Епілепсія лікується: медикаментами, канабісом, дієтою або хірургічно: дитячий невролог-епілептолог Марія Павлюк

Епілепсія – одне з найпоширеніших неврологічних захворювань. У світі живе близько 50 мільйонів людей з цим захворюванням. Понад 50% всіх випадків епілепсії припадає на дитячий вік. WoMo запитало у дитячого невролога-епілептолога Марії Павлюк чому у дітей виникає епілепсія, як її розпізнати та що робити. 

Чи завжди прояв епілепсії – це судоми та втрата свідомості, як уявляє собі більшість людей?

Ні, не завжди. Давайте спочатку розберемося, що таке епілептичний напад. Як всі ми знаємо, наш мозок складається з нервових клітин — нейронів. Нейрони генерують електричні розряди, щоб наш мозок міг працювати. При епілепсії нейрони видають «неправильні» або патологічні розряди, в результаті чого у людини з’являються епілептичні напади. При цьому бувають випадки, коли епілепсію можна побачити лише на електроенцефалограмі, а візуально нападів немає.

Епілепсія – захворювання, навколо якого ще не так давно можна було зустріти безліч міфів. Через те, що у більшості випадків вона проявляється судомами, люди бояться її, а почувши такий діагноз на свою адресу чи на адресу своєї дитини, ночами плачуть у подушку від розпачу та страху.

В залежності від того, де саме у мозку утворюються ці «неправильні» розряди, у людини проявляються ті чи інші види епілептичних нападів. Вони бувають декількох видів. Перший — генералізовані епілептичні напади. Коли всі, або майже всі нейрони в мозку видають «неправильні» розряди, у людини стаються генералізовані епілептичні напади. У житті це проявляється генералізованим тоніко-клонічним нападом: людина втрачає свідомість, спочатку тіло ніби «натягується» (тонічна фаза), а далі виникають симетричні посмикування рук і ніг (клонічна фаза). В кінці це може закінчитись мимовільним сечовипусканням, а після такого нападу виникає надмірна сонливість. Звучить трохи страшно, але насправді такі напади трапляються рідше за інші.

Ще один вид генералізованих нападів – абсанси (короткочасні «завмирання»). Під час них людина не відповідає на звертання, а потім не пам‘ятає що таке «завмирання» в неї було. При цьому ніяких судом у людини немає. Такий тип нападів виникає переважно у дітей, і деколи їх дуже легко пропустити через досить незвичну клінічну «картину» нападу. Проте вони досить добре піддаються лікуванню.

До генералізованих видів епілептичних нападів також належать дроп-атаки (раптові падіння) та епілептичні спазми (раптові згинання всього тіла вперед). При генералізованих нападах людина повністю втрачає свідомість. Саме це відрізняє даний тип нападів від інших.

Другий вид — вогнищеві епілептичні напади. Цей вид судом виникає найчастіше і їх є багато різновидів. Найбільш «показові» ті, коли епілептичний напад перебігає у вигляді повертання голови та очей в одну сторону та посмикування чи напруження одної частини тіла.

Наприклад, якщо патологічні розряди виникають у правій півкулі головного мозку, то сіпатись буде ліва половина тіла, бо півкулі нашого мозку керують протилежними частинами тіла.

Інший вид вогнищевих нападів — так звані оральні автоматизми. Під час таких нападів людина повторює стереотипні рухи ротом (цьмакання, ковтання, «складання губ в трубочку» і так далі). Знову ж таки, класичних судом при такому прояві епілепсії ви не побачите. Ще один вид вогнищевих нападів може проявлятись непояснювальним відчуттям страху, «дежавю», нудотою, зоровими, нюховими чи слуховими галюцинаціями. Залежить це від того, за що відповідає частина мозку, у якій утворюються ці патологічні розряди. І знову ж таки, ніяких судом.

Епілепсія – неврологічне захворювання, яке піддається медикаментозному лікуванню у 65% випадків. Також епілепсію можна лікувати іншими методами, в тому числі – хірургічно. Більшість людей з цим захворюванням при правильно підібраному лікуванні може вести звичайний спосіб життя: займатись творчістю, навчатися, працювати, займатись спортом, зустрічатися з друзями, закохуватись та створювати сім’ю. Головне, своєчасно звернутись до лікаря.

