати реалістичне уявлення про оцінки. Будьте певні, це збереже купу нервів дитині та знизить ризик депресії.