Як підготувати дитину до кастингу

Чимало з нас кілька разів переглядали «Сам удома», а чи думали, як це — дитині зніматися в кіно? Скільки людей на майданчику, часу, зусиль, терпіння, гриму, костюмів потрібно? Авторка книжки «Як дитині потрапити в кіно. Практичний посібник для батьків» Наталія Дорошенко буквально переверне ваші уявлення про світ кіно і, можливо, перетворить вас на батьків дитини-актора. Так-так, кінокар’єра не для обраних, а для всіх, хто має бажання й докладає зусиль. Наталія розповість, як потрапити на кастинг, що робити в разі відмови, як уникнути зіркової хвороби і як діяти, коли дитина в останню мить перехотіла виходити на майданчик. Також ви дізнаєтеся, чи варто звертатися до агентств, як не натрапити на шахраїв і чому стригти малюка за день до зйомок — кепська ідея. Публікуємо уривок з книжки.

Як підготувати дитину до кастингу?

Усе одно, як ви отримали бажане запрошення на живий кастинг (або зустріч із режисером), але ви його отримали. Зраділи, злякалися, знову зраділи, випили валеріани, видихнули й повідомили нарешті дитині. Ще раз пережили вищезгадані емоції, але вже з дитиною. Що ж, запрошення вже є, та із чого почати підготовку до кастингу?

Основні рекомендації від кастинг-директора

• Представлення

Якщо дитина вже зв’язно говорить (десь від 4 років), буде чудово, якщо вона назветься, розповість, скільки їй років і чим любить займатися. Нехай це буде п’ять-шість речень, які ви обов’язково відрепетируєте на всіх домашніх. Школяру вже бажано підготувати докладнішу розповідь. Можна придумати різні варіації виконання. Головне, щоб усе було жваво, активно, яскраво і з позитивом.

На кастингу дітей до 4 років більше дивитимуться на те, як маленький актор взаємодіє з іншими, незнайомими дорослими. Перенести предмет з одного місця на інше, зловити м’ячик, усміхнутися на прохання або зробити сумне обличчя — такі завдання може отримати дитина.

Пам’ятаю, на кастингу для підгузників ми шукали півторарічних хлопчиків і дівчаток. Там була досить складна режисерська задумка: й офісні працівники, і рок-музиканти у виконанні малюків. Дівчаток ми затвердили майже одразу, а ось із хлопчиками намарудилися. Три дні відбирали! Якщо ви думаєте, що для півторарічного малюка перенести чашечку з одного стола на інший — просте завдання, то ви сильно помиляєтеся. Один не захотів злазити з маминих рук, другий переносив куди завгодно, але тільки не на стіл, третій стояв як укопаний і не ворушився протягом 20 хвилин! А ми чекали, давали час звикнути.

Тому підготовка дітей до 4 років полягатиме в налаштовуванні дитини: спершу буде гра з дядею чи тьотею, а потім — сюрприз (працює найкраще). А далі — тільки зірки знають, як піде. Головне, щоб дитина залишалася собою.

• Одяг

Не наряджайте дитину як на свято! Одягніть її у зручний, улюблений одяг. Вбрання має бути комфортним і не відволікати увагу. Одна чотирирічна дівчинка усі 10 хвилин перед камерою більше переймалася своїм новим платтям, ніж нашими питаннями і проханнями.

• На місці

Будьте готові до можливої черги. Візьміть із собою легкий перекус, воду, іграшку. Однак не починайте одразу із цього. Маленька дитина не зрозуміє, чому їй спочатку дали печиво і сказали гратися машинкою, а через хвилину забирають усе і штовхають ставати перед камерою. Буде сліз і шмарклів… А от школяр може вже й потерпіти. Зайнятися, наприклад, уроками. Жартую. Це хіба для «бувалих», тих, для кого схожі кастинги — норма, а не щось, що спричиняє паніку.

• Анкета

Супровідник юного актора має бути готовий до заповнення анкети. Із практики — обов’язково на кастингу знайдеться тато, який нервово дзвонитиме мамі й питатиме розмір взуття або зріст. Тому раджу підготуватися. Дізнайтеся зріст, вагу, розмір одягу та взуття. Не забудьте про гуртки, таланти, захоплення й попередній досвід зйомок. Важливо також вказувати расову та етнічну належність. Якщо супроводжує інша людина — заздалегідь надайте їй максимум інформації, щоб вона в разі чого не червоніла. 