При вогнищевих нападах пацієнт не втрачає свідомості або втрачає її частково. Тобто він дезорієнтований, відповідає на ваші запитання, але неправильно або з затримкою.

Третій вид епілептичних нападів – найцікавіший. Їх називають вторинно-генералізованими нападами. Це означає, що почався напад з однієї ділянки мозку (вогнищевий компонент), а потім швидко поширився на весь мозок (генералізований компонент). Тоді ви можете бачити, що посмикування рук чи ніг є не зовсім симетричними або ж вони почались лише з однієї сторони, а потім розповсюдились й на іншу сторону тіла.

Насправді більшість, на перший погляд, генералізованих нападів є вторинно-генералізованими. Просто на початку самого нападу може бути дуже коротке відведення голови чи очей, перекіс обличчя в одну сторону чи оральні автоматизми, які можна пропустити, й потім побачити лише генералізовану фазу.

Чому у дітей виникає епілепсія?

На першому місці серед причин дитячої епілепсії — різноманітні утворення головного мозку (доброякісні і злоякісні пухлини, абсцеси, кисти і так далі). Тут важливо сказати, що зазвичай епілептогенною ділянкою, тобто тою, яка генерує ті «неправильні» імпульси нейронів, що спричиняють судоми, є не саме утворення, а ділянка мозку, на який воно тисне.

Крім патологічних утворень, вогнищеві або вторинно-генералізовані судоми можуть спричинятись запаленням мозку, або енцефалітом. Енцефаліти можуть бути вірусними, бактерійними чи автоімунними.

І ще одна, на мою думку, найцікавіша, причина структурних форм епілепсії — так звані кортикальні мальформації, або аномалії розвитку сірої речовини головного мозку. В нормі нейрони в сірій речовині головного мозку мають ставати у правильному порядку, правильними рядами і формувати звивини і борозни. Коли ж ця сіра речовина розвивається якось «неправильно» — це і називається кортикальною мальформацією. Їх існує багато видів: фокальна кортикальна дисплазія, пахігірія, полімікрогірія і ще багато різних незрозумілих слів для пересічної людини.

Достатньо великою групою серед причин епілепсії є різні генетичні мутації, тобто «поломки» в хромосомах чи генах людини. На сьогодні, відомо дуже багато епілептичних синдромів, пов’язаних з дефектами генетичного матеріалу людини, проте є дуже багато досі недосліджених мутацій, що можуть бути причинами розвитку епілепсії у дітей та дорослих. До генетичних епілепсій, що можуть виникати у дітей, належать так звані доброякісні епілепсії, які виникають від 4 до 10 років і зникають до 16-,  18-річного віку. В цьому і полягає їхня «доброякісність». Такі напади не перейдуть з дитиною у доросле життя.

Як розпізнати епілепсію у дитини?

Якщо ви підозрюєте якийсь із видів нападу, про які ми поговорили вище, у своєї дитини, вам потрібно звернутись до дитячого невролога. Дуже важливо – зняти на відео епізоди, які турбують вас, щоб мати можливість показати це лікарю на прийомі.

Є кілька важливих критеріїв, які дозволяють вже на етапі розмови зрозуміти, чи схоже це на епілептичні напади, чи, можливо, це психогенні напади, мігрені, синкопальні стани чи взагалі фізіологічні міоклонії сну. Одними з найважливіших критеріїв є: відкриті очі під час нападу (під час психогенних нападів, наприклад, вони міцно закриті); повна або часткова втрата свідомості (яку можна перевірити за допомогою запитань до пацієнта, або ж нанесенням больових подразників — у разі втрати свідомості пацієнт на це ніяк не зреагує); мимовільне сечовипускання чи дефекація після нападу та часто виражена сонливість та дезорієнтованість після нападу.

Крім того, якщо у дитини немає судом або ж інших видимих проявів епілептичних нападів, але є затримка розвитку мовлення, або ж затримка психічного розвитку, потрібно також звернутись до лікаря, щоб виключити епілептичну активність мозку.

Якщо у батьків є підозра на епілепсію у дитини, які мають бути їхні дії?