• Репетиція

Спробуйте змоделювати майбутній захід у себе вдома. Буде чудово, якщо у вас є нормальний фотоапарат і штатив. Якщо немає — користуйтеся підручними засобами, знімайте на телефон. Але він має бути зафіксований в одному місці! Нехай дитина за

вашою командою увійде в позначене місце, щоб «потрапити в кадр». Обов’язково проговоріть про межі кадру, і що біля дверей, наприклад, її вже не видно. Нехай назветься, розкаже про себе — і водночас не випадатиме з кадру (ще раз нагадуємо про межі кадру й почуваємося оператором-постановником). Розкажіть, а краще продемонструйте, що таке анфас, профіль, пів оберта. Прорепетируйте різні емоції, разом з дитиною подивіться в інтернеті, який вигляд вони мають. Нехай спробує повторити. Знімаючи на камеру, називайте по черзі радість, гнів, подив, злість, смуток, нудьгу, спокій, хитрість, захват. Подивіться без звуку, коли не чутно назви емоції. Якщо вдалося по обличчю зрозуміти, що саме зараз виражається, — чудово! Цього треба прагнути.

Буде доречно, якщо ви проведете загальну репетицію кастингу з якомога більшою кількістю глядачів. Зберіть усіх домашніх. Якщо дитина соромитиметься своїх, то що робитиме на кастингу? Перетворіть це все на гру. Вдосталь насмійтеся — це допоможе дитині розслабитися, зняти затиски. Нехай вона постарається взагалі забути, що перебуває перед камерою. Головне — щоб залишалася собою! Щоб не прийшов на кастинг біоробот із завченим текстом і натягнутою усмішкою. Це лише перші кастинги! Далі буде простіше.

• Настрій

Поясніть дитині, що запрошення на кастинг ще нічого не означає та багато що залежатиме від її бажання і старань. Дуже красива, але вкрай скромна й сором’язлива дівчинка навряд чи успішно пройде відбір. А ось відкрита, життєрадісна дитина, яка і «дасть п’ять», і розповість, як справи в школі чи садочку, має всі шанси на успіх.

У моїй практиці бували випадки, коли батьки «лякали» актора провалом кастингу. Не пройдеш — усе, більше нікуди й ніколи не підемо (або ще якусь нісенітницю мололи). Прошу, не робіть так.

Здебільшого батьки навіть не замислюються, що вони говорять дітям, коли щось забороняють. І що виходить? Не лізь — впадеш! Не чіпай — поріжешся! У тебе не вийде! Не така страш- на заборона (особливо коли це стосується здоров’я та безпеки життя), як те, що ховається за цим «не».

Набагато правильніше сказати «ти можеш впасти», «можеш порізатися» тощо. Можеш! Наскільки потужне й сильне слово. 

Так само з «не поступиш», «не вийде», «не зрозумієш». Замінюємо на «ти можеш пройти кастинг, а можеш і не про- йти, але пробувати треба в будь-якому випадку!» Так, ти можеш спалити кашу, а можеш навчитися готувати собі елементарну їжу.

Логіка проста: мама сказала «впадеш», а я не впала — мама каже неправду й іншим разом можна не прислухатися. Мама сказала, що не зможу зробити, навіщо пробувати? Мама ж авторитет. Вона знає, що й навіщо каже!

Хороші батьки зобов’язані попередити про можливість, але аж ніяк не ставити штамп і тим паче — загрожувати. Інша крайність — «ти найкращий»! Батьки налаштовують дитину на стовідсоткову перемогу, а її не затверджують. І тут розчарування ще сильніше, ніж у попередньому варіанті. Адже вона не виправдала ваших сподівань. І починаються проблеми: я погана, я недостойна маминої любові — і так далі. 

До чого я це все вела? Щоб почути заповітне «ви пройшли кастинг і запрошені на зйомки», почніть із правильного налаштування дитини перед кастингом.

Постарайтеся бути максимально об’єктивними. Не завищуйте, але й не занижуйте гідності дитини. Дайте зрозуміти, що в будь-якому разі вона залишається найкращою для вас. І завжди може розраховувати на вашу підтримку.

• Відмова

Хай як це сумно, але якщо дитина не захотіла злізти з рук, усміхнутися, розповісти віршик, зобразити переляк — нічого із цим не вдієте. Це із серії «силою не будеш милою». Навіть якщо ви вмовите дитину й вона таки зробить це зараз, з імовірністю 90% такого претендента не затвердять. Лише тому, що ніхто не захоче ризикувати знімальним часом на майданчику.

• Затвердження

Вам обов’язково треба пояснити дитині, що передбачатиме затвердження на роль. Що це вже не ігри, а велика відповідальність і праця. Що за цим стоять великі гроші і відмовитися потім буде неможливо. Але я впевнена, що цей момент ви вже обговорили.

Чекліст

Кроки підготовки до кастингу

□ Видихнути, заспокоїтися, усміхнутися

□ Підготувати та відрепетирувати виступ

□ Підібрати варіанти одягу

□ Продумати, чим зайнятися під час очікування

□ Освіжити анкетні дані (зріст, вага, розміри одягу і взуття)

□ Гарненько виспатися напередодні

□ Бути в доброму настрої

□ Залишатися дитиною

□ Пробувати, пробувати, пробувати

У чому відмінність проб від кастингу

Проби, або режисерські проби — зустріч із режисером, коли у вас на руках уже є частина сценарію й кілька сцен і вас тестують на конкретну роль (можливо, вже в парі з партнером). Зазвичай цей етап проходять уже відомі актори, яких режисер відбирає без кастингу. Наприклад, раніше була спільна робота або ж це рекомендація продюсерів каналу.

Відповідним кандидатурам заздалегідь надсилають сценарій і вказують конкретні сцени для проб. Далі складають графік виклику акторів і самі проби.

Парні проби — це коли водночас запрошують кілька акторів і пробують їх в ансамблі. Претендентів тестують одночасно в парі одне з одним. Дивляться на їх взаємодію, органічність, «хімію», який вигляд загалом вони мають поруч. Усе це стосується й дітей-акторів.

Якщо одного з пари 100% затверджують, то далі проби проводять тільки з ним, змінюючи партнера. Й ось тут акторові головне не розтратити себе до останнього передбачуваного партнера. Режисери знають про це й рекомендують не викладатися на всі 100% з кожним претендентом. Однаково добре ридати і страждати 15 дублів неможливо.

Не бійтеся попросити в режисера або кастинг-менеджера ще одну спробу, якщо відчуваєте, що дитина може краще, по-іншому. Це нормально.

Такий вид кастингу передбачає чітке акторське завдання. Ви ознайомилися заздалегідь зі сценарієм, сформували образ персонажа і для себе зрозуміли, хто він. Допоможіть дитині пропустити образ крізь себе.

Якщо актор прийде на проби вихованця дитбудинку та з порога почне жартувати, веселити всіх довкола, то навряд чи режисер запам’ятає його виступ. Тільки тому, що не зможе зіставити побачене з очікуваним.

Передивіться якісь хороші фільми, де є схожий на вашого персонаж (ображений син, бездомний, донька батька-тирана тощо), поспостерігайте, як діти-актори поводяться, і візьміть на озброєння те, що особливо сподобалося. Потім допоможіть приміряти цей образ чи «фішку» юному акторові вдома перед дзеркалом! Запишіть самопробу. Перегляньте її разом із дитиною, але без звуку. Кого ви бачите? Звичайного хлопчика Сергійка чи таки вдалося відтворити образ? Зробіть висновки й повторіть спробу. Записуйте доти, доки цей образ не сприйматиметься органічно!

Відомі артисти також не оминають проб: мало кого запрошують одразу зніматися. Навіть якщо в дитини вже були головні ролі, вона має органічно сприйматися з іншими героями саме цього проєкту. Важливо уточнити: кастинги і проби, наприклад, на художній фільм у середньому тривають від трьох до шести місяців! І весь цей час важливо залишатися в заявленому образі. Жодних стрижок, фарбувань, зміни образу.

Крім персонажа, поцікавтеся і способом життя в потрібну епоху. Хлопчик-паж у замку ХVIII століття не може колупатися в носі або суперечити дорослому. Водночас сучасний хлопчик із багатої сім’ї дозволяє собі занадто багато.

Обмовлюся: далеко не всім відомим акторам щастить потрапити на проби або парні проби. Так що не турбуйтеся, якщо ви з ними ще не зіткнулися. Це говорить лише про те, що у вас усе ще попереду!