Перше, що треба зробити — записати електроенцефалограму мозку. Метод ЕЕГ дає змогу зареєструвати ті патологічні, «неправильні» розряди мозку, що виникають при епілепсії у вигляді таких хвильок, що трохи нагадують кардіограму.

Після того як ми зареєстрували патологічні епілептиформні розряди на ЕЕГ, потрібно вибрати наступні кроки в діагностиці. В залежності від того, де ми побачили ті «неправильні» імпульси (пам’ятаєте, вони можуть виникати по всьому мозку, або в якійсь одній ділянці), — будуть зрозумілі наступні кроки в діагностиці.

Якщо на ЕЕГ — генералізовані розряди, тобто ті, що виникають по всьому мозку, зазвичай треба подумати про генетичні форми епілепсії. Для цього можна проводити специфічну генетичну діагностику захворювання (так звана «епі-панель»).

Якщо ж зареєстровані зміни на ЕЕГ є вогнищевими, тобто в одній ділянці, наступним кроком буде проведення якісної магнітно-резонансної томографії (МРТ) головного мозку. Якісне МРТ має бути виконане  на апараті потужністю не менше 1,5 Тесла та за так званим епі-протоколом.

Часом буває так, що зміни на ЕЕГ вогнищеві, а на МРТ все добре. Тоді варто продумати про ще один метод обстеження, який називається ПЕТ-КТ — позитронно-емісійна комп’ютерна томографія, яка дозволяє оцінити, як відбувається метаболізм (тобто обмін речовин) у різних ділянках мозку. І тоді ми можемо побачити, що в ділянці, на якій ми зареєстрували патологічні зміни на ЕЕГ, є порушений обмін речовин. Це дозволить обрати правильний план лікування.

Чи лікується дитяча епілепсія?

Отже, найпростіший метод — це, звичайно, медикаментозне лікування антиепілептичними препаратами. До медикаментозного лікування епілепсії також належить медичний канабіс, який є дуже ефективним і в лікуванні судом, а найосновніше — в покращенні поведінки/когнітивного розвитку. Разом з батьками ми, лікарі, також боремось, щоб він був офіційно дозволений в Україні. Ефективна терапія знизить до максимуму або ж повністю «прибере» прояви захворювання. Також лікування покращує картину роботи мозку на ЕЕГ. Коли дитина входить в ремісію та не має нападів протягом декількох років, може йти мова про те, щоб відмовитись від медикаментів. Проте якщо правильно підібрані, у правильній дозі антиепілетичні препарати не допомогли — тоді така епілепсія називається фармакорезистентною, тобто такою, що є нечутливою до медикаментів. У такому випадку є два варіанти вибору: хірургічне лікування та / або кетогенна дієта.

Якщо всі «пазлики» (тобто клінічна картина судом, результати ЕЕГ та МРТ або ПЕТ) співпадають — значить епілепсію можна вилікувати за допомогою хірургічного втручання. Це найпростіший варіант хірургії епілепсії, коли ми чітко знайшли епілептогенне вогнище і його позбулись. Ефективність лікування в такому випадку складає понад 90%. Але хірургія епілепсії може бути і паліативною — тобто такою, яка повністю не забере епілептичні напади, але дозволить їх значно зменшити та полегшити. До паліативних втручань при епілепсії належать: кальозотомія та VNS терапія. Для їх призначення також потрібен детальний аналіз ЕЕГ-, МРТ-картини та клінічної картини нападів у дитини.

Якщо всі з перерахованих варіантів хірургії не показані — тоді на допомогу приходить специфічна дієта. Кетогенна дієта полягає у зменшенні кількості вуглеводів у раціоні людини, оскільки переважно вуглеводами (а саме глюкозою) «харчується» наш мозок. Відповідно, чим більше вуглеводів — тим більше в мозку «сил», щоб судомити. Отож, зменшуючи кількість вуглеводів до 10-30%, ми можемо досягнути гарного результату у контролі судом і, що більш важливо, кетогенна дієта сприяє покращенню когнітивних функцій. І дієта має довготривалий результат на відміну від препаратів, до яких організм дитини з часом «звикає» і препарати перестають діяти. Епілепсія — не вирок, з нею треба просто навчитись правильно боротись!

Інтерв’ю підготувала Наталія Вересюк